Рассказ "Хирургия" Антон Павлович Чехов написал в далеком 1884 году. Тем не менее, тема рассказа актуальна и в наши дни.
Рассказ совсем коротенький. В данном рассказе речь идет о лечении зуба, а если быть точнее - о его удалении. Ну и понятно, что так называемое лечение проходит с приключениями.
В рассказе описано взаимодействие двух героев: фельдшера Курятина и дьячка Вонмигласова.
Пока я читала рассказ, успела вспомнить множество случаев личного общения с прототипами Курятина. К сожалению, "Курятины" у нас - очень распространенное явление по сей день. Наверное, половина зубных врачей, к которым я попадала (даже если это была женщина), имеют сходство с этим персонажем.
С зубником Обидиным, который не не мог сразу вырвать зуб, раскромсал его на куски, а потом по отдельности вырывал и в результате еще на меня и наехал за то, что я стонала во время процедуры, я столкнулась буквально позавчера, когда я посещала нашу местную луганскую первую многопрофильную стоматологию. Ну чем не Курятин?
Коновалов, которые позволяли себе психовать в ответ на жалобу, что у меня после их пломбировки болит зуб, я также встречала несколько, причем, как это не печально, в частных стоматологиях. Как сказал Курятин, "А ты что за пава такая? Ништо тебе, не околеешь!"
Со стоматологами, которые кичились своими "высочайшими" клиентами я так же сталкивалась. И это только стоматологи. А если взять всю медицину - то складывается картина не очень. У меня очень много отзывов о больницах и стоматологиях с указанием недостатков. Но это, поверьте, не Пелевать они хотели на нас "ничего не смыслящих".
По сути Чехов в своем рассказе описал нашего типичного отечественного стоматолога. И ничего не поменялось за последние 130 лет, друзья. Да. Вот такая печалька. Создается впечатление, что мы унаследовали какой-то особый отечественной архетип врача-коновала, который настолько прочно укоренился у нас в бессознательном, что, если нам попадается врач профессионал, мы считаем это за чудо.
Наша медицина, к сожалению, погрязла в хамстве, профанаторстве и безразличии. В так называемой бесплатной медицине это сплошь и рядом. И даже в платной не всегда встретишь профессиональный и человеколюбивый подход. И самое страшное, что в ближайшее время изменения и не предвидятся. Ведь и медицинские вузы погрязли во взяточничестве и наплевательском отношении к обучению. В нашем городе, к примеру, все знают сколько стоят оценки в нашем Луганском мединституте. И это не секрет. Будущих стоматологов даже не заставляют ходить на практику и посещать пары. Главное, чтобы в зачетке лежало ... И положительную оценку не получишь без бумажечки даже если ты семь пядей во лбу. И об этом знают все. "Производство Курятиных в нашем городе налажено" хорошо.
Так что, рассказ Хирургия меня не удивил и не насмешил.
Вообще, не смотря на то, что Чехов писал вроде как юмористические рассказы, я редко когда смеюсь, когда его читаю. Не смешно мне. А как-то очень даже грустно
Романтизм – це культурне явище, характерне для XVIII-XIX століть і поширене на території Європи. Як і кожне культурне явище, романтизм з’явився не на порожньому місці, а став результатом епохи, яка йому передувала. Як відомо, романтизму передувала епоха Просвітництва, якій були властиві раціоналізм і промислова революція. Мабуть, люди втомилися від раціонального і розумного погляду на життя і речі, а тому захотіли чогось більш яскравого і сильного з точки зору емоційності, через це й з’явився романтизм.
Для романтизму характерно злиття людини і природи. Людина не розглядалася у відриві від усього живого навколо, вона визнавалася його складовою і навіть невід’ємною частиною. Прагнення до ідеалу з точки зору возз’єднання людини і природи проявилося в тому, що людина почала займатися новими видами активності лише для того, щоб бути до природи ближчою. Наприклад, у зв’язку з появою романтизму люди стали займатися альпінізмом і туризмом, влаштовувати пікніки і багато іншого. Досягнення науки і промисловості кілька відсувалися романтистами на другий план. Вони вважали, що людина багата, насамперед, своїми емоціями. Прагнення до ідеалу у представників цього культурного руху проявилося і в тому, що вони не могли погодитися з атеїстичною теорією і традиційною релігією попередніх епох. Вони спробували переосмислити і знайти якусь ідеальну середину між усім цим. Так з’явилася ідея про те, що справжньою релігією є не поклоніння богам і дотримання якихось релігійних правил і догм, а відчуття людиною ходу і нескінченності людського буття.Епоха романтизму також чинила вагомий вплив на творчих людей і їх діяльність. Говорячи про літературу, варто сказати, що прагнення до ідеалу романтизму вперше з’явилося у німецьких письменників. У той час якраз трудилися відомі брати Грімм, творчість яких було сповнене ідеями романтизму на тлі казкових і міфологічних мотивом їхніх творів. Ознаки романтичного прагнення до ідеалу можна також знайти в творах авторів з інших країн, а також у творчій діяльності художників і музикантів. Як мені здається, саме епоха романтизму подарувала людству найбільшу кількість класичних музикантів найвищого рівня, а саме Шопена, Шуберта, Чайковського та Брамса.
