Почему Соловей решил Студенту? 2) Как можно охарактеризовать Студента? 3) Какова основная мысль сказки «Соловей и Роза»? 4) Послушайте вокализ на музыку К. Сен-Санса «Соловей и роза».
1)Захар Трофимыч - крепостной крестьянин, слуга барина Ильи Обломова. 2)Слуга Захар служит у Обломава с тех пор, как тот был ещё ребенком. 3)Возраст Захара - около 55 лет. 4)Захар носит огромные бакенбарды. 5)Захар носит старый серый сюртук. 6)У Захара хриплый голос. 7)В обязанности Захара входит мытьё, причесывание и одевание барина Обломова. 8)Также в обязанности Захара входит подогрев самовара, чистка обуви и одежды Обломова, уборка в доме. 9)Захар выполняет только то, что входит в его обязанности, и нечего больше. 10)Захар любит поесть, выпить. Ворует еду у Обломава.Не любит убираться, сплетник, обманщик, упрямый,неуклюжий,
«Фауст» — плід роботи письменника, яка тривала практично все його життя. Природно, що твір «ріс» разом з його автором, він увібрав у собі систему поглядів європейського суспільства протягом півстоліття. Історію німецького чорнокнижника Фауста, який реально існував в 16 столітті в Німеччині, брали за основу своїх творів багато письменників, поетів, композиторів, художників. Однак, Йоганн Гете зробив цей образ максимально живим, чутливим, мислездатним, визначив його, як людину, що прагне до істини. Легенди ж про доктора Фауста носять досить похмурий характер, його звинувачують у відступі від віри, в заняттях магією і чарами, у воскресіннях людей, у неналежному і життя. За легендою, він виступав з фокусами, лікував хворих, був мандрівником. До Гете ніхто не акцентував увагу на тому, що великий учений шукає відповіді на вічні питання, що він великий спрагою до правди, вірний справі, яку обрав.
Початок роботи письменника над «Фаустом» випав на його двадцятирічний вік. Тоді майбутній учений і великий письменник не знав, що буде створювати цей твір все своє життя, що він стане великим безсмертним шедевром всіх часів і народів. З 1773 по 1775 найсприятливіше працювалося над численними сценами трагедії.
У 1790 році дружба Гете і Шиллера привела до того, що останній умовив поета продовжити роботу над «Фаустом» і неодмінно закінчити цей шедевр. Між 1825-31 роками вже бувши в похилому віці, Гете закінчив працю усього свого життя. Друкувати його при житті він не захотів, в заповіті було зазначено бажання опублікувати «Фауста» після смерті письменника. У 1832 році було опубліковано твір цілком.
2)Слуга Захар служит у Обломава с тех пор, как тот был ещё ребенком.
3)Возраст Захара - около 55 лет.
4)Захар носит огромные бакенбарды.
5)Захар носит старый серый сюртук.
6)У Захара хриплый голос.
7)В обязанности Захара входит мытьё, причесывание и одевание барина Обломова.
8)Также в обязанности Захара входит подогрев самовара, чистка обуви и одежды Обломова, уборка в доме.
9)Захар выполняет только то, что входит в его обязанности, и нечего больше.
10)Захар любит поесть, выпить. Ворует еду у Обломава.Не любит убираться, сплетник, обманщик, упрямый,неуклюжий,
я не знаю что именно нужно по этому вот:
Объяснение:
«Фауст» — плід роботи письменника, яка тривала практично все його життя. Природно, що твір «ріс» разом з його автором, він увібрав у собі систему поглядів європейського суспільства протягом півстоліття. Історію німецького чорнокнижника Фауста, який реально існував в 16 столітті в Німеччині, брали за основу своїх творів багато письменників, поетів, композиторів, художників. Однак, Йоганн Гете зробив цей образ максимально живим, чутливим, мислездатним, визначив його, як людину, що прагне до істини. Легенди ж про доктора Фауста носять досить похмурий характер, його звинувачують у відступі від віри, в заняттях магією і чарами, у воскресіннях людей, у неналежному і життя. За легендою, він виступав з фокусами, лікував хворих, був мандрівником. До Гете ніхто не акцентував увагу на тому, що великий учений шукає відповіді на вічні питання, що він великий спрагою до правди, вірний справі, яку обрав.
Початок роботи письменника над «Фаустом» випав на його двадцятирічний вік. Тоді майбутній учений і великий письменник не знав, що буде створювати цей твір все своє життя, що він стане великим безсмертним шедевром всіх часів і народів. З 1773 по 1775 найсприятливіше працювалося над численними сценами трагедії.
У 1790 році дружба Гете і Шиллера привела до того, що останній умовив поета продовжити роботу над «Фаустом» і неодмінно закінчити цей шедевр. Між 1825-31 роками вже бувши в похилому віці, Гете закінчив працю усього свого життя. Друкувати його при житті він не захотів, в заповіті було зазначено бажання опублікувати «Фауста» після смерті письменника. У 1832 році було опубліковано твір цілком.