по Вечернее размышление о божием величестве при случае великого северного сияния.
Укажите название средства иносказательной выразительности:
Не солнце ль ставит там свой трон?

Как называется приём?
Се хладный пламень нас покрыл!
Се в ночь на землю день вступил!

Укажите название изобразительно-выразительного средства:
Что зыблет ясный ночью луч?
Что тонкий пламень в твердь разит?

Укажите название изобразительно-выразительного средства:
В свирепом как перо огне,
Так я, в сей бездне углублен,
Теряюсь, мыслями утомлен!

Какую роль играют вопросительные предложения в этом произведении?

Каков лирический герой стихотворения?

Почему в книге говорится именно о сопереживании? Не о сочувствии или сострадании? "А потому, - пишет автор, - что сопереживать, переживать вместе, можно только какие-то конкретные жизненные проблемы, которые частенько удаётся тут же решить или исправить".

Таким свойством, как сопереживание, обладают только добрые и отзывчивые люди. Такие, как врачи, нянечки и медсестры больницы, где лечатся дети-герои книги - Лева Зинченко, Пашка, Толик, Коля Кашкин. Они им перенести испытания, связанные с тяжелыми заболеваниями.

Відповідь:

Гордій Чурай – батько Марусі.

• Був полум'яним патріотом,

• мужнім оборонцем своєї землі.

• Швидкий на розум,

• чистий серцем,

• Чурай не терпів кривди, знущання над людьми.

Про його славні подвиги складено пісні, які передаються з покоління в покоління:

• "…пішов у смерть — і повернувся в думі,

і вже тепер ніхто його не вб'є."

Мій батько так не вмів.

Він знав одне — боротись до загину.(Маруся про батька)

• Жили од нас за третім перелазом.

Мій батько співчував йому, невдасі.

Вони іще й парубкували разом,

і поженились десь у одночассі.

Матір Марусі була матір'ю по своїй суті,

"матір'ю усьому на землі" (дуже добра та чуйна людина).

Не випадково Гриць казав, звертаючись до Марусі, напрочуд точні слова:

"Тут двоє матерів, твоя і Божа".

• І серед того всього буйноцвіту —

вона одна, зоключена, стара.

І вже ніхто не вернеться ніколи.

І хата вмре... і я вже не прийду...

І лиш на схилах монастирські бджоли

бринять у монастирському саду...(роздуми Марусі про майбутнє матері)

Пояснення: