Прослужив всю войну, гвардии капитан Алексей Алексеевич Иванов убывает из армии по демобилизации. На станции, долго дожидаясь поезда, он знакомится с девушкой Машей, дочерью пространщика, которая служила в столовой их части. Двое суток они едут вместе, и еще на двое суток Иванов задерживается в городе, где Маша родилась двадцать лет назад. На прощание Иванов целует Машу, запоминая навсегда, что ее волосы пахнут, «как осенние павшие листья в лесу». Через день на вокзале родного города Иванова встречает сын Петрушка. Ему уже пошел двенадцатый год, и отец не сразу узнает своего ребенка в серьезном подростке. Жена Любовь Васильевна ждет их на крыльце дома. Иванов обнимает жену, чувствуя забытое и знакомое тепло любимого человека. Дочь, маленькая Настя, не помнит отца и плачет. Петрушка одергивает ее: «Это отец наш, он нам родня!» Семья начинает готовить праздничное угощение. Всеми командует Петрушка — Иванов удивляется, какой взрослый и по-стариковски мудрый у него сын. Но ему больше нравится маленькая кроткая Настя. Иванов спрашивает жену, как они здесь жили без него. Любовь Васильевна стесняется мужа, как невеста: она отвыкла от него. Иванов со стыдом чувствует, что ему что-то мешает всем сердцем радоваться возвращению, — после долгих лет разлуки он не может сразу понять даже самых родных людей. Семья сидит за столом. Отец видит, что дети едят мало. Когда сын равнодушно объясняет: «А я хочу, чтоб вам больше досталось», — родители, содрогнувшись, переглядываются. Настя прячет кусок пирога — «для дяди Семена». Иванов расспрашивает жену, кто такой этот дядя Семен. Любовь Васильевна объясняет, что у Семена Евсеевича немцы убили жену и детей, и он попросился к ним ходить играть с детьми, и ничего дурного они от него не видели, а только хорошее... Слушая ее, Иванов улыбается по-недоброму и закуривает. Петрушка распоряжается по хозяйству, указывает отцу, чтобы он завтра стал на довольствие, — и Иванов чувствует свою робость перед сыном.
Учитель. Генрік Ібсен зазначав, що п’єсу написано заради заключної сцени, яка сприймалася як скандал. У суспільстві виникли такі бурхливі суперечки, що подекуди у вітальнях вивішували оголошення не говорити про “Ляльковий дім””.
Дискусія переходила зі сцени в зал до глядачів, далі – у приватні салони й вітальні. Чи спонукає п’єса сучасного читача до роздумів? Чи лише про жіночу емансипацію в ній ідеться?
Над цими та багатьма іншими питаннями поміркуємо сьогодні на уроці.
II. Оголошення теми й мети уроку
III. Актуалізація опорних знань
Літературний диктант
1.
Як Хельмер називав свою дружину? (Білочка, жайворонок)
2. Який подарунок Нора в чоловіка на різдво? (Гроші)
3. Хто така фру Лінне і чому Нора довіряє їй свою таємницю? (Подруга; щоб не думала, що вона така легковажна й безтурботна.)
4. Чому раділа сім’я Хельмерів напередодні різдва? (Чоловік посів високу посаду й сім’я буде добре забезпечена.)
5. Що Крогстад у Нори? (Заступитися за нього перед чоловіком, щоб той його не звільняв.)
6. Чому Крогстад шантажує Нору? (Вона заборгувала йому, подала вексель батька з підробленим підписом.)
7. Чому Нора так зробила? (Щоб урятувати чоловіка й не тривожити дуже хворого батька.)
8. Чому Нора не допускає до себе дітей? (Щоб їм не зашкодити, адже вважає себе негідною їх виховувати.)
9. Як відповів Хельмер на настійливе прохання щодо Крогстада? (Відмовив)
10. Що надумала Нора в безвихідній, на її думку, ситуації і чому не здійснила? (Вчинити самогубство; забракло духу)
11. Що запропонувала фру Лінне Крогстаду й чому? (Об’єднатися; щоб мати, для кого жити)
12. На яке “диво” очікувала Нора? (Що чоловік візьме її провину на себе, зрозуміє та підтримає.)
IV. Формування вмінь і навичок
1. слово вчителя
– Драма “Ляльковий дім” мала ще й іншу назву – “Нора”. Отже, у центрі уваги драматурга – Нора, дружина адвоката Хельмера.
2. міні-диспут
– Чи згодні ви з тим, що Нора – “жахлива матір”, адже покинула трьох дітей заради утвердження свого “Я”?
