1. в начале июля, в чрезвычайно жаркое (какое? )время, под вечер, один молодой (какой? ) человек вышел из своей каморки, которую нанимал от жильцов в с -- м переулке, на улицу и медленно, как бы в нерешимости, отправился к к -- ну мосту.
2. на улице жара стояла (какая? ) страшная, к тому же духота, толкотня, всюду известка, леса, кирпич, пыль и та особенная (какая? ) летняя =прилагательное с мягкой основой=вонь, столь (какая? ) известная каждому
3. но скоро он впал как бы в (какую? ) глубокую задумчивость, даже, вернее сказать, как бы в какое-то забытье, и пошел, уже не замечая окружающего, да и не желая его замечать.
4. в подобных= прилагательное с твёрдой основой= (каких? ) мелких квартирах таких домов почти всё такие звонки.
ответ: Як кожен вид мистецтва, поезія має на меті відірвати людину від будинного життя і перевести її в інший світ — світ Прекрасного. У кожного виду мистецтва є свої власні засоби виразності. У поезії цим засобом є слово. Сила поетичного слова настільки велика, що воно може піднімати цілі народи на боротьбу за свою незалежність , воно може змінювати людську душу, очищати її від бруду,пробуджувати в ній високі прагнення. Поезія — це музика інтонації, в ній правда життя і душі прекрасні пориви. Сами про це хоче сказати нам Поль Верлен.
1. в начале июля, в чрезвычайно жаркое (какое? )время, под вечер, один молодой (какой? ) человек вышел из своей каморки, которую нанимал от жильцов в с -- м переулке, на улицу и медленно, как бы в нерешимости, отправился к к -- ну мосту.
2. на улице жара стояла (какая? ) страшная, к тому же духота, толкотня, всюду известка, леса, кирпич, пыль и та особенная (какая? ) летняя =прилагательное с мягкой основой=вонь, столь (какая? ) известная каждому
3. но скоро он впал как бы в (какую? ) глубокую задумчивость, даже, вернее сказать, как бы в какое-то забытье, и пошел, уже не замечая окружающего, да и не желая его замечать.
4. в подобных= прилагательное с твёрдой основой= (каких? ) мелких квартирах таких домов почти всё такие звонки.
ответ: Як кожен вид мистецтва, поезія має на меті відірвати людину від будинного життя і перевести її в інший світ — світ Прекрасного. У кожного виду мистецтва є свої власні засоби виразності. У поезії цим засобом є слово. Сила поетичного слова настільки велика, що воно може піднімати цілі народи на боротьбу за свою незалежність , воно може змінювати людську душу, очищати її від бруду,пробуджувати в ній високі прагнення. Поезія — це музика інтонації, в ній правда життя і душі прекрасні пориви. Сами про це хоче сказати нам Поль Верлен.