Перечитайте последнее четверостишие. о ком, о себе или о целом поколении, говорит поэт? Прочитай-
те вслух первое и последнее четверостишия. Отличают
-
ся ли они по звучанию, настроению, интонации? Если
отличаются, то чем? Дайте развёрнутый ответ на этот
вопрос.
"герой нашего времени” - это первый психологический роман в , произведение. наиболее интересным показался мне главный герой романа — печорин, и я хотела бы остановиться именно на нем. что касается других персонажей романа, то все они, как мне кажется , лишь полнее раскрыть характер главного героя роман состоит из пяти повестей, каждая из которых представляет собой этап в раскрытии образа главного героя. стремление раскрыть внутренний мир печорина отразилось на композиции: романа. печорин – типичный молодой человек 30-х годов xix века, образованный красивый и достаточно богатый, неудовлетворенный жизнью и не видящий для себя возможности быть счастливым. печорин, в отличие от пушкинского онегина, не плывет по течению, а ищет свой путь в жизни, он “бешено гоняется за жизнью” и постоянно спорит с судьбой. ему быстро всё надоедает: новые места, друзья, женщины и увлечения забываются им быстро. лермонтов дает подробное описание внешности печорина, которое позволяет глубже раскрыть его характер. это позволяет читателю словно увидеть героя перед собой, заглянуть в его холодные глаза, которые никогда не смеются. его темные брови и усы при светлых волосах, говорят о неординарности и необыкновенности герой вызывает мое голубоокое сочувствие, не смотря на то, что мне не нравятся в нём такие качества как эгоизм, горделивость и пренебрежение к окружающим. печорин, не находя иного выхода для своей жажды деятельности, играет судьбами людей, но это не приносит ему ни радости, ни счастья. всюду, где появляется печорин, он приносит людям горе. он убивает на дуэли, которая произошла из-за глупости, своего друга грушницкого. когда его сослали в крепость за дуэль, он знакомится там с бэлой, дочерью местного князя. печорин уговаривает ее брата похитить сестру в обмен на краденого коня. он искренне хотел сделать бэлу счастливой, но он просто не может испытывать длительных чувств. на смену им приходит скука — его извечный враг. добившись любви девушки, он охладевает к ней и фактически становится виновником е гибели. примерно такая же ситуация и с княжной мери, которую ради развлечения он влюбляет ее в себя, заранее зная, что она ему не нужна. из-за него не знает счастья вера. он сам говорит: “сколько раз уже я играл роль топора в руках судьбы! как орудие казни, я упадал на голову обреченных моя любовь никому не принесла счастья, потому что я ничем не жертвовал для тех, кого ” максим максимыч также обижен на него за то, что он был холоден при встрече с ним после долгой разлуки. максим максимыч преданный человек и он искренне считал печорина своим другом. герой тянется к людям, но он не находит у них понимания. эти люди были далеки в своем духовном развитии от него, они не искали в жизни того, чего искал он. беда печорина в том, что его независимое самосознание и воля переходит в нечто большее. он не прислушивается ни к чьему мнению, он видит и принимает только своё «я». печорину скучно жить, он постоянно ищет остроты ощущений, не находит и страдает от этого. он готов рискнуть всем ради исполнения собственной прихоти. с самого начала печорин предстает перед читателями как «странный человек». вот как о нем говорит добродушный максим максимыч: «славный был малый, смею вас уверить; только немножко да-с, с большими был странностями». странность во внешнем и внутреннем облике печорина подчеркивают также и другие персонажи романа. мне кажется это и привлекает женщин в печорине. он необычный, веслый, красивый и к тому же богатый- мечта любой девушки. чтобы понять душу героя, насколько он заслуживает или достоин сочувствия, нужно не один раз внимательно перечитать этот роман. у него немало хороших качеств. во -первых, печорин — человек умный и образованный. осуждая окружающих, он критически относится и к себе самому. в своих записках он признается в таких свойствах своей души, о которых не знает никто. во-вторых, в пользу героя располагает и то, что он натура поэтическая, тонко чувствующая природу. “воздух чист и свеж, как поцелуй ребенка; солнце ярко, небо сине — чего бы, кажется, больше? зачем тут страсти, желания, ” во-вторых, печорин храбрый и мужественный человек., что проявилось во время дуэли. не смотря на свой эгоизм он умеет по-настоящему любить: к вере он испытывает вполне искренние чувства. вопреки своим собственным утверждениям, печорин может любить, но его любовь сложна сложна. так, чувство к вере с новой силой пробуждается тогда, когда возникает опасность навсегда потерять ту единственную женщину, которая поняла его. “при возможности потерять ее навеки вера стала для меня дороже всего на свете — дороже жизни, чести, счастья! ” — признается печорин. даже утратив веру, понял, что последний луч света в его жизни погас. но даже после этого печорин не сломился. он продолжал считать себя хозяином своей судьбы, он хотел взять ее в руки, и это заметно в заключительной части романа — “фаталисте”.
