Шекспір жив і творив в епоху, яка не завжди була зрозуміла сучасному читачеві. Однак секрет популярності та актуальності його п’єс полягає в тому, що в них зачіпаються вічні питання і проблеми.
Великому англійцю притаманний оптимістичний гуманізм, хоча описувані їм події часто бувають похмурими. Не стала винятком і трагедія «Ромео і Джульєтта». У чому ж проявляється гуманізм знаменитої трагедії?
Шекспір описує почуття головних героїв не тільки як щире кохання, але і як виклик ненависті, який панує між родинами.
Саме тому всі бояться почуттів, які виникли. Закоханих всіляко намагаються розлучити, та й самі вони турбуються за своє майбутнє.
Трагічний кінець неминучий, але смерть героїв стала символом любові, яка виступає проти людської злоби. Ромео і Джульєтта відмовилися слідувати правилам, які нав’язували їм власні сім’ї.
Любов змусила молодих людей побачити безглуздість нескінченного кровопролиття, але їх не зуміли зрозуміти рідні. Вони були приречені, але саме їх загибель і припинила давню ворожнечу.
У трагедії Шекспіра порушена проблематика свободи вибору.
Вона змушує задуматися про те, що право на кохання має абсолютно кожен.
Сенс твору відкривається читачеві стрімко вже в першій дії: життя людини може бути повноцінним лише тоді, коли в нього є вибір. Тема любові, якою пронизано весь твір (герої люблять, розмірковують про сутність цього почуття, філософствують про види любові) розкривається різнобічно: любов матері, любов до життя, любов і шлюб, пристрасть, нерозділене кохання, любов сімейна. Годівниця любить Джульєтту щиро, по-материнськи, головні герої стикаються з першим найтрепетнішим почуттям у своєму житті, навіть священик, поважаючи любов молодих сердець, порушує правила та вінчає закоханих без згоди батьків. Проблеми гніву, помсти та непрощення також сильні у спільній канві п'єси, вони йдуть у ногу з любов'ю та смертю. Проблематика п'єси різнобічна, як і життя героїв. Ідея п'єси – утвердження прав людини на вільний вибір у коханні. Нескладно визначити те, чого вчить читача п'єса: треба боротися за своє почуття, у цьому сенсі людського життя. Закохані зробили єдиний можливий висновок: у земному житті їм не судилося бути разом. Хоч як страшно говорити про такі речі в такому юному віці, проте мораль і звичаї сучасного Шекспіру суспільства трималася саме на таких цінностях. У трагедії є тема богоборства, яку критики вважають досить вагомою: таємне вінчання, вбивства і помста, спроби обдурити долю з боку священика, участь Ромео в маскараді в костюмі ченця. Діалоги і монологи героїв шекспірівської трагедії стали цитованими і пізнаваними у всій світовій літературі. Міркування юних сердець про сутність любові виявилися настільки актуальними, що їхнє життя вийшло далеко за межі художньої літератури та музики.
Відповідь:
Шекспір жив і творив в епоху, яка не завжди була зрозуміла сучасному читачеві. Однак секрет популярності та актуальності його п’єс полягає в тому, що в них зачіпаються вічні питання і проблеми.
Великому англійцю притаманний оптимістичний гуманізм, хоча описувані їм події часто бувають похмурими. Не стала винятком і трагедія «Ромео і Джульєтта». У чому ж проявляється гуманізм знаменитої трагедії?
Шекспір описує почуття головних героїв не тільки як щире кохання, але і як виклик ненависті, який панує між родинами.
Саме тому всі бояться почуттів, які виникли. Закоханих всіляко намагаються розлучити, та й самі вони турбуються за своє майбутнє.
Трагічний кінець неминучий, але смерть героїв стала символом любові, яка виступає проти людської злоби. Ромео і Джульєтта відмовилися слідувати правилам, які нав’язували їм власні сім’ї.
Любов змусила молодих людей побачити безглуздість нескінченного кровопролиття, але їх не зуміли зрозуміти рідні. Вони були приречені, але саме їх загибель і припинила давню ворожнечу.
У трагедії Шекспіра порушена проблематика свободи вибору.
Вона змушує задуматися про те, що право на кохання має абсолютно кожен.
Пояснення:
Сенс твору відкривається читачеві стрімко вже в першій дії: життя людини може бути повноцінним лише тоді, коли в нього є вибір. Тема любові, якою пронизано весь твір (герої люблять, розмірковують про сутність цього почуття, філософствують про види любові) розкривається різнобічно: любов матері, любов до життя, любов і шлюб, пристрасть, нерозділене кохання, любов сімейна. Годівниця любить Джульєтту щиро, по-материнськи, головні герої стикаються з першим найтрепетнішим почуттям у своєму житті, навіть священик, поважаючи любов молодих сердець, порушує правила та вінчає закоханих без згоди батьків.
Проблеми гніву, помсти та непрощення також сильні у спільній канві п'єси, вони йдуть у ногу з любов'ю та смертю. Проблематика п'єси різнобічна, як і життя героїв. Ідея п'єси – утвердження прав людини на вільний вибір у коханні. Нескладно визначити те, чого вчить читача п'єса: треба боротися за своє почуття, у цьому сенсі людського життя. Закохані зробили єдиний можливий висновок: у земному житті їм не судилося бути разом. Хоч як страшно говорити про такі речі в такому юному віці, проте мораль і звичаї сучасного Шекспіру суспільства трималася саме на таких цінностях.
У трагедії є тема богоборства, яку критики вважають досить вагомою: таємне вінчання, вбивства і помста, спроби обдурити долю з боку священика, участь Ромео в маскараді в костюмі ченця. Діалоги і монологи героїв шекспірівської трагедії стали цитованими і пізнаваними у всій світовій літературі. Міркування юних сердець про сутність любові виявилися настільки актуальними, що їхнє життя вийшло далеко за межі художньої літератури та музики.