последние балы Написать сочинение
План к теме «История жизни Владимира Дубровского»
Ì. Вступление. историческая эпоха ,описание в романе
ÌÌ. Основная часть.История жизни Владимира Дубровского
1 детство и юность владимира
2 известие о болезни отца заставило владимира оставить военную службу
3 болезнь и смерть отца
4 отчаяние и нищета толкнули дубровского на преступный путь
5 желание отомстить троекурову и тем кто считает себя выше закона
6 любовь к маше заставила его отказаться от планов мести
7 дубровский-благородный разбойник
8 несчастная любовь и преследование властей вынудили дубровского навсегда покинуть родные края
ÌÌÌ. Заключение. кто был виноват в том что дубровский стал разбойником

Іліа́да (дав.-гр. Ἰλιάς, МФА: [iːliás]) — кіклічна поема, що налічує 24 пісні, які складаються з 15693 віршів. Авторство приписують Гомеру. Ця поема є найдавнішою зі збережених пам'яток грецької літератури. «Іліада» є переробкою й об'єднанням численних переказів Стародавньої Греції про подвиги давніх героїв.

ІліадаἸλιάς



Єлена та Паріс, червонофігурний кратер, анонімний Вазописець із Стокгольма 1999Жанркіклічна поемаАвторприписується ГомеруМовадавньогрецька моваНаписано8 ст. до н.е.Попередній твірКіпріїНаступний твірЕфіопіда і Posthomericad Цей твір у Вікісховищі  Цей твір у Вікіцитатах

Разом з «Одіссеєю» має 8-й номер у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часівжурналу Ньюсвік[1].

Описано події десятого року облоги Трої(Іліона) об'єднаним військом грецьких вождів. Сказання про попередні події (викрадення Єлени Парісом, виступ греків (ахейців) під верховним начальством Агамемнона), постаті головних вождів (Агамемнон, Менелай, Ахілл, Одісей, Нестор, Діомед, Аякс, Ідоменей та ін., троянський цар Пріам, його сини Гектор, Паріс і т. д.), так само, як і результат війни (загибель Трої), заздалегідь в Іліаді є відомими. Іліада охоплює лише незначний проміжок часу — епізод з історії облоги Трої.

Текст «Іліади» зберігся у редакції олександрійських філологів, які розділили поему на 24 пісні у 3 ст. до н. е.: кількість пісень в «Іліаді» була пов'язана з кількістю літер у давньогрецькому алфавіті (24). Епічні оповіді, оброблені в «Іліаді», мають тривалу історію. Розкопки Шлімана в Трої виявили культуру, яка відповідає описам «Іліади» і датовану кінцем 2 тисячоліття до н. е. Дешифровані хетські написи також свідчать про існування могутньої ахейської держави в 13 столітті до н. е. і навіть містять низку імен, досі відомих лише з давньогрецького епосу.

В «Іліаді» зображуються соціальні відносини «гомерівського періоду», проте в ній збереглися також і рудименти мікенської доби. Наприклад, більшість персонажів «Іліади» з'явилися ще до грецьких богів, видозмінених у процесі схрещення місцевих культів із релігією Зевса — бога нових завойовників. За Узенером, у самому циклі сказань про взяття Трої («Священного Іліону») і наступному поверненні грецьких воїнів, можна побачити відлуння прадавніх міфів. Мотиви, що мають основне значення в побудові сюжету «Іліади», теж запозичені з інших сказань: «гнів Ахілла» — з епосу про гнів Мелеагра, а мотив розколу між Зевсом і Герою — із циклу міфів про Геракла.

Эх, богата же талантами русская земля во всех областях знания, что смогла придумать цивилизация. Здесь и творцы пера и слова, и умельцы станка и молотка. Вот о людях второй категории и написал сказ Лесков. А вот где у нас располагаются компактно такие вот «Левши». Урал, Тула, Удмуртия. Самое удивительное, что их довольно много. И во времена Лескова и сейчас. Автор затрагивает ряд проблем и касается ряда исторических событий. А каких именно? Давайте разберемся.

Повествование зачинается с описания путешествия Александра I в Англию, где он знакомится с произведениями мастерства английских квалифицированных промышленников. Из общего числа он выделил механическую блоху и решил приобрести ее.

Как известно, император Александр, тот, что первый, почил в 1825 году. Его приближенные после смерти государя начали перебирать его вещи, среди которых обнаружился тот самый механический паразит. Решено было вызвать казачьего полковника Платова, сопровождавшего императора в заграничной поездке. Он объяснил, что это механическая блоха, далее он дополнил, что наши мастера и не на такое.

Тульскому мастеру под кличкой Левша было поручено превзойти достижение англичан. И это удалось. Левша просто взял и подковал мелкое прыгучее насекомое. Поручители были довольны и с целью хвастовства решили отправить подкованную блоху в Англию. Важный груз сопровождал оружейник. На обратном пути он стал жертвой пари: он играл, но не выиграл в игру «литтрбол» с шкипером судна. Распивать спиртные напитки у него получалось менее эффективно, чем создавать технические шедевры.

Левша – это не отдельный человек. Это собирательный образ «рукастого человека» из народа, который без квалифицированного образования отличался особыми навыками в создании артефактов. Автор воистину воспевает оду таким  людям. Но, вместе с тем, сетует, что государство не всегда стремится реализовать их потенциал.

Пророческим данный сказ выглядит на фоне исторических событий. Крымская война была проиграна из-за общего технического отставания. Если бы такие «Левши» получили бы всестороннюю поддержку, то результаты войны, конечно, были бы другими.

Остается довершить сказанное приближенной цитатой: « Не чистите ружье кирпичом, господа»