Родион Раскольников-это герой противостоящий обществу,его укладам стремящийся к установлению своих взглядов и не принимающий позицию других так же как и Евгений Базаров. №2. Потрет героя:
Раскольников — человек замечательного ума, он глубоко и тонко чувствует к постоянному интеллектуальному анализу своих и чужих поступков.Он очень замкнут, не общителен. Единственный друг его - это Разумихин. Раскольников задавлен нищетой,он страдает от безысходности своего положения. Но в то же время он горд,но его гордость постоянно ущемляется. Он — яркий пример интеллигента, чересчур увлекшегося размышлениями и рефлексиями. В итоге, он теряет всякий ориентир в своей жизни видеть все и вся насквозь не его самоопределению. Он готов к осознанию своей ничтожности, обнаружить себя песчинкой на берегу жизни, но все время надеется, что окажется «избранным». в) Суть теории Раскольникова состоит в том,что есть "право имеющие и твари дрожащие"...то есть есть сильные личности,а есть слабые,готовые подчиняться другим. г) Он убил себя а не старушонку"-Родион так говорит,потому что очень мучается из-за своего поступка, он убил в себе духовные качества,он совершил преступление-и из-за этого очень страдает, "убил в себе человека". №3. Это выражение объясняет то,что почти каждый строит возвышенные планы, однако эти планы неразумны и непродуманны. Такие люди сейчас есть,так многие строят планы,не основываясь ни на чем,например хотят заполучить посты премьер-министра, не имея при этом образования(ну это мой пример,можешь изменить...)
АЗІМОВ, Айзек (Asimov, Isaac — 02.01.1920, Петровичі, тепер Білорусь — 06.04.1992, Нью-Йорк) — американський письменник-фантаст, учений. У 1923 р. трилітнього Азімова батьки забрали до США. Оселились у Нью-Йорку, згодом у Брукліні. Батько письменника став власником невеликого магазину, за прилавком якого часто доводилось стояти й Азімову. Щойно навчившись читати, Азімов виявив схильність до точних наук. Водночас у нього зародилася пристрасть до фантастики. Дев'ятилітньому Айзеку випадково потрапив до рук один з випусків першого у світі періодичного видання творів наукової фантастики, заснованого у 1926 році американським письменником-фантастом Х'юго Ґернсбеком. Азімов заохотився до читання цього журналу, а через три роки сам почав писати науково-фантастичні оповідання.
Азімов закінчив Колумбійський університет (1939) за спеціальністю «біохімія», а в 1941 р. отримав звання магістра. У цьому ж році визнали і його літературний талант: ідеться про публікацію його оповідання «Прихід ночі» («Niqhtfall», 1941), визнаного американськими читачами найкращим оповіданням сучасної наукової фантастики.
Розпочалась успішна діяльність Азімова як ученого і як письменника. Він читав лекції у ряді американських університетів, проводив дослідження у галузі біохімії, математики, став доктором наук, згодом — професором, а також відомим ученим.
Літературна спадщина Азімова перевищує три з половиною сотні книг. Це здебільшого науково-фантастичні романи, повісті, новели, праці з біохімії, математики, астрофізики, міфології.В Азімова.-фантаста дві центральні теми, два магістральні напрями розвитку його думки, що дають змогу чітко виокремити два цикли творів, розпочатих у 40-х pp. і продовжених у майбутньому.
