Ле́ся Украи́нка (укр. Леся Українка; настоящее имя Лари́са Петро́вна Ко́сач-Кви́тка, укр. Лариса Петрівна Косач-Квітка; 13 (25) февраля 1871, Новоград-Волынский — 19 июля (1 августа) 1913, Сурами, Грузия) — деятель украинской культуры, поэтесса, писательница, переводчик.
Леся Украинка укр. Лариса Петрівна Косач-Квітка Lesya Ukrainka portrait.jpg Имя при рождении: Лариса Петровна Ко́сач Псевдонимы: Леся Украинка Дата рождения: 25 февраля 1871[1] Место рождения: Новоград-Волынский, Волынская губерния, Российская империя (ныне Житомирская область, Украина) Дата смерти: 1 августа 1913[1] (42 года) Место смерти: Сурами, Тифлисская губерния, Российская империя (ныне Хашурский район, Грузия) Подданство: Flag of Russia.svg Российская империя Род деятельности: писательница, поэтесса, переводчик Годы творчества: 1876—1913 Язык произведений: украинский, а также русский[2] французский
Народилася 25 лютого 1871 в місті Новограді-Волинському. (Мати — Олена Пчілка, Батько — високоосвічений поміщик, дядько — Михайло Драгоманов). У будинку Косачів часто збиралися письменники, художники і музиканти, влаштовувалися вечори і домашні концерти 1885 року у Львові вийшла збірка її перекладів творів Миколи Гоголя (виготовлена нею спільно з братом Михайлом). Українка багато перекладала (М. Гоголя, А. Міцкевича, Г. Гейне, В. Гюґо, Гомера й ін.). Про рівень її освіти може свідчити факт, що у 19-літньому віці написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів». Побувавши 1891 в Галичині, а пізніше й на Буковині, Українка познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України ( І. Франком, М. Павликом, О. Кобилянською, В. Стефаником, О. Маковеєм, Н. Кобринською. ). 1894 рік — навчання в художній школі М. І. Мурашка в Києві. У травні поетеса вирушає за кордон до дядька М. Драгоманова. Вимушені потребою лікування подорожі до Німеччини, Австро-Угорщини, Італії, Єгипту, кількаразові перебування на Кавказі, в Криму збагатили її враження та сприяли розширенню кругозору письменниці.
Леся Украинка
укр. Лариса Петрівна Косач-Квітка
Lesya Ukrainka portrait.jpg
Имя при рождении:
Лариса Петровна Ко́сач
Псевдонимы:
Леся Украинка
Дата рождения:
25 февраля 1871[1]
Место рождения:
Новоград-Волынский,
Волынская губерния,
Российская империя
(ныне Житомирская область, Украина)
Дата смерти:
1 августа 1913[1] (42 года)
Место смерти:
Сурами,
Тифлисская губерния,
Российская империя
(ныне Хашурский район,
Грузия)
Подданство:
Flag of Russia.svg Российская империя
Род деятельности:
писательница, поэтесса, переводчик
Годы творчества:
1876—1913
Язык произведений:
украинский,
а также
русский[2]
французский
1885 року у Львові вийшла збірка її перекладів творів Миколи Гоголя (виготовлена нею спільно з братом Михайлом). Українка багато перекладала (М. Гоголя, А. Міцкевича, Г. Гейне, В. Гюґо, Гомера й ін.). Про рівень її освіти може свідчити факт, що у 19-літньому віці написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів». Побувавши 1891 в Галичині, а пізніше й на Буковині, Українка познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України ( І. Франком, М. Павликом, О. Кобилянською, В. Стефаником, О. Маковеєм, Н. Кобринською. ). 1894 рік — навчання в художній школі М. І. Мурашка в Києві. У травні поетеса вирушає за кордон до дядька М. Драгоманова. Вимушені потребою лікування подорожі до Німеччини, Австро-Угорщини, Італії, Єгипту, кількаразові перебування на Кавказі, в Криму збагатили її враження та сприяли розширенню кругозору письменниці.