"Чудесный доктор" Александра Куприна -это рождественская история,поэтому каждый читатель испытывает особое настроение, читая рассказ.Зима,канун Рождества,кругом ожидание праздника, наряженные витрины магазинов ,украшенные ёлки,гуляющие люди и искрящийся снег,скрипящий на морозе,но двоим мальчишкам этот волшебный вечер не кажется таким прекрасны,они не справились с поручением матери и не получили Радостное настроение сменяется унынием,по мере их приближения к дому-запах горя и нищеты кружит в промозглом подвале.Отец семейства Мерцаловых в отчаянии,тяжело больная маленькая дочь,денег нет ни на лекарства, ни на еду и ждать не от кого.Гонимый душевными муками, Мерцалов уходит прочь от голодного семейства и попав в общественный сад,решает свести счёты с жизнью.Не осталось надежды на чувство неотвратимой беды переполняют читателя,но тут появляется доктор и не теряя времени,спешит на больной девочке.Чувство благодарности переполняет не только семейство Мерцаловых,девочка вне опасности,отец от греха,чудесный доктор только своим присутствием меняет ситуацию и вселяет надежду на будущее.Происходит чудо,без которого невозможно Рождество-подарив незнакомым людям,доктор меняет и их будущее,жизнь наладится,на столе появится еда,отец найдёт работу,малышка поправится,а сыновья вырастут и станут уважаемыми людьми,у которых всегда в сердце живёт доктор Пирогов,которые никогда не пройдут мимо чужого горя и всегда нуждающимся в беде.Чувство справедливости,торжества добра и счастья приносит финал рассказа,но и конечно,настроение волшебства праздника и веры в чудеса.
Акакій Акакійович Башмачкін – головний герой повісті М. В. Гоголя «Шинель», бідний титулярний радник в департаменті Петербурга. Це був одинокий, принижений долею і оточуючими чиновник, при цьому володіє серцем і почуттями. У його оточенні повно жорстоких і безсердечних людей, які часто ображають його, через що здаються незначними. За описом Гоголя, Башмачкін – людина бідна, непримітна і пересічна. Ніхто не пам’ятає навіть, як він на роботу поступив. Зовні це низенький чоловік, трохи рудуватий і підсліпуватий, з лисиною на лобі і зморшками на щоках. Йому відведена роль переписувача документів, що він робить з великим задоволенням. По суті, він беззаперечно виконує вказівки начальства і особливо замислюватися над чим-небудь йому не доводитися. Його робота не вимагає навіть елементарної кмітливості. А коли йому пропонують якесь завдання зі змістом, він починає сильно хвилюватися. Одного разу йому було запропоновано невелике підвищення, але він від нього відмовився від боязкості і невпевненості в своїх силах.dovidka.biz.ua Духовне життя цього героя також обмежене. Замовляючи нову шинель, він не шукає розкоші, а всього лише хоче захистити себе від холоду і бути на роботі у відповідній формі. З того моменту, як він звернувся до кравця Петровича, думки про нову шинель стали сенсом його існування. Тепер він менше їв, менше вживав чаю, не палив свічки по вечорах, не носив білизну пралі, а тому вдома ходив в одному і тому ж халаті. І все це заради того, щоб зібрати грошей на шинель. Навіть обличчя його починало світитися від цих думок, з’явився блиск в очах. З появою шинелі з теплою підкладкою і хутряним коміром, Башмачкін зовсім змінився. Його колеги в честь цього навіть влаштували свято. На жаль, це був єдиний день, коли герой ходив у своїй обновці. У той же вечір на нього напали грабіжники і зняли шинель. Коли Акакій Акакійович звернувся до будочника за до той тільки відмахнувся від нього. Так вчинив і приватний пристав, до якого він пішов на наступний день. Але, мабуть, найгірше вчинив той, кого позаочі називали «значна особа». Якщо раніше він був у приятельських стосунках з цією особою, то тепер той обіймав високий пост і намагався здаватися якомога більш «значним». З усією строгістю в обличчі і голосі він відчитав Акакія Акакійовича і нагрубив йому. У той же день Башмачкін перемерз на вулиці в своїй старій, зубожілій шинелі і застудився. Через кілька днів він помер, але став примарою біля мосту і відбирав у перехожих шинелі. В один з вечорів він напав на свого знайомого високопоставленого чиновника і з нього теж стягнув шинель. З тих пір «значна особа» нікому не грубить. Та й мрець перестав з’являтися біля мосту. Події повісті показують, що герой не бажав нікому зла і був гідною людиною, однак в силу своєї слабохарактерності прожив «маленьке» і нікчемне життя. Риси характеру: непримітний,добрий, закомплексований, невпевнений у собі, смиренний, всього боїться, не може за себе постояти, покірний долі, не схильний до протесту, має занижену самооцінку. Трагедія Акакія Акакійовича: відсутність розуміння, співчуття, втрата матеріальної речі (шинелі), моральне приниження, приниження людської гідності
