Почему для детей игра в «кавказских пленников» оказалась такой весёлой? Какие смешные эпизоды можно отметить в рассказе «Игорь-Робинзон»? Рассказ кавказкий пленник
Лукаш - один із головних героїв драми - феєрії. Він гарний, працьовитий, душевний сільський парубок, закоханий у прекрасне. Після смерті батька, він з матір'ю перебирається жити в ліс до дядька Лева. Він навчає небожа лісових законів,попереджає, щоб той не нарушав їх ні за яких обставин. Дядько Лев знайшов спільну мову і з лісовими, і з водяними, і з степовими духами, тому вони не тільки не шкодять йому, а, деколи, й допомагають. Лукаш грає на сопілці і його спів пробуджує від зимового сну Мавку. Лише людина з чистим серцем може творити таку мелодію. Мавка не знає, що її турбує в цьому співі, проте Лісовик застерігає не вірити людям. На перший погляд, здається, що застереження Лісовика безпідставні, бо такий хлопець, як Лукаш, не може принести біди Мавці, проте пізніше ми бачимо, що це не так. Бажання свавільної матері і вміло роставлені сіті Килини змушують хлопця зрадити те світле почуття, яке зародилося в його серці до лісової дівчини. Він легко піддався спокусі і дуже гірко поплатився за свою легковажність. А після смерті дядька Лева взагалі нарушає всі лісові закони. Хлопець стає безвольним, слабким, байдужим чоловіком, якого Лісовик перетворює у вовкулаку. Палке кохання Мавки і її вмовляння Лісовика вернути назад людську подобу коханому, не приносять облегшення Лукашеві.Він мов неприкаяний бродить стежками, де колись ступали Мавчині ноги і страждає за своє зраджене кохання. Зустрівшись із тінню дівчини, хлопець із гіркотою висловлює свій біль і жаль, що він став причиною її смерті.Проте слова, що вона має в серці те, що не вмирає, заспокоюють Лукаша і приносять в його серце довгоочікуваний спокій. Він знов бере до рук свою сопілку і звідти лине давно забута мелодія. Сніжинки повільно опускаються на його голову, руки, вії... проте Лукаш щасливий...
Сын советского дипломата Павлик, мальчик 12-14 лет, оказывается в воде из-за кораблекрушения в Северной Атлантике, и попадает на борт советской подводной лодки «Пионер». Эта уникальная лодка, вобравшая в себя все лучшие достижения советской науки и техники, направляется из Ленинграда на Тихоокеанский флот для создания противовеса нарастающей японской морской мощи.
Подводная лодка следует вокруг мыса Горн, чуть не погибает в антарктических морях, в Тихом океане подвергается нападению японского крейсера «Идзумо» и уничтожает его ультразвуковым лучом. Один из членов экипажа оказывается вражеским агентом и повреждает лодку, однако экипаж ремонтирует её на дне океана вблизи острова Пасхи, обезвреживает диверсанта и, наконец, успешно приводит «Пионер» во Владивосток.
В романе упоминаются многочисленные фантастические научно-технические новшества, используемые на «Пионере». Источник энергии подводной лодки — термопара, концы которой находятся на разной глубине. Полученное электричество накапливается в супераккумуляторах и используется для электролиза воды. Полученные водород и кислород используются в импульсном детонационном реактивном двигателе. Кроме того, имеется возможность нагревать обшивку корпуса до температуры кипения воды, тем самым снижая сопротивление движению (паровая смазка).
На лодке установлена развернутая система сонаров давать изображение, и запускаемый в полет беспилотный аппарат с видеокамерой. Лодка вооружена ультразвуковым излучателем, приводящим к «разрушению молекулярных связей материи».
Экипаж лодки может выйти за борт на морское дно в водолазных скафандрах. К ним придаются пистолеты, действующие по тому же принципу, что и основное оружие лодки. Для расстёгивания скафандра используется электрод-игла, которым надо провести по шву, отчего он распадается.
Лукаш - один із головних героїв драми - феєрії. Він гарний, працьовитий, душевний сільський парубок, закоханий у прекрасне. Після смерті батька, він з матір'ю перебирається жити в ліс до дядька Лева. Він навчає небожа лісових законів,попереджає, щоб той не нарушав їх ні за яких обставин. Дядько Лев знайшов спільну мову і з лісовими, і з водяними, і з степовими духами, тому вони не тільки не шкодять йому, а, деколи, й допомагають. Лукаш грає на сопілці і його спів пробуджує від зимового сну Мавку. Лише людина з чистим серцем може творити таку мелодію. Мавка не знає, що її турбує в цьому співі, проте Лісовик застерігає не вірити людям. На перший погляд, здається, що застереження Лісовика безпідставні, бо такий хлопець, як Лукаш, не може принести біди Мавці, проте пізніше ми бачимо, що це не так. Бажання свавільної матері і вміло роставлені сіті Килини змушують хлопця зрадити те світле почуття, яке зародилося в його серці до лісової дівчини. Він легко піддався спокусі і дуже гірко поплатився за свою легковажність. А після смерті дядька Лева взагалі нарушає всі лісові закони. Хлопець стає безвольним, слабким, байдужим чоловіком, якого Лісовик перетворює у вовкулаку. Палке кохання Мавки і її вмовляння Лісовика вернути назад людську подобу коханому, не приносять облегшення Лукашеві.Він мов неприкаяний бродить стежками, де колись ступали Мавчині ноги і страждає за своє зраджене кохання. Зустрівшись із тінню дівчини, хлопець із гіркотою висловлює свій біль і жаль, що він став причиною її смерті.Проте слова, що вона має в серці те, що не вмирає, заспокоюють Лукаша і приносять в його серце довгоочікуваний спокій. Він знов бере до рук свою сопілку і звідти лине давно забута мелодія. Сніжинки повільно опускаються на його голову, руки, вії... проте Лукаш щасливий...
Объяснение:
Сын советского дипломата Павлик, мальчик 12-14 лет, оказывается в воде из-за кораблекрушения в Северной Атлантике, и попадает на борт советской подводной лодки «Пионер». Эта уникальная лодка, вобравшая в себя все лучшие достижения советской науки и техники, направляется из Ленинграда на Тихоокеанский флот для создания противовеса нарастающей японской морской мощи.
Подводная лодка следует вокруг мыса Горн, чуть не погибает в антарктических морях, в Тихом океане подвергается нападению японского крейсера «Идзумо» и уничтожает его ультразвуковым лучом. Один из членов экипажа оказывается вражеским агентом и повреждает лодку, однако экипаж ремонтирует её на дне океана вблизи острова Пасхи, обезвреживает диверсанта и, наконец, успешно приводит «Пионер» во Владивосток.
В романе упоминаются многочисленные фантастические научно-технические новшества, используемые на «Пионере». Источник энергии подводной лодки — термопара, концы которой находятся на разной глубине. Полученное электричество накапливается в супераккумуляторах и используется для электролиза воды. Полученные водород и кислород используются в импульсном детонационном реактивном двигателе. Кроме того, имеется возможность нагревать обшивку корпуса до температуры кипения воды, тем самым снижая сопротивление движению (паровая смазка).
На лодке установлена развернутая система сонаров давать изображение, и запускаемый в полет беспилотный аппарат с видеокамерой. Лодка вооружена ультразвуковым излучателем, приводящим к «разрушению молекулярных связей материи».
Экипаж лодки может выйти за борт на морское дно в водолазных скафандрах. К ним придаются пистолеты, действующие по тому же принципу, что и основное оружие лодки. Для расстёгивания скафандра используется электрод-игла, которым надо провести по шву, отчего он распадается.