Урок проведено на міському семінарі вчителів зарубіжної літератури, який відбувся в березні 2008 року в ЗНЗ №29 Оболонського району м. Києва, вчителем-методистом Баліною К.Н. за підручниками Ковбасенка Ю.І., Ковбасенко Л.В. Мета заходу — показати роботу учнів у засвоєнні літературознавчих понять на уроках зарубіжної літератури, вміння аналізувати та інтерпретувати художній твір із залученням порівняльного аналізу з творами світового мистецтва та творами української літератури, На уроці використані мультимедійні технології.
Мета уроку: поглибити розуміння ідейного змісту новели "Останній листок", закріпити відомості про жанрові особливості новели, вдосконалювати навички характеристики літературного героя, вміння аналізувати та інтерпретувати образ у порівняльних контекстах із творами світового мистецтва (скульптура Мікеланджело "Мойсей") та творами українських письменників (Л. Костенко), спрямованих на розуміння людяності ве
ликого мистецтва; виховувати почуття милосердя, готовності допомагати іншим ("нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста" — Л.Костенко)
Хід уроку
I. Оргмомент
II. Актуалізація опорних знань
1. Заповнити порожні лакуни у чотирьох фрагментах з фільму "О.Генрі". Під час роботи перевіряється засвоєння учнями відомостей про життя і творчість американського письменника та вміння узагальнювати відомий з попередніх уроків матеріал. Увага на екран!
1. Твори цього письменника увійшли до золотого фонду світової сатиричної літератури. Його ім'я носить найвища літературна американська нагорода у жанрі ... (оповідання).
2. Він автор безсмертної фрази "Болівар не винесе двох" і відомий усьому світові під псевдонімом О.Генрі. Його справжнє ім'я —... (Вільям Сідні Портер).
3. Син лікаря, він народився 11 вересняі 862 року в американському штаті... (Північна Кароліна).
4. Письменник помер 1910 року через важку хворобу цирозу печінки, залишивши нащадкам на згадку про себе близько ... оповідань та роман ...
(близько 400 оповідань та роман "Королі та капуста").
2. Колективна робота з тестами ("Зошитдля те матичного оцінювання. Зарубіжна література. 7 клас" видавництва "Грамота").
Кого письменник називає в новелі "Останній листок" "старим джентльменом містером Пневмонією"?
а) лікаря художниці Джонсі;
б) старого Бермана;
в) важку хворобу з крижаними пальцями, яка бродила по колонії.
Чому хвора Джонсі так ретельно рахувала листки плюща за вікном?
а) їй здавалося, що вона помре з останнім листком;
б) сподівалася потім намалювати цей осінній пейзаж;
в) намагалася хоч чимось розрадити себе.
Яку "мазанину" малював старий Берман, щоб заробити шматок хліба?
а) місцевих жителів;
б) вивіски та реклами;
в) міські пейзажі.
Якого героя намагалася намалювати з Бермана Сью для журнальної ілюстрації?
а) розбійникапірата;
б) золотошукачавідлюдька;
в) мужнього ковбоя.
Назвіть останній шедевр художника Бермана:
а) малюнок Неаполітанської затоки;
б) ескіз скульптури Мікеланджело "Мойсей";
в) листок плюща на цегляній стіні.
Скільки років чекало чисте полотно на мольберті Бермана на його шедевр?
а) 40;
б) 25;
в) 30.
3. Тренувальні вправи на розвиток логічного мислення.
Читацький досвід семикласників у вивченні новел достатній, щоб виконати наступну роботу. Учні пригадують вивчені на уроках зарубіжної та української літератур новели (Р.Бредбері "Усмішка" — 6 клас, Б.Лепкий "Квітка щастя" та Л.Пономаренко Тер. переможений" — 7 клас, О.Генрі "Останній листок" — 7 клас) та називають лише спільні ознаки оповідання і новели серед поданих на екран дошки словосполучень.
І слайд: невеликий обсяг, прозова форма, одна подія з життя героя, несподіваний і стрімкий фінал, мала кількість персонажів, езопова мова, складна будова твору.
Додаткове завдання:
1. Новела відрізняється від оповідання. Чим саме? Динамічним і стрімким сюжетом, раптовою, іноді парадоксальною розв'язкою, глибоким психологізмом. Учні пригадують несподівані фінали новели Р.Бредбері — після знищення озвірілим натовпом картини "Джоконда" в руках у хлопчика Тома залишається клаптик полотна із зображенням усмішки Джоконди; новели Л.Пономаренко "Гер переможений" — через п'ятдесят років після самогубства німецького полоненого Фрідріха в стіні будинку, який він будував на українській землі, знаходять рукавичку з фотокарткою його маленьких дітей, які ніби питають: "Ви не знаєте, де наш тато?" Щодо фіналів у новелах О. Генрі слід сказати, що вони зазвичай подвійні. Так, і в новелі "Останній листок" два фінали: це вцілілий останній листок плюща та смерть старого Бермана, що пожертвував власним життям заради іншої людини.