Кожна епоха в житті людства примітна якимись особливостями. Я вважаю, що романтизм дійсно можна називати прагненням до ідеалу, адже його представники навіть у найважчі для побуту часи шукали розраду в природі, своїх думках і фантазіях.
Объяснение:
Рассказ "Хирургия" Антон Павлович Чехов написал в далеком 1884 году. Тем не менее, тема рассказа актуальна и в наши дни.
Рассказ совсем коротенький. В данном рассказе речь идет о лечении зуба, а если быть точнее - о его удалении. Ну и понятно, что так называемое лечение проходит с приключениями.
В рассказе описано взаимодействие двух героев: фельдшера Курятина и дьячка Вонмигласова.
Пока я читала рассказ, успела вспомнить множество случаев личного общения с прототипами Курятина. К сожалению, "Курятины" у нас - очень распространенное явление по сей день. Наверное, половина зубных врачей, к которым я попадала (даже если это была женщина), имеют сходство с этим персонажем.
С зубником Обидиным, который не не мог сразу вырвать зуб, раскромсал его на куски, а потом по отдельности вырывал и в результате еще на меня и наехал за то, что я стонала во время процедуры, я столкнулась буквально позавчера, когда я посещала нашу местную луганскую первую многопрофильную стоматологию. Ну чем не Курятин?
Коновалов, которые позволяли себе психовать в ответ на жалобу, что у меня после их пломбировки болит зуб, я также встречала несколько, причем, как это не печально, в частных стоматологиях. Как сказал Курятин, "А ты что за пава такая? Ништо тебе, не околеешь!"
Со стоматологами, которые кичились своими "высочайшими" клиентами я так же сталкивалась. И это только стоматологи. А если взять всю медицину - то складывается картина не очень. У меня очень много отзывов о больницах и стоматологиях с указанием недостатков. Но это, поверьте, не Пелевать они хотели на нас "ничего не смыслящих".
По сути Чехов в своем рассказе описал нашего типичного отечественного стоматолога. И ничего не поменялось за последние 130 лет, друзья. Да. Вот такая печалька. Создается впечатление, что мы унаследовали какой-то особый отечественной архетип врача-коновала, который настолько прочно укоренился у нас в бессознательном, что, если нам попадается врач профессионал, мы считаем это за чудо.
Наша медицина, к сожалению, погрязла в хамстве, профанаторстве и безразличии. В так называемой бесплатной медицине это сплошь и рядом. И даже в платной не всегда встретишь профессиональный и человеколюбивый подход. И самое страшное, что в ближайшее время изменения и не предвидятся. Ведь и медицинские вузы погрязли во взяточничестве и наплевательском отношении к обучению. В нашем городе, к примеру, все знают сколько стоят оценки в нашем Луганском мединституте. И это не секрет. Будущих стоматологов даже не заставляют ходить на практику и посещать пары. Главное, чтобы в зачетке лежало ... И положительную оценку не получишь без бумажечки даже если ты семь пядей во лбу. И об этом знают все. "Производство Курятиных в нашем городе налажено" хорошо.
Так что, рассказ Хирургия меня не удивил и не насмешил.
Вообще, не смотря на то, что Чехов писал вроде как юмористические рассказы, я редко когда смеюсь, когда его читаю. Не смешно мне. А как-то очень даже грустно
Для романтизму характерно злиття людини і природи. Людина не розглядалася у відриві від усього живого навколо, вона визнавалася його складовою і навіть невід’ємною частиною. Прагнення до ідеалу з точки зору возз’єднання людини і природи проявилося в тому, що людина почала займатися новими видами активності лише для того, щоб бути до природи ближчою. Наприклад, у зв’язку з появою романтизму люди стали займатися альпінізмом і туризмом, влаштовувати пікніки і багато іншого. Досягнення науки і промисловості кілька відсувалися романтистами на другий план. Вони вважали, що людина багата, насамперед, своїми емоціями. Прагнення до ідеалу у представників цього культурного руху проявилося і в тому, що вони не могли погодитися з атеїстичною теорією і традиційною релігією попередніх епох. Вони спробували переосмислити і знайти якусь ідеальну середину між усім цим. Так з’явилася ідея про те, що справжньою релігією є не поклоніння богам і дотримання якихось релігійних правил і догм, а відчуття людиною ходу і нескінченності людського буття.Епоха романтизму також чинила вагомий вплив на творчих людей і їх діяльність. Говорячи про літературу, варто сказати, що прагнення до ідеалу романтизму вперше з’явилося у німецьких письменників. У той час якраз трудилися відомі брати Грімм, творчість яких було сповнене ідеями романтизму на тлі казкових і міфологічних мотивом їхніх творів. Ознаки романтичного прагнення до ідеалу можна також знайти в творах авторів з інших країн, а також у творчій діяльності художників і музикантів. Як мені здається, саме епоха романтизму подарувала людству найбільшу кількість класичних музикантів найвищого рівня, а саме Шопена, Шуберта, Чайковського та Брамса.
Кожна епоха в житті людства примітна якимись особливостями. Я вважаю, що романтизм дійсно можна називати прагненням до ідеалу, адже його представники навіть у найважчі для побуту часи шукали розраду в природі, своїх думках і фантазіях.