"Енеїді" властива більшість формальних особливостей героїчного епосу. „Енеїда” підкреслено зорієнтована на "Одіссею" й "Іліаду". Вергілій, як і Гомер "Одіссеї", докладно описує мандри героя по дорозі з Іліону до Італії. Як Одіссей на банкеті у базилевсафеаків Алкіноя докладно розповідає про свої пригоди, так само Еней на банкеті у Дідони описує загибель Трої й тривалі мандри. Як Одіссея не хоче відпускати закохана в нього німфа Каліпсо, так і Енея затримує правителька Карфагена.
І Одіссей, і Еней відвідують царство мертвих і повертаються звідти живими, навіть бурі й шквали на морі під час плавання Одіссея й Енея схожі. Чимало відповідностей можна знайти, зіставляючи "Енеїду" з "Іліадою", І тим і там війна починається через жінок (Єлену й Лавінію). Як Гефест, на прохання Фетіди, зробив Ахіллові щита, так щита Енеєві зробив Вулкан на прохання Венери.
В обох поемах війни, сутички призводять до двобоїв ватажків, і в обох випадках перемагають головні герої поем, спочатку вагаючись: вбивати ворога чи помилувати, але в обох поемах головні герої пригадують, що їхні супротивники вбили їхніх найкращих друзів і помстилися за загиблих, вбиваючи того ж Гектора та Турна.
<Які сюжети та мотиви розробляв Вергілій?>
Світову славу надав Вергілію його третій великий твір - героїчна поема "Енеїда". У цій поемі зустрічаємо вже знайомі з поеми Гомера "Іліада" імена героїв. Так головний герой поеми Вергілія Еней був сином Анхіза й Венери, Анхіз же доводився двоюрідним братом троянському царю Пріаму. В "Іліаді" Енея показано багато разів як одного з найвидатніших троянських вождів, першого після Гектора.
Вергілій багато в чому наслідував Гомера, так що першу половину "Енеїди" можна назвати наслідуванням "Одіссеї", а другу - "Іліади". Цікаво, що й у відношенні стилю Вергілій багато в чому наслідує попередніх античних авторів, зокрема Гомера. Його поезія відзначається стилем монументальності, поєднаним із деталізацією. Цю деталізацію бачимо і в поемах Гомера. Тут можна теж провести деякі паралелі. Так у Гомера читаємо тільки згадку про молот і ковадло, міхи й одяг, сильні руки Гефеста. У Вергілія зображено страшну підземну фабрику. Таким чином, поезія Вергілія носить більш монументальний характер, хоча вплив Гомера видно і в сюжеті, і в формі зображення сюжетної дії. Ріднить Вергілія з Гомером і схожий погляд на взаємини між людьми й богами.
Господин из Сан- Франциско- скупой, праздный человек, окруживший себя иллюзией праздника, как и все представители " высшего" общества, обитаемые на корабле в рассказе Ивана Алексеевича Бунина . Автор описывает обстановку корабля, планы Господина касательно путешествия его, деятельность его и отношение к другим людям, из чего мы узнаем, что душа за маской пафоса и высокомерия этого человека давно уж мертва, как мертво и общество, к которому он принадлежит. Пир, деньги- вот границы мира подобных людей. На балу читатель видит даже юношу с девушкой, которым заплатили , чтобы они играли любовь перед публикой. Не высшая ли степень это самодурства, безумия? О подобном людкском мире не хочется сейчас много писать... Заплатить за наиграную любовь! Для чего? Абсурд. Смерть, деградация этих душ- ничего больше!Каменные сердца и пустые головы. На корабле помимо людей, принадлежавшим к миру чинов есть люди и нижних сословий. Автор пишет о том, как во время веселья " на верху" эти люди работают, голодают, замерзают, умирают буквально на нижних этажах корабля- это важная деталь. Читатель может увидеть образ общества, каким видит его автор: богатые держат верх,они "на верху" , " над" людьми, кто менее знатен, и им всё равно, что у несчастных нет даже возможности выровнять себе жизненную тропу, что они страдают ради их потехи и в этом состоит их жестокая участь. Этот корабль- образ адской жестокости людской в жизни, гибели света и любви... Умирает Господин. Всем всё равно и даже гроб ему не предоставили, везут тело его с криками и руганью, безразличны людям переживания жены и дочери. Был человек, дышал,веселился- и нет его. Пустяки, обыденное дело. Образ дьяволя при уходе корабля, все описания... Слепое, жестокое общество! Нельзя прямее и смелее было показать суть его, как сделал это Иван Алексеевич Бунин. Есть ли надежда на свет? И когда этот " корабль" будет у дна? Можно ли его вот о чём мы, люди, должны все вместе задуматься.
