Живя в Багдаде после второго путешествия, Синдбад-мореход однажды случайно познакомился с торговцем, продававшим апельсины, персики и груши невиданной величины. Тот рассказал, что плоды эти – с его родины, чудесного острова Серендиба, где цветы, как живые существа, приветствуют восход солнца криками: «Утро! Утро», а на закате плачут; где по ночам медведи, барсы, львы бродят, неся каждый во рту драгоценный камень, который светит им на манер фонаря, а дно моря вокруг полно больших и красивых жемчужин.
Джордж Гордон Байрон був романтиком як у творчості, так і в своєму житті. Байрон був красивим, але кульгавим від народження. Його рід був дуже давнім, мав родинні зв'язки ще з англійськими і шотландськими королями, але маєток і титул Байрони отримали лише в XVІ столітті, а в XVІІ столітті англійська буржуазна революція призвела рід до занепаду. Все це сформувало особистість поета і теми його творчості.
Байрону дорікали, що його вірші схожі на багато інших, коли з'явилася його перша збірка поезій. Але сміливий, гордий і щирий Байрон дав гідну відповідь критикам. Такими ж рисами характеру наділений і його герой у поемі "Паломництво Чайльд Гарольда".
Поема має вигляд щоденника, який пишуть дві особи: сам автор і його герой. Герой поеми після перших рядків автобіографічного характеру стає лише ім'ям, його витісняє автор, дистанція між ними майже зникає.
Прагнення пізнати людей, незадоволеність дійсністю, намагання випробувати свої духовні можливості і сили — такі цілі паломництва Чайльд Гарольда, які були близькими і самому Байрону.
Розчарування і смуток Гарольда не залежать від його скривдженого самолюбства, сімейних конфліктів, нещасного кохання та інших особистих мотивів, які відіграють значну роль у його попередників у літературі. Герой Байрона не розпочинає боротьбу із суспільством, але його бездіяльність і споглядання — це не позиція пасивності. Головна риса Чайльд Гарольда як художнього образу — його незавершеність, герой покликаний відобразити момент пробудження самосвідомості людини нового часу, яка починає відчувати на собі й у світі, що її оточує, наслідки історичних змін і усвідомлювати трагічні протиріччя, які були характерною рисою сучасності.
Живя в Багдаде после второго путешествия, Синдбад-мореход однажды случайно познакомился с торговцем, продававшим апельсины, персики и груши невиданной величины. Тот рассказал, что плоды эти – с его родины, чудесного острова Серендиба, где цветы, как живые существа, приветствуют восход солнца криками: «Утро! Утро», а на закате плачут; где по ночам медведи, барсы, львы бродят, неся каждый во рту драгоценный камень, который светит им на манер фонаря, а дно моря вокруг полно больших и красивых жемчужин.
Ліричний герой Джорджа Байрона
Джордж Гордон Байрон був романтиком як у творчості, так і в своєму житті. Байрон був красивим, але кульгавим від народження. Його рід був дуже давнім, мав родинні зв'язки ще з англійськими і шотландськими королями, але маєток і титул Байрони отримали лише в XVІ столітті, а в XVІІ столітті англійська буржуазна революція призвела рід до занепаду. Все це сформувало особистість поета і теми його творчості.
Байрону дорікали, що його вірші схожі на багато інших, коли з'явилася його перша збірка поезій. Але сміливий, гордий і щирий Байрон дав гідну відповідь критикам. Такими ж рисами характеру наділений і його герой у поемі "Паломництво Чайльд Гарольда".
Поема має вигляд щоденника, який пишуть дві особи: сам автор і його герой. Герой поеми після перших рядків автобіографічного характеру стає лише ім'ям, його витісняє автор, дистанція між ними майже зникає.
Прагнення пізнати людей, незадоволеність дійсністю, намагання випробувати свої духовні можливості і сили — такі цілі паломництва Чайльд Гарольда, які були близькими і самому Байрону.
Розчарування і смуток Гарольда не залежать від його скривдженого самолюбства, сімейних конфліктів, нещасного кохання та інших особистих мотивів, які відіграють значну роль у його попередників у літературі. Герой Байрона не розпочинає боротьбу із суспільством, але його бездіяльність і споглядання — це не позиція пасивності. Головна риса Чайльд Гарольда як художнього образу — його незавершеність, герой покликаний відобразити момент пробудження самосвідомості людини нового часу, яка починає відчувати на собі й у світі, що її оточує, наслідки історичних змін і усвідомлювати трагічні протиріччя, які були характерною рисою сучасності.
Объяснение: