В
Все
Б
Биология
Б
Беларуская мова
У
Українська мова
А
Алгебра
Р
Русский язык
О
ОБЖ
И
История
Ф
Физика
Қ
Қазақ тiлi
О
Окружающий мир
Э
Экономика
Н
Немецкий язык
Х
Химия
П
Право
П
Психология
Д
Другие предметы
Л
Литература
Г
География
Ф
Французский язык
М
Математика
М
Музыка
А
Английский язык
М
МХК
У
Українська література
И
Информатика
О
Обществознание
Г
Геометрия
som1712
som1712
07.02.2021 23:47 •  Литература

Подготовьте устный пересказ критиков от лица Петьки постарайтесь при рассказе передать характер взаимоотношений внука и деда оценку Петьки конфликтной ситуации между дедом и городскими гостями причиной его горьких рыданий в финале рассказа
Размер 1-1,5 страницы​

Показать ответ
Ответ:
mzhenyak1999
mzhenyak1999
02.04.2021 15:15

Образ царя Берендея в пьесе Островского «Снегурочка»

1)Царь Берендей – мудрый глава государства, заботящийся о своем народе. За это его любят и уважают. Уважение вызывает и то, что он сумел сохранить в государстве мир.

В образе Берендеева царства лежат народные предания о древнем племени берендеев, о них даже есть упоминания в летописях. В народных сказках очень часто образ царя необычен и забавен. В Снегурочке царь показан в окружении скоморохов, шутов и гусляров. Это добрый и мудрый правитель, он прожил не мало и знает много. Берендей видит и ценит красоту природы, высшим благом государству по его мнению является увеличение природных богатств. Он сторонник честного и справедливого порядка. Любовь он тоже считает даром природы, и его нужно ценить и беречь. Именно этот принцип для него очень важен и нарушение любовных клятв является преступлением.

2)О каких ценностях думает царь Берендей? Его не беспокоят деньги и власть. Он заботится о сердцах и душах своих подданных.

3)Сам царь Берендей символизирует народную мудрость. Он прожил на свете немало, поэтому знает очень многое. Царь беспокоится о своем народе, ему кажется, что в сердцах людей появляется что-то недоброе.

0,0(0 оценок)
Ответ:
Anna200689898098654
Anna200689898098654
11.02.2021 04:05

Объяснение:

Наталка Полтавка майже ідеальна дівчина, здається, що вона не має жодної вади. Від першої появи на сторінках твору до останньої хвилини Наталка залишається втіленням найкращих якостей українських жінок. Її монолог і перша пісня розкривають вірність дівчини у коханні, щирість і глибину її почуттів. А в сцені зустрічі Наталки з возним вона вражає своїм почуттям гідності, гордістю і розумом. Крім того, Наталка не прагне вийти за багатого нелюба, знає про нерівність і рівність людей та добре орієнтується в соціальних відносинах.

Вона привітна і чемна людина, гарна робітниця і любляча дочка. «Золото, а не дівка», — захоплено говорить про героїню виборний. Вона готова на самопожертву заради матері – вийти заміж за пихатого і самозакоханого возного.

Але повернення її коханого Петра відродило в дівчині мужність і рішучість. Не кожна дівчина в ті часи була здатна розірвати стосунки з багатим нареченим і порушити свою обіцянку. Наталка й тут опиняється на висоті – вона наполегливо відстоює своє щастя і добивається свого. Героїня п’єси І. Котляревського нагадує чудову героїню доброї казки, яка робить лише добрі справи і живе виключно по правді. Саме у казках такі персонажі нагороджуються багатством, щасливим життям або щирим коханням. Можливо саме тому образ Наталки так приваблює читачів і глядачів. Адже в цьому образі утверджуються кращі дівочі якості, якості, яки у всі часи підносила народна мораль, якості, які й зараз повинні прикрашати наших співвітчизниць.

Марися – дочка Мартина Борулі. Юна працювита, розумна дівчина, шанує народні звичаї і традиції. Вона не прагнула стати дворянинкою, вона хотіла просто жити так як всі мати свою сімю. Батько казав їй нічого не робити і поводити себе як дворянка, називати батька “папашею”, але Марися не може бути дворянкою в неї тече селянська кров. Марися вправна хазяйка, не може сидіти без роботи.

Марися — найбільш стійка до змін, бо має міцну моральну основу, вона намагається зберегти своє щастя, їй панське життя, яким марить батько, ні до чого. Справді, Мартин Боруля виховував своїх дітей у дусі здорової народної моралі, про що свідчать Марисині слова: «Перше батько казали, що всякий чоловік на світі живе затим, щоб робить, і що тільки той має право їсти, хто їжу заробляє».  

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Литература
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота