почему в начале романа мышкин говорит о красоте настасьи а после говорит " может ли даже это лицо внушать страсть оно внушает страдание оно захватывает всю душу"
Педагогическая деятельность Льва Николаевича Толстого (1828—1910) началась с 1849 года, когда он учил грамоте крестьянских детей Ясной Поляны. Более активную педагогическую работу он стал вести с 1859 года, продолжая ее с перерывами до конца своей жизни. По возвращении с Крымской войны он открыл в Ясной Поляне школу и содействовал организации в ближайших селениях еще нескольких крестьянских школ. Толстой вступил, как он сам писал об этом позже, в период «трехлетнего страстного увлечения этим делом». Л. Н. Толстой считал, что наступило время (вспомним, что тогда Россия переживала период первой революционной ситуации и подъема общественно-педагогического движения), когда образованные люди страны должны активно народным массам, испытывавшим огромную потребность в образовании, удовлетворить это их законное стремление, не доверяя столь важного дела царской власти.
В 1860 году Толстой намеревался учредить просветительное общество. Его задача — открытие школ для крестьян, подбор учителей для них, составление курса преподавание и учителям в их работе.
Хорошо понимая, что ему вряд ли добиться официального разрешения на такое объединение общественных сил на дело создания крестьянских школ, Л. Н. Толстой заключал признанием, что он будет «составлять тайное общество». Ему не удалось осуществить полностью свое намерение, но в его яснополянском доме регулярно собирались учителя его школы и соседних крестьянских школ, составившие коллектив единомышленников, сдружившийся для претворения в жизнь прогрессивной педагогики в школах для крестьянских детей. Положительный их опыт освещался в издаваемом писателем в это время журнале «Ясная Поляна», где печатались его статьи о народном образовании, сообщения учителей, предварительно обсужденные на их собраниях под руководством Л. П. Толстого.
Примечательно, что секретарем журнала был один из учителей сельской школы Н. Н. Петерсон, бывший воспитанник И. Н. Ульянова, которого отец В. И. Ленина высоко ценил за передовые взгляды и преданность народным интересам. Н. Н. Петерсон был, по-видимому, членом тайной революционной организации «Земля и Воля» и в 1866 году привлекался к дознанию в связи с покушением Каракозова на царя, но был освобожден.
Об идейном направлении деятельности учителей сельских школ Крапивенского уезда Тульской губернии, приглашенных на работу Л. Н. Толстым, говорят его статьи по народному образованию, опубликованные в журнале «Ясная Поляна».
Возвратившись весной 1861 года из-за границы, Толстой резко критиковал буржуазную цивилизацию, которая используется помещиками, фабрикантами и банкирами в своекорыстных интересах. Толстой подверг острой критике и современную ему школу, в которой учат тому, что не нужно народу, а требуется тем, кто притесняет и угнетает народные массы.
Яснополянская школа, открытая Толстым в 1859 году, была реорганизована с осени 1861 года. В основу ее работы легло мнение Л. Н. Толстого о свободном и плодотворном творчестве детей при преподавателей. Несмотря на кратковременное существование, работа школы, которую Л. Н. Толстой систематически освещал в своем педагогическом журнале «Ясная Поляна», вызвала живой отклик в России и за рубежом и была примером для подражания. Но такое направление учебно-воспитательной работы сельских школ, устроенных при содействии Л. Н. Толстого, вызвало яростное сопротивление со стороны местных помещиков. Начались нападки на школы, посыпались доносы на учителей.
У чинних підручниках з читання для початкової школи (упор. О.Я.Савченко) зарубіжна література представлена 18 творами. Це фольклорні та літературні твори Великобританії, Німеччини, Швеції та інших країн. Учитель повинен бути обізнаний з культурою цих країн для того, щоб до учням правильно зрозуміти світогляд, звичаї інших людей. Взаємозв’язок культур різних народів потребує глибокого вивчення. Оптимальним х вивчення в початковій школі можливо лише при порівнянні, тому що якщо особливості мов різних народів можна гати вочевидь, то відмінності між культурами гаються тільки при їх співставленні. Взаємодія контактуючих культур залежить від того, як представники різних культур розуміють і сприймають один одного. Це залежить і від світогляду народів, їх звичаїв, цінностей. Часто культурні відмінності представниками різних країн сприймаються негативно, іноді навіть шокують. Ознайомлюючи дітей з літературою інших народів, педагог стикається з проблемою, коли учням незрозумілі слова, звичаї, іноді їм незрозумілий сюжет, навіть не подобається зміст. Поінформованість про культуру іншого народу дає можливість більш глибокого розуміння, коли людина розуміє не поверхнево і не лише значення фраз, а весь той зміст, який вкладається в нього, враховуючи національні особливості. Як у спілкуванні, так і ознайомленні з літературою інших народів, потрібно сприймати не буквальність фраз, а звертати увагу на те, що вони можуть означати, тобто, читати “між рядків”. Усе це допомагає краще сприймати твори художньої літератури, більш емоційно відчувати її вплив. Перекладна література завжди мала велике значення в дитячому читанні. Вона “впливає на формування свідомості та естетичних смаків у дітей та підлітків. Тому керівництво читанням і підбір літератури для рекомендації юним читачам – задача серйозна і важлива в педагогічному значенні” . У курсі дитячої літератури для студентів факультетів початкового навчання та дошкільного виховання передбачено знайомство з деякими творами зарубіжної дитячої літератури. Метою цього розділу курсу є знайомство з зарубіжною дитячою літературою в співставленні з вітчизняною з урахуванням країнознавчого аспекту (коли звертається увага на риси, притаманні цьому народові), ознайомлення з найкращими зразками творів та творчістю відомих письменників, з кращими літературними перекладами творів. Студенти вчаться обирати серед великого розмаїття літератури якісні зразки перекладів
МОЖЕТ ЭТО?
Педагогическая деятельность Льва Николаевича Толстого (1828—1910) началась с 1849 года, когда он учил грамоте крестьянских детей Ясной Поляны. Более активную педагогическую работу он стал вести с 1859 года, продолжая ее с перерывами до конца своей жизни. По возвращении с Крымской войны он открыл в Ясной Поляне школу и содействовал организации в ближайших селениях еще нескольких крестьянских школ. Толстой вступил, как он сам писал об этом позже, в период «трехлетнего страстного увлечения этим делом». Л. Н. Толстой считал, что наступило время (вспомним, что тогда Россия переживала период первой революционной ситуации и подъема общественно-педагогического движения), когда образованные люди страны должны активно народным массам, испытывавшим огромную потребность в образовании, удовлетворить это их законное стремление, не доверяя столь важного дела царской власти.
В 1860 году Толстой намеревался учредить просветительное общество. Его задача — открытие школ для крестьян, подбор учителей для них, составление курса преподавание и учителям в их работе.
Хорошо понимая, что ему вряд ли добиться официального разрешения на такое объединение общественных сил на дело создания крестьянских школ, Л. Н. Толстой заключал признанием, что он будет «составлять тайное общество». Ему не удалось осуществить полностью свое намерение, но в его яснополянском доме регулярно собирались учителя его школы и соседних крестьянских школ, составившие коллектив единомышленников, сдружившийся для претворения в жизнь прогрессивной педагогики в школах для крестьянских детей. Положительный их опыт освещался в издаваемом писателем в это время журнале «Ясная Поляна», где печатались его статьи о народном образовании, сообщения учителей, предварительно обсужденные на их собраниях под руководством Л. П. Толстого.
