Прелесть, очарование, весна! (3) нет-нет, не думайте: я говорю о любви в
самом прямом, телесном смысле. (4) но она — удел избранников! (5) смотрите: все
люди музыкальным слухом, но у мил- лионов он такой, как у рыбы трески
или как у штабс-капитана васильченки, а один из этого миллиона — бетховен. (6)
так во всём: в поэзии, в художестве, в мудрости…
(7) назанский подошёл к окну, прислонился лбом к углу стены рядом с ромашовым
и, задумчиво глядя в тёплый мрак весенней ночи, заговорил вздра- гивающим,
глубоким, проникновенным голосом:
— (8) о, как мы не умеем ценить её тонких, неуловимых прелестей, мы — грубые,
ленивые, недальновидные! (9) понимаете ли вы, сколько разнообразного счастья и
очаровательных мучений заключается в неразделённой, безнадёжной любви? (10)
когда я был , во мне жила одна грёза: влюбить- ся в недосягаемую,
необыкновенную женщину, такую, знаете ли, с которой у меня никогда и ничего не
может быть общего. (11) влюбиться и всю жизнь, все мысли посвятить ей. (12) всё
равно: наняться подёнщиком, лакеем, кучером — переодеваться, хитрить, чтобы
только хоть раз в год видеть её, цело- вать следы её ног на лестнице, чтобы —
безумное блаженство! — раз в жизни прикоснуться к её платью.
— (13) и кончить сумасшествием, — мрачно заметил ромашов.
— (14) ах, милый мой, не всё ли равно! — сказал с пылкостью назанский и опять
нервно забегал по комнате.
— (15) может быть, вы тогда-то и вступите в блаженную сказочную жизнь. (16) ну,
хорошо: вы сойдёте с ума от этой удивительной, невероятной любви, а поручик диц
сойдёт с ума от прогрессивного паралича и от гадких болезней. (17) что же лучше?
(18) но подумайте только, какое счастье — стоять целую ночь на другой стороне
улицы, в тени, и глядеть в окно обожаемой женщины. (19) вот осветилось оно
изнутри, на занавеске движется тень. (20) не она ли то? (21) что она делает? (22)
что думает? (23) погас свет. (24) спи мирно, моя радость, спи, возлюбленная
(25) и день уже полон — это победа! (26) употреблять все силы
изобретательности и настойчивости, и вот — великий, умопомрачительный восторг:
у тебя в руках её платок, бумажка от конфеты, обронённая афиша. (27) она ничего
не знает о тебе, никогда не услышит о тебе, глаза её скользят по тебе, не видя, но
ты тут, подле, всегда обожающий, всегда готовый отдать за неё — нет, зачем за неё
— за её каприз, за её мужа, за любовника, за её любимую собачонку отдать и жизнь,
и честь, и всё, что только возможно отдать! (28) ромашов, таких радостей не знают
красавцы и победители.
(по а. *)
* александр иванович (1870—1938) — писатель.
напишите эссе
заранее ))
о,о,о,ч,о,о,о,о,о,а
Важно знать!
«Орфографическая ошибка» – это неправильное написание слова, она может быть допущена только на письме и только в слабой фонетической позиции: для гласных – в безударном положении, для согласных – на конце слова или перед другим согласным.
Объяснение
В данных словах проверяется безударная гласная в корне слова (копошились – копка, хотелось – хочется, доносились – доносит). Чтобы проверить безударную гласную в корне слова, подберем родственные слова или изменим грамматическую форму слова, что сомнительный звук оказался в сильной фонетической позиции – под ударением.
Правописание -чк, -чн (бабочки), правописание -оро,-оло (голоса).
порхали – есть правило чередования гласных в корнях: порх/парх. Под ударением в них пишется гласная «а», в безударном положении «о». Порхнуть – вспорхнуть, вспархивать.
Есть словарные слова, которые нужно запомнить: построить шалаш.
ответ: Моральні чесноти займають надзвичайно важливе місце в житті всього людства. Без моральних чеснот людське суспільство просто перетворилося б у співтовариство тварин, де кожен сам за себе і нехтує правами іншого. Саме наявність моральних чеснот відрізняє людину від тварини і робить людину найуспішнішою серед усіх живучих на Землі істот. Існує безліч прикладів демонстрації моральних чеснот в літературі – багато письменників були зацікавлені в тому, щоб показати або прорекламувати власне розуміння того, якою повинна бути людина, і як вона повинна вести себе в тих чи інших ситуаціях.Звичайно, такою людиною вважав себе і Михайло Коцюбинський, який написав відомий твір «Дорогою ціною». В центрі цього твору відносини між Остапом і Соломією та їх пригоди. Ці люди володіли високими моральними чеснотами, а тому зважилися не терпіти приниження з боку панів, а просто змінити місце свого проживання, втікши з тих територій, на яких вони жили. Природно, що на новому місці їм довелося дуже непросто. Під час втечі Остап був поранений і саме в цей момент свої високі моральні чесноти показала Соломія. Вона змогла достатньою мірою добре доглядати за Остапом, а коли його викрали вирішила до своєму коханому – вона підмовила іншу людину, щоб він допоміг Соломії, після чого Остап був врятований. На жаль, під час цього порятунку Соломія загинула сама. Свої моральні чесноти Остап зміг проявити виключно після загибелі дівчини, коли відвідував місце, де вона загинула і згадував її.Якщо говорити особисто про мене, то і для мене, як і для героїв твору Михайла Коцюбинського, вірність по відношенню до своїх близьких людей є високою моральною чеснотою. Я переконаний, що не можна зраджувати і кидати тих, з ким тебе багато чого пов’язує. Не можна просто так взяти і викинути з голови і з своєї свідомості своїх близьких, родичів і друзів. Я думаю, що потрібно пам’ятати про те, як багато ви пройшли разом, як важко вам бувало і як важливі ці люди для тебе були. Якщо таке розуміння буде присутнє, то, звичайно, ви ніколи не перестане бути вірним по відношенню до своїх самим близьких людей. Втім, будучи демократичним і толерантним до всіх, хто мене оточує, я вважаю, що люди мають право виділяти для себе і інші моральні чесноти.Можна відзначити, що герої твору Михайла Коцюбинського мали ту ж моральну чесноту, яку вважаю важливою і я. Я вважаю, що надзвичайно важливо бути вірним по відношенню до своїх близьких людей, важливо їх поважати і приходити їм на до навіть в самих складних і екстремальних життєвих ситуаціях.