:подготовить на черновике сочинение по феерии грина "алые паруса" по плану 1.мечта- могущая, творящая сила. 2. формирование духовных качеств и нравственых идеалов 3. умение героев мечтать и достигать своей цели. 4.мечта сбылась 5.алые паруса- как символ мечты 6.алые паруса должны быть у каждого( у
каждого должна быть своя мечта)
В рассказе два главных героя, два русских мужика. Наум — не старый еще, расторопный, хитрый и обаятельный (вероятно, здесь присутствует некоторая ирония автора) . Иван — сильный, правда немного ленивый. Автор сразу дает понять, что между ними нелады (в начале рассказа говорится, что между Иваном и Наумом существовала семейная неприязнь) .
Они едут в лес за дровами, и на них нападают волки. Первым струсил Наум. От страха он даже голову потерял, закричал: «Грабюют! »
Понятно, что этот человек — трус, в нем живет вечный страх за собственную жизнь, любая ситуация вызывает у него беспокойство. Иван же поначалу оставался спокойным, хладнокровным, он даже удивлялся реакции своего тестя. Но, когда волки оказались рядом, Ивану тоже стало жутко. Всяким человеком может овладеть страх, когда опасность близка.
Ситуация сложилась так, что Ивану была необходима Наума. Наум должен был всего лишь придержать лошадей, и тогда они с Иваном отбились бы. от волков. Но тот струсил, и Иван оказался в большой опасности. Наум предал его.
Волки напали на сани и растерзали лошадь. Только смелость и самообладание Ивана его, он выжил. Вот вам и мужик, вот вам и «гол, как сокол!» , как говорил Наум. Выжил в такой ситуации, не струсил. Смелый человек. А Наум оказался трусом и предателем.
Но вот и последующий момент сюжета. Иван решил свести счеты с негодяем. И началась другая гонка. Тогда волки догоняли человека, а теперь человек догонял человека. Чем эти двое лучше волков? Жажда мести, злоба превращают людей в зверей. В этом и заключается смысл названия рассказа.
Конфликт продолжается дома у Наума, когда Иван пришел все-таки разобраться с предателем. Хорошо, что милиционер вмешался, а то бы произошло убийство.
Благодаря этому рассказу я для себя окончательно уяснил, что трусость самый скверный порок, он зачастую порождает в человеке подлость, предательство, вызывает в нем к жизни все плохое, без чего наше существование, к сожалению, не обходится и по сей день.
Объяснение:
Звісно, це казка. У житті всього, що сталося з людським дитинчам у Кіплінга, просто не було б. Про це знають вчені. Але ми читаємо книжку не для того, щоб вивчити якісь відомості, а щоб вивчити самих себе.
Тому вільні племена джунглів так нагадують людські спільноти. Вільні вовки можуть сунути свої голови у пастку, досить їм сказати, що хтось для них чужий і не дає набити шлунок. Ведмідь Балу не проти, щоб виховувати Жабенятко за до своєї залізної лапи. Нетерпляча пантера Багіра також має недоліки. Та вовки і вчителі Мауглі є його друзями: вони оберігають його від смертельних тек життя, навчають його мистецтва мисливства, навчають головного Закона Джунглів: "Ми однієї крові - ти і я". Через це "люденя" знаходить спільну мову з могутнім Хатхі і коршаком Чілі, навіть з холоднокровним і самітнім Каа. Отже, це вірні друзі, що багато років піклуються про дитинча ворожої і небезпечної породи. Мауглі виріс здоровим, розумним і дужим. Про друзів важко говорити, їх тільки любиш, а любові не висловити словами. Отже, про друзів усе.
Та у Мауглі є й вороги. Насамперед, це Шер-хан, через якого людське дитинча опинилося у вовків. Все життя тигр-людожер намагався розправитися з вовчим вихованцем. Ця ворожнеча скінчилася лише зі смертю хижака, яку йому заподіяв розумний і обережний Мауглі.
Поруч із Шер-ханом завжди був шакал Табакі, який стежив за людиною-вовком і завжди сповіщав свого пана про місцезнаходження Мауглі. І хоча Табакі ніхто не сприймав як небезпечного супротивника, його боялися, бо саме шакали розносять по джунглях сказ. До того ж він здатний зрадницьки напасти на дитину чи дорослого у найскрутніший для них час. І все ж ненависть із презирством, яку відчувають усі "джунгляни" до поганця, який не соромиться прислуговувати кровожерцю за крихти з його столу, скінчилася зі смертю Шер-хана.
Проте ворогами Мауглі були не тільки вже названі мешканці дикого лісу. Є в хащах племена, про яких ніхто не скаже доброго слова. То Бандарлоги, які не мають старійшин і своїх законів. Зрештою, мавпи нікому не заподіяли зла, навіть викрадення людини відбулося, так би мовити, для її слави й користі, але... Натовп, що не має високих цілей і не керований ніким і нічим, не може робити добрих справ, отже є ворогом будь-якого ладу і будь-яких стосунків між живими створіннями первісного лісу. Вони спроможні тільки створити безладдя. Як Шер-хан та руді пси. То ж вони через це також вороги Мауглі.
Отака моя розповідь про друзів і ворогів Мауглі.