ПОСТАВЛЮ 5 ЗВЁЗД И А ОТВЕТ СДЕЛАЮ ЛУЧШИМ
ОТВЕТЬТЕ
Почему Маттео Фальконе закричал: "Мой ли это ребёнок?" Кем стал Фортунато в роде Фальконе (так назвал его отец)? Как вы думаете, почему Маттео поступил так в конце новеллы? (вспомните описание маки и обычаев; характер, жизнь и слова Маттео)
Кай — главный герой сказки;
Герда — главная героиня, не сил в времени, чтобы добраться до чертогов Снежной Королевы и Кая;
Бабушка (бабушка Кая и Герды);
Тролль — создал ужасное кривое зеркало, осколок которого впоследствии попал Каю в сердце;
Снежная королева — женщина в белом, хозяйка Лапландии, королева снега и снежинок. Её прообразом была возлюбленная Андерсена оперная певица Йенни Линд, отвергшая любовь писателя.
Женщина, которая умела колдовать (волшебница) — имела цветник и Герде на пути к Каю;
Ворон;
Ворона;
Принцесса;
Принц;
Разбойница — молодая девушка, промышлявшая грабежами с бандой разбойников, но сжалившаяся над Гердой;
Старуха (атаманша) — мать разбойницы;
Лапландка;
Финка;
Северный олень
Злые персонажи:
Женщина сумевшая колдоват- добрая она только с виду, она хотела оставить Герду себе, Снежная Королева- злая прекрасная женщина, которая увезла к себе Края, Тролль- создал волшебное зеркало которое показывает только злую сторону всех сущест, позже оно разбилось и два осколка попало в сердце и глаз Кая.
"Ода до радості" — ода, написана Фрідріхом Шиллєром для
дрезденської масонської ложі, у якій звеличується єдність усіх людей.
Рік написання — 1785. Тема — заклик в пісні людям об»єднатися. Ідея — возвеличення єдності усіх людей. Ода «До радості» стала гімном Європейського союзу, тому що вона містить заклик до світового суспільства стати єдиним, зрозуміти, що ми всі рівні і підкорюємся Богу.
Риторичні звертання: Радосте, небесна іскро! Обнімітесь,
міліони! Браття! певно над всі зорі Любий наш отець сидить. Поклонітесь, мілійони! Терпіте ж, мілійони! Ви ж, єхиди ви зрадливі, Пагуба вам, злочестиві! Браття! словом приязним Поминаймо всіх померших.
Риторичні запитання: Де ж небесний ваш отець?
Риторичні оклики: І нехай ся повна чаша Бризне з небес
вином! Генію добра не мертву Віру принесімо в жертву!
Порівняння: В райську церківцю твою, Ніби крильми, линем
бистро; Судить бог, як ми самі.
Епітети: мізерного зерна, пишний мир, присяга
тверда, безвинну кров.
Метафори: нехай же й та година, Що про всіх вона єдина,
Буде в бозі сном смачним! нехай померші живі Будуть в дусі божім вік; Визвол з пут, із тих кайданів, Що насильство знай кує; Радосте, небесна іскро!