Скрудж,старий чоловік, який не знав, що таке любов, радість, ніжність. З самого дитинства Скрудж був позбавлений батьківської любові, що сформувало його особистість. Коли інші учні школи відправлялись на свята до рідної домівки, отримували ласку від батьків, Скрудж залишався на самотині в школі. Хіба таке ставлення могло виховати його гідною люблячою людиною? Звичайно, ні. Чоловік виріс злим, жадібним, самотнім. У нього не було друзів, родини. Він любив тільки гроші, які зробили його скупим. Проте зі Скруджом сталось чарівне перетворення - він нарешті відчув дух Різдва, зрозумів цінність життя. Він навчився радіти, співчувати, любити. Наприкінці твору Скрудж постає перед читачем зовсім іншою людиною: щирою, щедрою, милосердною.
Больше всего из природного, так сказать, ассортимента: огонь, море, горы, степь и так далее - Климов любил лес.
Когда-то в детстве друг Славка сказал, что деревья - это умершие люди. Может статься, что в лесу, среди деревьев, присутствует какой-то
очень дальний родственник, живший еще во времена Ивана Грозного.
Климов верил в это по сегодняшний день, то есть он, конечно, знал, что это не так. Но ведь никто не доказал обратного.Находясь в лесу. Климов чувствовал себя спокойно и умиротворенно, как будто приехал на каникулы.
Здесь он не испытывал той сиротливой заброшенности. Какую он ощущал, скажем, в вагоне метро.
МОЖНО ЛУЧШИЙ ОТВЕТ
Скрудж,старий чоловік, який не знав, що таке любов, радість, ніжність. З самого дитинства Скрудж був позбавлений батьківської любові, що сформувало його особистість. Коли інші учні школи відправлялись на свята до рідної домівки, отримували ласку від батьків, Скрудж залишався на самотині в школі. Хіба таке ставлення могло виховати його гідною люблячою людиною? Звичайно, ні. Чоловік виріс злим, жадібним, самотнім. У нього не було друзів, родини. Він любив тільки гроші, які зробили його скупим. Проте зі Скруджом сталось чарівне перетворення - він нарешті відчув дух Різдва, зрозумів цінність життя. Він навчився радіти, співчувати, любити. Наприкінці твору Скрудж постає перед читачем зовсім іншою людиною: щирою, щедрою, милосердною.
Объяснение:
Климов вышел с территории и отправился в лес.
Больше всего из природного, так сказать, ассортимента: огонь, море, горы, степь и так далее - Климов любил лес.
Когда-то в детстве друг Славка сказал, что деревья - это умершие люди. Может статься, что в лесу, среди деревьев, присутствует какой-то
очень дальний родственник, живший еще во времена Ивана Грозного.
Климов верил в это по сегодняшний день, то есть он, конечно, знал, что это не так. Но ведь никто не доказал обратного.Находясь в лесу. Климов чувствовал себя спокойно и умиротворенно, как будто приехал на каникулы.
Здесь он не испытывал той сиротливой заброшенности. Какую он ощущал, скажем, в вагоне метро.
Тапқаным осы неше сөйлем білмеймін