3. Продовження слова вчителя
– Композиція п’єси “Ляльковий дім” має аналітичний характер. Аналітизм її полягає в тому, що твір розпочинається показом зовнішньої ілюзії щастя, а закінчується катастрофою. Драматург доводить, що злагода, комфорт, у яких живуть його персонажі, а також нібито доброзичливі взаємини між ними є оманою.
У такий б він розкриває суперечності сучасного йому світу. Але драму Г. Ібсена називають не тільки аналітичною, але й інтелектуально-аналітичною, бо вона завершується інтелектуальним осмисленням персонажами власного життя. Проте герої Ібсена не є рупорами його ідей.
Вони промовляють те, що диктує їм логіка власного характеру, психологічну глибину якого майстерно розкриває письменник.
Объяснение:
I. Мотивація навчальної діяльності
учнів
Учитель. Генрік Ібсен зазначав, що п’єсу написано заради заключної сцени, яка сприймалася як скандал. У суспільстві виникли такі бурхливі суперечки, що подекуди у вітальнях вивішували оголошення не говорити про “Ляльковий дім””.
Дискусія переходила зі сцени в зал до глядачів, далі – у приватні салони й вітальні. Чи спонукає п’єса сучасного читача до роздумів? Чи лише про жіночу емансипацію в ній ідеться?
Над цими та багатьма іншими питаннями поміркуємо сьогодні на уроці.
II. Оголошення теми й мети уроку
III. Актуалізація опорних знань
Літературний диктант
1.
Як Хельмер називав свою дружину? (Білочка, жайворонок)
2. Який подарунок Нора в чоловіка на різдво? (Гроші)
3. Хто така фру Лінне і чому Нора довіряє їй свою таємницю? (Подруга; щоб не думала, що вона така легковажна й безтурботна.)
4. Чому раділа сім’я Хельмерів напередодні різдва? (Чоловік посів високу посаду й сім’я буде добре забезпечена.)
5. Що Крогстад у Нори? (Заступитися за нього перед чоловіком, щоб той його не звільняв.)
6. Чому Крогстад шантажує Нору? (Вона заборгувала йому, подала вексель батька з підробленим підписом.)
7. Чому Нора так зробила? (Щоб урятувати чоловіка й не тривожити дуже хворого батька.)
8. Чому Нора не допускає до себе дітей? (Щоб їм не зашкодити, адже вважає себе негідною їх виховувати.)
9. Як відповів Хельмер на настійливе прохання щодо Крогстада? (Відмовив)
10. Що надумала Нора в безвихідній, на її думку, ситуації і чому не здійснила? (Вчинити самогубство; забракло духу)
11. Що запропонувала фру Лінне Крогстаду й чому? (Об’єднатися; щоб мати, для кого жити)
12. На яке “диво” очікувала Нора? (Що чоловік візьме її провину на себе, зрозуміє та підтримає.)
IV. Формування вмінь і навичок
1. слово вчителя
– Драма “Ляльковий дім” мала ще й іншу назву – “Нора”. Отже, у центрі уваги драматурга – Нора, дружина адвоката Хельмера.
2. міні-диспут
– Чи згодні ви з тим, що Нора – “жахлива матір”, адже покинула трьох дітей заради утвердження свого “Я”?
3. Продовження слова вчителя
– Композиція п’єси “Ляльковий дім” має аналітичний характер. Аналітизм її полягає в тому, що твір розпочинається показом зовнішньої ілюзії щастя, а закінчується катастрофою. Драматург доводить, що злагода, комфорт, у яких живуть його персонажі, а також нібито доброзичливі взаємини між ними є оманою.
У такий б він розкриває суперечності сучасного йому світу. Але драму Г. Ібсена називають не тільки аналітичною, але й інтелектуально-аналітичною, бо вона завершується інтелектуальним осмисленням персонажами власного життя. Проте герої Ібсена не є рупорами його ідей.
Вони промовляють те, що диктує їм логіка власного характеру, психологічну глибину якого майстерно розкриває письменник.
V. Закріплення знань, умінь і навичок
Інтерактивна вправа “Займи позицію”
1) Чи любив Хельмер свою дружину?
Так Не зовсім Ні
2) Чи була фру Лінне справжньою подругою?
Так Не зовсім
3) Чи є Крогстад негативним персонажем?
Так Не зовсім Ні
(Учні мають обгрунтувати свої позиції.)
VI. Домашнє завдання
Характеризувати образи драми. Аналізувати композицію твору.
VII. Підсумки уроку
Інтерактивна вправа “мікрофон”
Закінчіть речення:
Я не вірю, що…
Мені сподобалася думка про те…
Я думаю, що в наш час…