подготовьте небольшое сообщение о вреде сквернословия завершил своё выступление словами Юсуф баласагунского "не говорил плохого никому когда не враг ты счастью свою"
Заблукавши на випаленій рівнині, що опинилася на шляху до їх нової гасієнди, сім'я Пойндекстерів знайомиться з Морісом Джеральдом, мустангером, що живе недалеко від військового форту Індж, але є уродженцем північної Ірландії. Моріс відразу ж справив враження на всіх членів сім'ї, але на кожного — своє. Гордий Вудлі поставився до свого рятівника з повагою, його син Генрі майже відразу полюбив його братньою любов'ю, сестра молодого плантатора Луїза відразу полюбила мустангера, навіть незважаючи на його скромний соціальний статус.
Племінник старого Пойндекстера, відставний капітан Кассій Колхаун в ту ж мить зненавидів нового героя, почасти через те, що хотів сам одружитися з Луїзою, а почасти через своє боягузтво і зарозумілість.
Незабаром після того, як Пойндекстери влаштувалися в Каса-дель-Корво, плантатор влаштовує великий прийом, присвячений вдалому переїзду і більш близького знайомству з елітою Техаса. На цьому прийомі присутній і Моріс Джеральд, який згодився доставити сім'ї плантатора два десятки диких коней. За ірландським звичаєм, він дарує рідкісну, плямисту лошицю, дочці плантатора, чим ще сильніше розпалює любов в її серці і ненависть в душі її кузена. Тепер той вже твердо вирішує прибрати молодого мустангера зі свого шляху. Побачивши що Луїза ще більше закохалась в Моріса Джеральда, він вирішує піти напитись в барі селища, який утворився біля форту Індж. В барі він зустрічає Моріса Мустангера(так місцеві називали Моріса Джеральда). Вирішивши не стримувати свої емоції він, п'яний, виголошує тост: «Хай живе Америка для американців, і хай згинуть усякі зайди, а надто ірландці!». Після виголошення тосту він нібито ненароком штовхає ірландця, той відповідає йому тим же. Виникла сварка швидко переросла в дуель. Колхаун явно недооцінив свого супротивника, чим і поплатився, залишившись живим лише завдяки великодушності Моріса. Таким чином, перемігши в цій сутичці, мустангер завоював повагу місцевих жителів і офіцерів форту, а також змусив відставного капітана панічно боятися його.
Заблукавши на випаленій рівнині, що опинилася на шляху до їх нової гасієнди, сім'я Пойндекстерів знайомиться з Морісом Джеральдом, мустангером, що живе недалеко від військового форту Індж, але є уродженцем північної Ірландії. Моріс відразу ж справив враження на всіх членів сім'ї, але на кожного — своє. Гордий Вудлі поставився до свого рятівника з повагою, його син Генрі майже відразу полюбив його братньою любов'ю, сестра молодого плантатора Луїза відразу полюбила мустангера, навіть незважаючи на його скромний соціальний статус.
Племінник старого Пойндекстера, відставний капітан Кассій Колхаун в ту ж мить зненавидів нового героя, почасти через те, що хотів сам одружитися з Луїзою, а почасти через своє боягузтво і зарозумілість.
Незабаром після того, як Пойндекстери влаштувалися в Каса-дель-Корво, плантатор влаштовує великий прийом, присвячений вдалому переїзду і більш близького знайомству з елітою Техаса. На цьому прийомі присутній і Моріс Джеральд, який згодився доставити сім'ї плантатора два десятки диких коней. За ірландським звичаєм, він дарує рідкісну, плямисту лошицю, дочці плантатора, чим ще сильніше розпалює любов в її серці і ненависть в душі її кузена. Тепер той вже твердо вирішує прибрати молодого мустангера зі свого шляху. Побачивши що Луїза ще більше закохалась в Моріса Джеральда, він вирішує піти напитись в барі селища, який утворився біля форту Індж. В барі він зустрічає Моріса Мустангера(так місцеві називали Моріса Джеральда). Вирішивши не стримувати свої емоції він, п'яний, виголошує тост: «Хай живе Америка для американців, і хай згинуть усякі зайди, а надто ірландці!». Після виголошення тосту він нібито ненароком штовхає ірландця, той відповідає йому тим же. Виникла сварка швидко переросла в дуель. Колхаун явно недооцінив свого супротивника, чим і поплатився, залишившись живим лише завдяки великодушності Моріса. Таким чином, перемігши в цій сутичці, мустангер завоював повагу місцевих жителів і офіцерів форту, а також змусив відставного капітана панічно боятися його.
Объяснение:
По Гоголю, Петербург – город разрушения, обмана,
жестокости и одиночества.
Петербург ломает жизни, он безразличен к "маленькому человеку",
использует его, а затем выбрасывает, как мусор, отработанный
материал.
Две повести из данного цикла-"Портрет" и «Невский проспект".
Первая повесть показывает, что за блеском, роскошью,
ежеминутным праздником скрывается боль, разочарование,
поругание всего самого святого.
Невский проспект становится символом лжи, обмана,
дьявольской силы, убивающей человека.
Два героя повести противопоставлены друг другу.
Художник Пискарев, человек тонко чувствующий
увидеть и оценить прекрасное, влюбляется в красивейшую девушку.
Ее внешность – образец чистоты, невинности, свежей
прелести, образец прекрасного:"… рука ее
(создатель, какая чудесная рука!) упала на колени,…
и платье под нею, казалось, стало дышать музыкою,
и тонкий сиреневый цвет его еще виднее означал яркую
белизну этой прекрасной руки".
Но это прелестное создание оказывается… продажной женщиной.
Гоголь показывает, что Петербург развращает молодые души,
убивает в них человеческое:" Боже! в этих словах выразилась вся
низкая, вся презренная жизнь, - жизнь, исполненная пустоты
и праздности, верных спутников разврата".
Избранница Пискарева не жаждет планы которого
строил художник. Он мечтал вырвать эту девушку из ее
порочной жизни.
Пискарев мечтал жениться на ней, вернуть ее к настоящей
жизни, которую она заслуживает, и подарить миру ее красоту,
чистоту, прелесть души. Но девушку вполне устраивает ее
образ жизни, ни о чем другом она и не мечтает.
Осознание этого убивает Пискарева.
Вернувшись домой от своей возлюбленной, он умирает,
разочарованный и поруганный.
Неслучайно встреча с этой девушкой произошла у героя именно
на Невском проспекте, где все лживо, порочно, грязно.
Писатель подчеркивает, что никому не было дела до жизни
этого талантливого художника, никому не было дела и до его смерти:
"Никто не поплакал над ним; никого не видно было возле его
бездушного трупа, кроме обыкновенной фигуры квартального
надзирателя и равнодушной мины городового лекаря".
Параллельно ведущийся рассказ о двух героях, противоположных
по характеру и судьбе читателю лучше понять
противоречивость самого Невского проспекта.
Комичная ситуация, в которую попал поручик Пирогов,
противопоставляется трагичности судьбы бедняги Пискарева.
Точно так же и комическая пошлость утреннего проспекта
сочетается с вечерней, трагической пошлостью, с обманом,
ведь "он лжет во всякое время, этот Невский проспект,
но более всего тогда, когда ночь сгущенною массою
наляжет на него..."
Объяснение: