Як бачимо, це проблеми вічні, хоч вони і накладаються на реалії тієї чи іншої епохи. Ніна Бічуя в цьому тексті звела ці реалії до мінімуму. Тільки окремі деталі свідчать про те, що зображувані події розгортаються на тлі повоєнного життя радянської країни. Поза текстом залишаються диктовані режимом правління злободенні проблеми того часу, ідеологічна заангажованість. Винятком є хіба що сцена суду над дитиною, яка відбувається в умовах радянської школи. Авторка займає однозначну позицію в зображенні цього явища. Але хіба в наш час діти не стають свідками, а то й жертвами загального осуду, підступності ровесників, протистояння в шкільному колективі? На жаль, подібні явища мають місце в сучасному суспільному житті.
Мальчик Толик живет с мамой. Его папа, летчик, пропал во время войны.
К ним в гости из Москвы в очередной раз приезжает дядя Николай, папин друг. Он предлагает маме забрать Толика и уехать вместе с ним. При этом он говорит о том, что отец Толика не героически погиб, а самовольно сдался в плен фашистам. Мама проганяет дядю Николая, а сама вместе с Толиком уезжает к своему отцу в Гурзуф.
Но там тоже жизнь не складывается, так как местные жители оскорбляют их из-за отца-предателя.
И тут приходит письмо из Чехословакии. Его прислал чех дед Ионек, который разузнал мамину фамилию и адрес и переслал ей последнее письмо мужа Карпа, так как он погиб в Чехословакии действительно сдавшись в плен. Но сделал он это ради того, чтобы освободить заложников - 20 учеников местной школы.
Толик гордится своим отцом. Он хочет написать ему письмо, так как раньше никогда этого не делал.
Як бачимо, це проблеми вічні, хоч вони і накладаються на реалії тієї чи іншої епохи. Ніна Бічуя в цьому тексті звела ці реалії до мінімуму. Тільки окремі деталі свідчать про те, що зображувані події розгортаються на тлі повоєнного життя радянської країни. Поза текстом залишаються диктовані режимом правління злободенні проблеми того часу, ідеологічна заангажованість. Винятком є хіба що сцена суду над дитиною, яка відбувається в умовах радянської школи. Авторка займає однозначну позицію в зображенні цього явища. Але хіба в наш час діти не стають свідками, а то й жертвами загального осуду, підступності ровесників, протистояння в шкільному колективі? На жаль, подібні явища мають місце в сучасному суспільному житті.
Объяснение:
Мальчик Толик живет с мамой. Его папа, летчик, пропал во время войны.
К ним в гости из Москвы в очередной раз приезжает дядя Николай, папин друг. Он предлагает маме забрать Толика и уехать вместе с ним. При этом он говорит о том, что отец Толика не героически погиб, а самовольно сдался в плен фашистам. Мама проганяет дядю Николая, а сама вместе с Толиком уезжает к своему отцу в Гурзуф.
Но там тоже жизнь не складывается, так как местные жители оскорбляют их из-за отца-предателя.
И тут приходит письмо из Чехословакии. Его прислал чех дед Ионек, который разузнал мамину фамилию и адрес и переслал ей последнее письмо мужа Карпа, так как он погиб в Чехословакии действительно сдавшись в плен. Но сделал он это ради того, чтобы освободить заложников - 20 учеников местной школы.
Толик гордится своим отцом. Он хочет написать ему письмо, так как раньше никогда этого не делал.