Україна за Андрусівським договором була розкраяна по Дніпру між Росією та Польщею. Коли Дорошенко вів тяжкі бої проти шляхти на Правобережжі, лівому було випхнуто на гетьманський стілець догідного Москві Дем’яна Многогрішного. Почалася виснажлива війна проти Дорошенка. Обложений у Чигирині, він багато літ відбивався від російського війська і поляків та врешті-решт прийняв протекторат Туреччини, що не робило йому честі. Впродовж багатьох літ Сірко приятелював з Дорошенком, підтримував його. Коли ж побачив, що кров ллється марно, поїхав у Чигирин і вмовив Дорошенка віддати гетьманські клейноди. Сама подорож до Чигирина була небезпечною.
Схоплений пізніше підступно, побував Сірко в Сибіру й до кінця життя ненавидів як москалівського царя, так і царат взагалі і його прислужників —гетьманів Многогрішного та Са-мойловича. При Сіркові налагодились тісні взаємини між Запорожжям і Доном — козаки звершили ряд спільних походів. А чого вартий засвідчений історичними джерелами випадок, коли «семиголовий дракон» Сірко надав до татарам, у кошах яких лютувала бубонна чума? Він виділив їм вільні, тобто незаражені, запорізькі землі та води і всім, хто звинувачував його в якшанні з татарами, відповідав: «Будьте людьми». Кажучи нинішніми словами, це був найвищий вияв інтернаціоналізму.
Объяснение:
Україна за Андрусівським договором була розкраяна по Дніпру між Росією та Польщею. Коли Дорошенко вів тяжкі бої проти шляхти на Правобережжі, лівому було випхнуто на гетьманський стілець догідного Москві Дем’яна Многогрішного. Почалася виснажлива війна проти Дорошенка. Обложений у Чигирині, він багато літ відбивався від російського війська і поляків та врешті-решт прийняв протекторат Туреччини, що не робило йому честі. Впродовж багатьох літ Сірко приятелював з Дорошенком, підтримував його. Коли ж побачив, що кров ллється марно, поїхав у Чигирин і вмовив Дорошенка віддати гетьманські клейноди. Сама подорож до Чигирина була небезпечною.
Схоплений пізніше підступно, побував Сірко в Сибіру й до кінця життя ненавидів як москалівського царя, так і царат взагалі і його прислужників —гетьманів Многогрішного та Са-мойловича. При Сіркові налагодились тісні взаємини між Запорожжям і Доном — козаки звершили ряд спільних походів. А чого вартий засвідчений історичними джерелами випадок, коли «семиголовий дракон» Сірко надав до татарам, у кошах яких лютувала бубонна чума? Він виділив їм вільні, тобто незаражені, запорізькі землі та води і всім, хто звинувачував його в якшанні з татарами, відповідав: «Будьте людьми». Кажучи нинішніми словами, це був найвищий вияв інтернаціоналізму.