"Енеїді" властива більшість формальних особливостей героїчного епосу. „Енеїда” підкреслено зорієнтована на "Одіссею" й "Іліаду". Вергілій, як і Гомер "Одіссеї", докладно описує мандри героя по дорозі з Іліону до Італії. Як Одіссей на банкеті у базилевсафеаків Алкіноя докладно розповідає про свої пригоди, так само Еней на банкеті у Дідони описує загибель Трої й тривалі мандри. Як Одіссея не хоче відпускати закохана в нього німфа Каліпсо, так і Енея затримує правителька Карфагена.
І Одіссей, і Еней відвідують царство мертвих і повертаються звідти живими, навіть бурі й шквали на морі під час плавання Одіссея й Енея схожі. Чимало відповідностей можна знайти, зіставляючи "Енеїду" з "Іліадою", І тим і там війна починається через жінок (Єлену й Лавінію). Як Гефест, на прохання Фетіди, зробив Ахіллові щита, так щита Енеєві зробив Вулкан на прохання Венери.
В обох поемах війни, сутички призводять до двобоїв ватажків, і в обох випадках перемагають головні герої поем, спочатку вагаючись: вбивати ворога чи помилувати, але в обох поемах головні герої пригадують, що їхні супротивники вбили їхніх найкращих друзів і помстилися за загиблих, вбиваючи того ж Гектора та Турна.
<Які сюжети та мотиви розробляв Вергілій?>
Світову славу надав Вергілію його третій великий твір - героїчна поема "Енеїда". У цій поемі зустрічаємо вже знайомі з поеми Гомера "Іліада" імена героїв. Так головний герой поеми Вергілія Еней був сином Анхіза й Венери, Анхіз же доводився двоюрідним братом троянському царю Пріаму. В "Іліаді" Енея показано багато разів як одного з найвидатніших троянських вождів, першого після Гектора.
Вергілій багато в чому наслідував Гомера, так що першу половину "Енеїди" можна назвати наслідуванням "Одіссеї", а другу - "Іліади". Цікаво, що й у відношенні стилю Вергілій багато в чому наслідує попередніх античних авторів, зокрема Гомера. Його поезія відзначається стилем монументальності, поєднаним із деталізацією. Цю деталізацію бачимо і в поемах Гомера. Тут можна теж провести деякі паралелі. Так у Гомера читаємо тільки згадку про молот і ковадло, міхи й одяг, сильні руки Гефеста. У Вергілія зображено страшну підземну фабрику. Таким чином, поезія Вергілія носить більш монументальний характер, хоча вплив Гомера видно і в сюжеті, і в формі зображення сюжетної дії. Ріднить Вергілія з Гомером і схожий погляд на взаємини між людьми й богами.
Автор описывает обстановку корабля, планы Господина касательно путешествия его, деятельность его и отношение к другим людям, из чего мы узнаем, что душа за маской пафоса и высокомерия этого человека давно уж мертва, как мертво и общество, к которому он принадлежит. Пир, деньги- вот границы мира подобных людей. На балу читатель видит даже юношу с девушкой, которым заплатили , чтобы они играли любовь перед публикой. Не высшая ли степень это самодурства, безумия? О подобном людкском мире не хочется сейчас много писать... Заплатить за наиграную любовь! Для чего? Абсурд. Смерть, деградация этих душ- ничего больше!Каменные сердца и пустые головы.
На корабле помимо людей, принадлежавшим к миру чинов есть люди и нижних сословий. Автор пишет о том, как во время веселья " на верху" эти люди работают, голодают, замерзают, умирают буквально на нижних этажах корабля- это важная деталь. Читатель может увидеть образ общества, каким видит его автор: богатые держат верх,они "на верху" , " над" людьми, кто менее знатен, и им всё равно, что у несчастных нет даже возможности выровнять себе жизненную тропу, что они страдают ради их потехи и в этом состоит их жестокая участь.
Этот корабль- образ адской жестокости людской в жизни, гибели света и любви...
Умирает Господин. Всем всё равно и даже гроб ему не предоставили, везут тело его с криками и руганью, безразличны людям переживания жены и дочери. Был человек, дышал,веселился- и нет его. Пустяки, обыденное дело.
Образ дьяволя при уходе корабля, все описания... Слепое, жестокое общество! Нельзя прямее и смелее было показать суть его, как сделал это Иван Алексеевич Бунин.
Есть ли надежда на свет? И когда этот " корабль" будет у дна? Можно ли его вот о чём мы, люди, должны все вместе задуматься.