"Чудесный доктор" Александра Куприна -это рождественская история,поэтому каждый читатель испытывает особое настроение, читая рассказ.Зима,канун Рождества,кругом ожидание праздника, наряженные витрины магазинов ,украшенные ёлки,гуляющие люди и искрящийся снег,скрипящий на морозе,но двоим мальчишкам этот волшебный вечер не кажется таким прекрасны,они не справились с поручением матери и не получили Радостное настроение сменяется унынием,по мере их приближения к дому-запах горя и нищеты кружит в промозглом подвале.Отец семейства Мерцаловых в отчаянии,тяжело больная маленькая дочь,денег нет ни на лекарства, ни на еду и ждать не от кого.Гонимый душевными муками, Мерцалов уходит прочь от голодного семейства и попав в общественный сад,решает свести счёты с жизнью.Не осталось надежды на чувство неотвратимой беды переполняют читателя,но тут появляется доктор и не теряя времени,спешит на больной девочке.Чувство благодарности переполняет не только семейство Мерцаловых,девочка вне опасности,отец от греха,чудесный доктор только своим присутствием меняет ситуацию и вселяет надежду на будущее.Происходит чудо,без которого невозможно Рождество-подарив незнакомым людям,доктор меняет и их будущее,жизнь наладится,на столе появится еда,отец найдёт работу,малышка поправится,а сыновья вырастут и станут уважаемыми людьми,у которых всегда в сердце живёт доктор Пирогов,которые никогда не пройдут мимо чужого горя и всегда нуждающимся в беде.Чувство справедливости,торжества добра и счастья приносит финал рассказа,но и конечно,настроение волшебства праздника и веры в чудеса.
хух на
Объяснение:
Акакій Акакійович Башмачкін – головний герой повісті М. В. Гоголя «Шинель», бідний титулярний радник в департаменті Петербурга. Це був одинокий, принижений долею і оточуючими чиновник, при цьому володіє серцем і почуттями. У його оточенні повно жорстоких і безсердечних людей, які часто ображають його, через що здаються незначними. За описом Гоголя, Башмачкін – людина бідна, непримітна і пересічна. Ніхто не пам’ятає навіть, як він на роботу поступив. Зовні це низенький чоловік, трохи рудуватий і підсліпуватий, з лисиною на лобі і зморшками на щоках. Йому відведена роль переписувача документів, що він робить з великим задоволенням. По суті, він беззаперечно виконує вказівки начальства і особливо замислюватися над чим-небудь йому не доводитися. Його робота не вимагає навіть елементарної кмітливості. А коли йому пропонують якесь завдання зі змістом, він починає сильно хвилюватися. Одного разу йому було запропоновано невелике підвищення, але він від нього відмовився від боязкості і невпевненості в своїх силах.dovidka.biz.ua Духовне життя цього героя також обмежене. Замовляючи нову шинель, він не шукає розкоші, а всього лише хоче захистити себе від холоду і бути на роботі у відповідній формі. З того моменту, як він звернувся до кравця Петровича, думки про нову шинель стали сенсом його існування. Тепер він менше їв, менше вживав чаю, не палив свічки по вечорах, не носив білизну пралі, а тому вдома ходив в одному і тому ж халаті. І все це заради того, щоб зібрати грошей на шинель. Навіть обличчя його починало світитися від цих думок, з’явився блиск в очах. З появою шинелі з теплою підкладкою і хутряним коміром, Башмачкін зовсім змінився. Його колеги в честь цього навіть влаштували свято. На жаль, це був єдиний день, коли герой ходив у своїй обновці. У той же вечір на нього напали грабіжники і зняли шинель. Коли Акакій Акакійович звернувся до будочника за до той тільки відмахнувся від нього. Так вчинив і приватний пристав, до якого він пішов на наступний день. Але, мабуть, найгірше вчинив той, кого позаочі називали «значна особа». Якщо раніше він був у приятельських стосунках з цією особою, то тепер той обіймав високий пост і намагався здаватися якомога більш «значним». З усією строгістю в обличчі і голосі він відчитав Акакія Акакійовича і нагрубив йому. У той же день Башмачкін перемерз на вулиці в своїй старій, зубожілій шинелі і застудився. Через кілька днів він помер, але став примарою біля мосту і відбирав у перехожих шинелі. В один з вечорів він напав на свого знайомого високопоставленого чиновника і з нього теж стягнув шинель. З тих пір «значна особа» нікому не грубить. Та й мрець перестав з’являтися біля мосту. Події повісті показують, що герой не бажав нікому зла і був гідною людиною, однак в силу своєї слабохарактерності прожив «маленьке» і нікчемне життя. Риси характеру: непримітний,добрий, закомплексований, невпевнений у собі, смиренний, всього боїться, не може за себе постояти, покірний долі, не схильний до протесту, має занижену самооцінку. Трагедія Акакія Акакійовича: відсутність розуміння, співчуття, втрата матеріальної речі (шинелі), моральне приниження, приниження людської гідності
Джерело: https://dovidka.biz.ua/shinel-harakteristika-bashmachkina/