"Ода до радості" — ода, написана Фрідріхом Шиллєром для дрезденської масонської ложі, у якій звеличується єдність усіх людей.
Рік написання — 1785. Тема — заклик в пісні людям об»єднатися. Ідея — возвеличення єдності усіх людей. Ода «До радості» стала гімном Європейського союзу, тому що вона містить заклик до світового суспільства стати єдиним, зрозуміти, що ми всі рівні і підкорюємся Богу.
Риторичні звертання: Радосте, небесна іскро! Обнімітесь, міліони! Браття! певно над всі зорі Любий наш отець сидить. Поклонітесь, мілійони! Терпіте ж, мілійони! Ви ж, єхиди ви зрадливі, Пагуба вам, злочестиві! Браття! словом приязним Поминаймо всіх померших.
Риторичні запитання: Де ж небесний ваш отець?
Риторичні оклики: І нехай ся повна чаша Бризне з небес вином! Генію добра не мертву Віру принесімо в жертву!
Порівняння: В райську церківцю твою, Ніби крильми, линем бистро; Судить бог, як ми самі.
Епітети: мізерного зерна, пишний мир, присяга тверда, безвинну кров.
Метафори: нехай же й та година, Що про всіх вона єдина, Буде в бозі сном смачним! нехай померші живі Будуть в дусі божім вік; Визвол з пут, із тих кайданів, Що насильство знай кує; Радосте, небесна іскро!
Жили три брата. Один на поле работал – зерно сеял, второй на мельнице – зерно молол, а третий пироги пек. Так жили не тужили. Каждый своим делом занимался. Но все не всегда бывает. Младший брат однажды говорит своим братьям: “Надоело мне от вас зависеть, хочу сам на себя работать. Ваши упреки надоели мне”.
Старшие братья ничего не сказали, только помялись и ушли. А младший брат обрадовался, что братьев на место поставил. На следующий день решили они своими делами заниматься. Хватился младший брат а муки нет. Пошел к среднему брату и говорит: “Пироги надо печь, а муки нет. Брат, дай мне горсть муки”. А брат ему отвечает: ”Ты вчера мне говорил, что один справишься. Что бы мука была, зерно нужно, а зерно у старшего брата”. Пошел младший брат к старшему и говорит: “Дай мне зерно, что бы перемолоть в муку и сделать пироги”. А старший брат отвечает: “Эх ты какой! Чтобы зерно дать, надо его посеять и вырастить. А ты вчера кричал, что без нас справишься. Вот тебе земля, иди и работай”.
Понял младший брат, что не прав был, и глупо поругался с братьями. Помирились братья и больше никогда не спорили, И жили да поживали, и больше никогда не ссорились.
"Ода до радості" — ода, написана Фрідріхом Шиллєром для дрезденської масонської ложі, у якій звеличується єдність усіх людей.
Рік написання — 1785. Тема — заклик в пісні людям об»єднатися. Ідея — возвеличення єдності усіх людей. Ода «До радості» стала гімном Європейського союзу, тому що вона містить заклик до світового суспільства стати єдиним, зрозуміти, що ми всі рівні і підкорюємся Богу.
Риторичні звертання: Радосте, небесна іскро! Обнімітесь, міліони! Браття! певно над всі зорі Любий наш отець сидить. Поклонітесь, мілійони! Терпіте ж, мілійони! Ви ж, єхиди ви зрадливі, Пагуба вам, злочестиві! Браття! словом приязним Поминаймо всіх померших.
Риторичні запитання: Де ж небесний ваш отець?
Риторичні оклики: І нехай ся повна чаша Бризне з небес вином! Генію добра не мертву Віру принесімо в жертву!
Порівняння: В райську церківцю твою, Ніби крильми, линем бистро; Судить бог, як ми самі.
Епітети: мізерного зерна, пишний мир, присяга тверда, безвинну кров.
Метафори: нехай же й та година, Що про всіх вона єдина, Буде в бозі сном смачним! нехай померші живі Будуть в дусі божім вік; Визвол з пут, із тих кайданів, Що насильство знай кує; Радосте, небесна іскро!
Старшие братья ничего не сказали, только помялись и ушли. А младший брат обрадовался, что братьев на место поставил. На следующий день решили они своими делами заниматься. Хватился младший брат а муки нет. Пошел к среднему брату и говорит: “Пироги надо печь, а муки нет. Брат, дай мне горсть муки”. А брат ему отвечает: ”Ты вчера мне говорил, что один справишься. Что бы мука была, зерно нужно, а зерно у старшего брата”. Пошел младший брат к старшему и говорит: “Дай мне зерно, что бы перемолоть в муку и сделать пироги”. А старший брат отвечает: “Эх ты какой! Чтобы зерно дать, надо его посеять и вырастить. А ты вчера кричал, что без нас справишься. Вот тебе земля, иди и работай”.
Понял младший брат, что не прав был, и глупо поругался с братьями. Помирились братья и больше никогда не спорили, И жили да поживали, и больше никогда не ссорились.