Тема поеми – ідея великої, шаленої, безумної любові, такої, що через неї треба віддати життя, бо не можна жити на землі без любові, не треба тоді ні життя, ні душі, ні щастя, ні навіть «небесного царства».
Объяснение:
Окресливши її вперше жанровою назвою «драматичної поеми», що потім пізніше ще дев’ять разів Леся Українка використовувала цей надто типовий для неї оригінальний драматичний жанр, поетка дуже влучно схарактеризувала властивість жанрову свого твору.
Для «драми» «Одержима» занадто одноманітно збудована: складаючись з чотирьох невеличких сцен, являє вона собою з боку сценічно-конструктивного в першій та другій сценах – тільки діалоги (Міріам з Месією), в третій сцені – тільки монолог Міріам і лише в другій половині останньої, четвертої, сцени, після діалогу Міріам з Йоганною, маємо нарешті «драматичну дію» за участю старого галілеянина, слуги синедріону, римського преторіанця та голосу з юрби
1. всегда готовые к борьбе куряне 2.князь опровергает знаки неба. он все равно выезжает в поле при затмении 3. Игорь движется к Дону, а беда несется за ним 4.первое сражение удачно, но надвигается новое 5. погода снова предупреждает, что будет бедствие. и действительно половцы начали наступать с новыми силами 6. Всеволод Святославович очень хорошо стоит в обороне, что даже позабыл о:" славе прежних дней, златом черниговском престоле, о желанной Глебовне своей" 7.миновали те времена, когда олег ходил в грозные походы 8. Очень особенная кровавая битва 9. с утра до вечера все бьется войско князя, становится больше жертв 10. на кровавой реке расстаются Игорь с родным братом 11. повсюду бедствие и горе. кажется что у наших нет сил 12. все горюют о смерти. половцы нависли над нашими
13. веселье закончилось. народ величает святослава, помнит про Игоря 14. Святославу снится смутный сон 15. во время сна олега и Святослава на нас кинулись с войною 16. Святослав ругает своих сынов за нечестное нападение 17. Всеволода восхваляют как князя 18. встают за обиды 19. Ярослав, князь который все умпевает 20. князь Мстислав и бут Роман 21. Удача нам не сулит
Тема поеми – ідея великої, шаленої, безумної любові, такої, що через неї треба віддати життя, бо не можна жити на землі без любові, не треба тоді ні життя, ні душі, ні щастя, ні навіть «небесного царства».
Объяснение:
Окресливши її вперше жанровою назвою «драматичної поеми», що потім пізніше ще дев’ять разів Леся Українка використовувала цей надто типовий для неї оригінальний драматичний жанр, поетка дуже влучно схарактеризувала властивість жанрову свого твору.
Для «драми» «Одержима» занадто одноманітно збудована: складаючись з чотирьох невеличких сцен, являє вона собою з боку сценічно-конструктивного в першій та другій сценах – тільки діалоги (Міріам з Месією), в третій сцені – тільки монолог Міріам і лише в другій половині останньої, четвертої, сцени, після діалогу Міріам з Йоганною, маємо нарешті «драматичну дію» за участю старого галілеянина, слуги синедріону, римського преторіанця та голосу з юрби
1. всегда готовые к борьбе куряне
2.князь опровергает знаки неба. он все равно выезжает в поле при затмении
3. Игорь движется к Дону, а беда несется за ним
4.первое сражение удачно, но надвигается новое
5. погода снова предупреждает, что будет бедствие. и действительно половцы начали наступать с новыми силами
6. Всеволод Святославович очень хорошо стоит в обороне, что даже позабыл о:" славе прежних дней, златом черниговском престоле, о желанной Глебовне своей"
7.миновали те времена, когда олег ходил в грозные походы
8. Очень особенная кровавая битва
9. с утра до вечера все бьется войско князя, становится больше жертв
10. на кровавой реке расстаются Игорь с родным братом
11. повсюду бедствие и горе. кажется что у наших нет сил
12. все горюют о смерти. половцы нависли над нашими
13. веселье закончилось. народ величает святослава, помнит про Игоря
14. Святославу снится смутный сон
15. во время сна олега и Святослава на нас кинулись с войною
16. Святослав ругает своих сынов за нечестное нападение
17. Всеволода восхваляют как князя
18. встают за обиды
19. Ярослав, князь который все умпевает
20. князь Мстислав и бут Роман
21. Удача нам не сулит