Максим Горький в своём произведении прославляет любовь к людям со стороны Данко . Этот герой очень любил людей, а человеческое счастье и жизнь являются для него самым главным, это то, ради чего Данко жил .
Автор осуждает неблагодарность людей и не осознание того, что человек жертвует ради других собой . На сердце Данко наступил " осторожный человек" , потому что этот человек был трусом и он хотел, чтобы люди больше не вспомнили о своём а такой поступок оставляет после себя след .
По крайней мере -это моё мнение , кто-то может считать иначе
Є багато історій і казок з хорошим кінцем, але не всі вони такі. Є твори з поганим, а іноді навіть трагічним кінцем. Найвідоміші з них "Ромео та Джульєтта" Шекспіра та "Історія одного кохання" Сінгера. В обох історіях хтось помирає через не розуміння дорослими своїх дітей. Кохання не дивиться на становище людини, воно просто з'являється. Не варто йому перечити, адже може трапитись жахливе... На мою думку, трагічності не має міри, тому ці твори є однаково сумними. Важко втрачати когось, а особливо близьку особу. В "Історії одного кохання" помирає Дженніфер, а в "Ромео і Джульєтті" взагалі, обоє не витримавши втрати. Сильну любов не розлучить навіть смерть і закохані завжди будуть разом. В цьому і є посил цих історій— варто цінувати тих кого любиш.
Объяснение:
Максим Горький в своём произведении прославляет любовь к людям со стороны Данко . Этот герой очень любил людей, а человеческое счастье и жизнь являются для него самым главным, это то, ради чего Данко жил .
Автор осуждает неблагодарность людей и не осознание того, что человек жертвует ради других собой . На сердце Данко наступил " осторожный человек" , потому что этот человек был трусом и он хотел, чтобы люди больше не вспомнили о своём а такой поступок оставляет после себя след .
По крайней мере -это моё мнение , кто-то может считать иначе
Є багато історій і казок з хорошим кінцем, але не всі вони такі. Є твори з поганим, а іноді навіть трагічним кінцем. Найвідоміші з них "Ромео та Джульєтта" Шекспіра та "Історія одного кохання" Сінгера. В обох історіях хтось помирає через не розуміння дорослими своїх дітей. Кохання не дивиться на становище людини, воно просто з'являється. Не варто йому перечити, адже може трапитись жахливе... На мою думку, трагічності не має міри, тому ці твори є однаково сумними. Важко втрачати когось, а особливо близьку особу. В "Історії одного кохання" помирає Дженніфер, а в "Ромео і Джульєтті" взагалі, обоє не витримавши втрати. Сильну любов не розлучить навіть смерть і закохані завжди будуть разом. В цьому і є посил цих історій— варто цінувати тих кого любиш.
ЯКОСЬ ТАК, МОЖЕШ ЩОСЬ ПЕРЕРОБИТИ