Примечательно, что секретарем журнала был один из учителей сельской школы Н. Н. Петерсон, бывший воспитанник И. Н. Ульянова, которого отец В. И. Ленина высоко ценил за передовые взгляды и преданность народным интересам. Н. Н. Петерсон был, по-видимому, членом тайной революционной организации «Земля и Воля» и в 1866 году привлекался к дознанию в связи с покушением Каракозова на царя, но был освобожден.
Об идейном направлении деятельности учителей сельских школ Крапивенского уезда Тульской губернии, приглашенных на работу Л. Н. Толстым, говорят его статьи по народному образованию, опубликованные в журнале «Ясная Поляна».
Возвратившись весной 1861 года из-за границы, Толстой резко критиковал буржуазную цивилизацию, которая используется помещиками, фабрикантами и банкирами в своекорыстных интересах. Толстой подверг острой критике и современную ему школу, в которой учат тому, что не нужно народу, а требуется тем, кто притесняет и угнетает народные массы.
Яснополянская школа, открытая Толстым в 1859 году, была реорганизована с осени 1861 года. В основу ее работы легло мнение Л. Н. Толстого о свободном и плодотворном творчестве детей при преподавателей. Несмотря на кратковременное существование, работа школы, которую Л. Н. Толстой систематически освещал в своем педагогическом журнале «Ясная Поляна», вызвала живой отклик в России и за рубежом и была примером для подражания. Но такое направление учебно-воспитательной работы сельских школ, устроенных при содействии Л. Н. Толстого, вызвало яростное сопротивление со стороны местных помещиков. Начались нападки на школы, посыпались доносы на учителей.
У чинних підручниках з читання для початкової школи (упор.
О.Я.Савченко) зарубіжна література представлена 18 творами. Це фольклорні
та літературні твори Великобританії, Німеччини, Швеції та інших країн.
Учитель повинен бути обізнаний з культурою цих країн для того, щоб
до учням правильно зрозуміти світогляд, звичаї інших людей.
Взаємозв’язок культур різних народів потребує глибокого вивчення.
Оптимальним х вивчення в початковій школі можливо лише при
порівнянні, тому що якщо особливості мов різних народів можна гати
вочевидь, то відмінності між культурами гаються тільки при їх
співставленні. Взаємодія контактуючих культур залежить від того, як
представники різних культур розуміють і сприймають один одного. Це
залежить і від світогляду народів, їх звичаїв, цінностей. Часто культурні
відмінності представниками різних країн сприймаються негативно, іноді навіть
шокують.
Ознайомлюючи дітей з літературою інших народів, педагог стикається з
проблемою, коли учням незрозумілі слова, звичаї, іноді їм незрозумілий сюжет,
навіть не подобається зміст. Поінформованість про культуру іншого народу дає
можливість більш глибокого розуміння, коли людина розуміє не поверхнево і
не лише значення фраз, а весь той зміст, який вкладається в нього, враховуючи
національні особливості. Як у спілкуванні, так і ознайомленні з літературою
інших народів, потрібно сприймати не буквальність фраз, а звертати увагу на
те, що вони можуть означати, тобто, читати “між рядків”. Усе це допомагає
краще сприймати твори художньої літератури, більш емоційно відчувати її
вплив.
Перекладна література завжди мала велике значення в дитячому читанні.
Вона “впливає на формування свідомості та естетичних смаків у дітей та
підлітків. Тому керівництво читанням і підбір літератури для рекомендації
юним читачам – задача серйозна і важлива в педагогічному значенні” .
У курсі дитячої літератури для студентів факультетів початкового
навчання та дошкільного виховання передбачено знайомство з деякими
творами зарубіжної дитячої літератури.
Метою цього розділу курсу є знайомство з зарубіжною дитячою
літературою в співставленні з вітчизняною з урахуванням країнознавчого
аспекту (коли звертається увага на риси, притаманні цьому народові),
ознайомлення з найкращими зразками творів та творчістю відомих
письменників, з кращими літературними перекладами творів. Студенти вчаться
обирати серед великого розмаїття літератури якісні зразки перекладів