Перша тема — створення і використання роботів. Повісті, оповідання, романи про роботів зібрані у книгах, що складають перший цикл: «Я, робот»(«І, Robot»,1950), «Сталевіпечери» («The Caves of Steel», 1954), «Оголене сонце» («The Naked Sun», 1957), «Решта оповідань про роботів» («The Rest of the Robots», 1964), «Повне видання оповідань про роботів « («The Complete Robot», 1982), «Роботи зорі» («The Robots of Dawn», 1983), «Роботи й імперія»(«Robots and Empire», 1985), «Мрії робота»(«Robot Dreams», 1986). Foundation»
Родион Раскольников-это герой противостоящий обществу,его укладам стремящийся к установлению своих взглядов и не принимающий позицию других так же как и Евгений Базаров. №2. Потрет героя:
Раскольников — человек замечательного ума, он глубоко и тонко чувствует к постоянному интеллектуальному анализу своих и чужих поступков.Он очень замкнут, не общителен. Единственный друг его - это Разумихин. Раскольников задавлен нищетой,он страдает от безысходности своего положения. Но в то же время он горд,но его гордость постоянно ущемляется. Он — яркий пример интеллигента, чересчур увлекшегося размышлениями и рефлексиями. В итоге, он теряет всякий ориентир в своей жизни видеть все и вся насквозь не его самоопределению. Он готов к осознанию своей ничтожности, обнаружить себя песчинкой на берегу жизни, но все время надеется, что окажется «избранным». в) Суть теории Раскольникова состоит в том,что есть "право имеющие и твари дрожащие"...то есть есть сильные личности,а есть слабые,готовые подчиняться другим. г) Он убил себя а не старушонку"-Родион так говорит,потому что очень мучается из-за своего поступка, он убил в себе духовные качества,он совершил преступление-и из-за этого очень страдает, "убил в себе человека". №3. Это выражение объясняет то,что почти каждый строит возвышенные планы, однако эти планы неразумны и непродуманны. Такие люди сейчас есть,так многие строят планы,не основываясь ни на чем,например хотят заполучить посты премьер-министра, не имея при этом образования(ну это мой пример,можешь изменить...)
Объяснение:
АЗІМОВ, Айзек (Asimov, Isaac — 02.01.1920, Петровичі, тепер Білорусь — 06.04.1992, Нью-Йорк) — американський письменник-фантаст, учений. У 1923 р. трилітнього Азімова батьки забрали до США. Оселились у Нью-Йорку, згодом у Брукліні. Батько письменника став власником невеликого магазину, за прилавком якого часто доводилось стояти й Азімову. Щойно навчившись читати, Азімов виявив схильність до точних наук. Водночас у нього зародилася пристрасть до фантастики. Дев'ятилітньому Айзеку випадково потрапив до рук один з випусків першого у світі періодичного видання творів наукової фантастики, заснованого у 1926 році американським письменником-фантастом Х'юго Ґернсбеком. Азімов заохотився до читання цього журналу, а через три роки сам почав писати науково-фантастичні оповідання.
Азімов закінчив Колумбійський університет (1939) за спеціальністю «біохімія», а в 1941 р. отримав звання магістра. У цьому ж році визнали і його літературний талант: ідеться про публікацію його оповідання «Прихід ночі» («Niqhtfall», 1941), визнаного американськими читачами найкращим оповіданням сучасної наукової фантастики.
Розпочалась успішна діяльність Азімова як ученого і як письменника. Він читав лекції у ряді американських університетів, проводив дослідження у галузі біохімії, математики, став доктором наук, згодом — професором, а також відомим ученим.
Літературна спадщина Азімова перевищує три з половиною сотні книг. Це здебільшого науково-фантастичні романи, повісті, новели, праці з біохімії, математики, астрофізики, міфології.В Азімова.-фантаста дві центральні теми, два магістральні напрями розвитку його думки, що дають змогу чітко виокремити два цикли творів, розпочатих у 40-х pp. і продовжених у майбутньому.
Перша тема — створення і використання роботів. Повісті, оповідання, романи про роботів зібрані у книгах, що складають перший цикл: «Я, робот»(«І, Robot»,1950), «Сталевіпечери» («The Caves of Steel», 1954), «Оголене сонце» («The Naked Sun», 1957), «Решта оповідань про роботів» («The Rest of the Robots», 1964), «Повне видання оповідань про роботів « («The Complete Robot», 1982), «Роботи зорі» («The Robots of Dawn», 1983), «Роботи й імперія»(«Robots and Empire», 1985), «Мрії робота»(«Robot Dreams», 1986). Foundation»