Владимир Владимирович Маяковский родился 7 (19) июля в селе Багдади около Кутаиси. Отец его был лесничим и потомственным дворянином. С 1902 года Владимир Владимирович учился в Кутаисской гимназии. Однако, вскоре его отец умер и всей семье в 1906 году пришлось переехать в Москву. В Москве Маяковский продолжил обучение, но так и не окончил своё обучение в связи с проблемами с законом: Маяковского несколько раз арестовывали. Именно в этот период Маяковский пробует свои силы в творчестве, к сожалению, стихи того периода не дошли до наших дней. Муза Маяковского В творчестве Маяковского всегда просматривается лирика. В ранние годы были написаны стихи, которые были обращены к той, что стала Музой поэта на всю жизнь – Лиле Брик. Её роман с Маяковским начался в 1913, после чего В. Маяковский пишет для Лили поэму «Люблю». Почти вся лирика Маяковского посвящена ей одной – женщине его жизни. Однако их долгие и насыщенные отношения закончились ничем. После Маяковский влюбился в Татьяну Яковлеву, но этот роман закончился женитьбой Яковлевой на французском виконте. Творчество Маяковского Маяковский принадлежит к литературе серебряного века, а именно к течению футуристов. Среди его дореволюционных произведений, такие произведения, как «Облако в штанах», «Лиличка», «Нате», «Послушайте!» и другие. К послеоктябрьскому периоду относятся «150 000 000», «Ода революции», «Радоваться рано», «Владимир Ильич» и другие. Отличительной чертой творений Маяковского является связь с революционными идеями Маркса, Энгельса и Ленина – основателей научного коммунизма. Конец жизненного пути великого поэта был трагичным. Утром 14 апреля 1930 года он застрелился, оставив предсмертную записку. Владимир Владимирович ушёл из жизни в 36 лет. Урна с прахом Маяковского покоится на Новодевичьем кладбище.
У давньогрецькій міфології міфи Троянського циклу займають особливе місце. Сучасний світ знає про ці сюжети в основному завдяки епосу Гомера «Іліада». Однак ще до нього у фольклорі цієї античної культури побутували сюжети, що розповідають про Троянську війну. Як і годиться міфу, ця історія отримала велику кількість персонажів, пов’язаних з релігією і богами.
Джерела
Події Троянської війни археологи та історики відносять до XII століття до нашої ери. До того, як стародавнє місто був виявлене німецькою експедицією Генріха Шлімана, воно також вважалося легендою. Дослідники в своїх пошуках спиралися не тільки на «Іліаду», але і на «Кіпрії». Цей збірник оповідав не тільки про Трою, але і безпосередній привід до війни.
Яблуко розбрату
На весілля Пелея і Фетіди зібралися мешканці Олімпу. Покликали всіх, крім Еріди. Це була богиня хаосу і розбрату. Вона не змогла витримати такої образи і підкинула на святковий стіл золоте яблуко, яке зростало в лісі німф Гесперід.
На плоді була вирізаний напис «найпрекраснішій». Міфи Троянського циклу стверджують, що через нього почалася суперечка між трьома богинями – Афродітою, Герой і Афіною. Саме через цей сюжет в багатьох мовах світу закріпився фразеологізм «яблуко розбрату».
Богині попросили Зевса, щоб він вирішив суперечку і назвав найпрекраснішу. Однак той не наважився назвати ім’я, тому що йому хотілося сказати, що це Афродіта, в той час як Афіна була його донькою, а Гера – дружиною. Тому Зевс запропонував зробити вибір Парісу. Це був син правителя Трої Пріама. Він вибрав Афродіту, тому що та пообіцяла йому любов жінки, яку він побажа
Муза Маяковского
В творчестве Маяковского всегда просматривается лирика. В ранние годы были написаны стихи, которые были обращены к той, что стала Музой поэта на всю жизнь – Лиле Брик. Её роман с Маяковским начался в 1913, после чего В. Маяковский пишет для Лили поэму «Люблю». Почти вся лирика Маяковского посвящена ей одной – женщине его жизни. Однако их долгие и насыщенные отношения закончились ничем. После Маяковский влюбился в Татьяну Яковлеву, но этот роман закончился женитьбой Яковлевой на французском виконте.
Творчество Маяковского
Маяковский принадлежит к литературе серебряного века, а именно к течению футуристов. Среди его дореволюционных произведений, такие произведения, как «Облако в штанах», «Лиличка», «Нате», «Послушайте!» и другие. К послеоктябрьскому периоду относятся «150 000 000», «Ода революции», «Радоваться рано», «Владимир Ильич» и другие. Отличительной чертой творений Маяковского является связь с революционными идеями Маркса, Энгельса и Ленина – основателей научного коммунизма.
Конец жизненного пути великого поэта был трагичным. Утром 14 апреля 1930 года он застрелился, оставив предсмертную записку. Владимир Владимирович ушёл из жизни в 36 лет. Урна с прахом Маяковского покоится на Новодевичьем кладбище.
У давньогрецькій міфології міфи Троянського циклу займають особливе місце. Сучасний світ знає про ці сюжети в основному завдяки епосу Гомера «Іліада». Однак ще до нього у фольклорі цієї античної культури побутували сюжети, що розповідають про Троянську війну. Як і годиться міфу, ця історія отримала велику кількість персонажів, пов’язаних з релігією і богами.
Джерела
Події Троянської війни археологи та історики відносять до XII століття до нашої ери. До того, як стародавнє місто був виявлене німецькою експедицією Генріха Шлімана, воно також вважалося легендою. Дослідники в своїх пошуках спиралися не тільки на «Іліаду», але і на «Кіпрії». Цей збірник оповідав не тільки про Трою, але і безпосередній привід до війни.
Яблуко розбрату
На весілля Пелея і Фетіди зібралися мешканці Олімпу. Покликали всіх, крім Еріди. Це була богиня хаосу і розбрату. Вона не змогла витримати такої образи і підкинула на святковий стіл золоте яблуко, яке зростало в лісі німф Гесперід.
На плоді була вирізаний напис «найпрекраснішій». Міфи Троянського циклу стверджують, що через нього почалася суперечка між трьома богинями – Афродітою, Герой і Афіною. Саме через цей сюжет в багатьох мовах світу закріпився фразеологізм «яблуко розбрату».
Богині попросили Зевса, щоб він вирішив суперечку і назвав найпрекраснішу. Однак той не наважився назвати ім’я, тому що йому хотілося сказати, що це Афродіта, в той час як Афіна була його донькою, а Гера – дружиною. Тому Зевс запропонував зробити вибір Парісу. Це був син правителя Трої Пріама. Він вибрав Афродіту, тому що та пообіцяла йому любов жінки, яку він побажа
Это
Можно лучший ответ