Освіта — справді істотна проблема. Зараз здобувається стільки знань, що пересічна людина не має змоги опанувати їх. Отже, перед людством небезпека перевиробництва знань.
Але ідея, яку розглядає письменник, навіює жах. Виходить, що дитину, як цеберко, наповнюють розчином знань. Нехай так. Нехай це були б базові знання на зразок таблиці множення. Але їй в голову вкладають повний і незмінний блок знань з якоїсь там галузі і жодним звуком не натякають на можливість поповнювати чи змінювати цей обсяг.
Світ, змальований Азімовим, є тоталітарним, держава контролює навіть вибір фаху, майбутнє, розвиток особистості. Прикметник "дипломований" — для дурнів, які вважають себе вільними їхати куди їм заманеться, хоч і знають, що ніколи не матимуть для цього грошей. Велика воля!
Скажете, це через те, що не всі люди мають здібності. Нехай так. Але ж і геніальний Джордж під постійним наглядом Служби Безпеки, її секретний агент вдень і вночі поруч, її агенти супроводжують Джорджа-втікача повсюди.
Ні, погане майбутнє! Погана система освіти та виховання, створена для зомбування людей. Та найбільшої трагедії Азімов не показав: то трагедія Хейлі Омейні та подібних. Вони знають, що вони не здатні. Вони бачать геніїв. Що відчувають вони через це?
Ні, людина має право на помилку у виборі життєвого шляху. Тоді вона знатиме, що обрала хибний шлях, але може спробувати ще, доки живе. Ніхто не має право відібрати в мене мій вибір, з восьми років виголосивши мою приналежність до людей якогось ґатунку.
Сказка очень интересная и как многие сказки Братьев Гримм очень поучительная.
Мне сказка очень понравилась, ведь Братья Гримм донесли до нас то, что нельзя смеяться над чужим горем, как это сделал боб, который оказался совсем не верным другом, но которого постигла та же участь, что и его несчастных друзей.
Хоть сказка и оказалась с не очень хорошим концом, но мне она понравилась.
Понравилась мне больше всех соломинка, добрая и отзывчивая, которая жертвуя собой легла с одного берега на другой, чтобы друзьям перейти реку, но к сожалению упала в неё, перегорев посередине от уголька. Уголек, оказался очень робким и не смелым, поэтому испугавшись он упал в воду и утонул, это говорит о том, что нельзя останавливаться посередине пути, а нужно идти до конца и не бояться препятствий.
Освіта — справді істотна проблема. Зараз здобувається стільки знань, що пересічна людина не має змоги опанувати їх. Отже, перед людством небезпека перевиробництва знань.
Але ідея, яку розглядає письменник, навіює жах. Виходить, що дитину, як цеберко, наповнюють розчином знань. Нехай так. Нехай це були б базові знання на зразок таблиці множення. Але їй в голову вкладають повний і незмінний блок знань з якоїсь там галузі і жодним звуком не натякають на можливість поповнювати чи змінювати цей обсяг.
Світ, змальований Азімовим, є тоталітарним, держава контролює навіть вибір фаху, майбутнє, розвиток особистості. Прикметник "дипломований" — для дурнів, які вважають себе вільними їхати куди їм заманеться, хоч і знають, що ніколи не матимуть для цього грошей. Велика воля!
Скажете, це через те, що не всі люди мають здібності. Нехай так. Але ж і геніальний Джордж під постійним наглядом Служби Безпеки, її секретний агент вдень і вночі поруч, її агенти супроводжують Джорджа-втікача повсюди.
Ні, погане майбутнє! Погана система освіти та виховання, створена для зомбування людей. Та найбільшої трагедії Азімов не показав: то трагедія Хейлі Омейні та подібних. Вони знають, що вони не здатні. Вони бачать геніїв. Що відчувають вони через це?
Ні, людина має право на помилку у виборі життєвого шляху. Тоді вона знатиме, що обрала хибний шлях, але може спробувати ще, доки живе. Ніхто не має право відібрати в мене мій вибір, з восьми років виголосивши мою приналежність до людей якогось ґатунку.
Сказка очень интересная и как многие сказки Братьев Гримм очень поучительная.
Мне сказка очень понравилась, ведь Братья Гримм донесли до нас то, что нельзя смеяться над чужим горем, как это сделал боб, который оказался совсем не верным другом, но которого постигла та же участь, что и его несчастных друзей.
Хоть сказка и оказалась с не очень хорошим концом, но мне она понравилась.
Понравилась мне больше всех соломинка, добрая и отзывчивая, которая жертвуя собой легла с одного берега на другой, чтобы друзьям перейти реку, но к сожалению упала в неё, перегорев посередине от уголька. Уголек, оказался очень робким и не смелым, поэтому испугавшись он упал в воду и утонул, это говорит о том, что нельзя останавливаться посередине пути, а нужно идти до конца и не бояться препятствий.