1) Жили-были старик со старухой, у них было две дочки. Старшую дочь они любили и баловали по-всякому, а на долю младшей доставались только упреки и ворчание. Больше всего не любила младшую дочку именно старуха-мачеха.
2) Старик купил на рынке двух рыбок своим дочерям. Старшая дочка съела рыбку, а младшая свою и отпустила. Рыбка оказалась волшебной Золотой Рыбкой и решила отблагодарить девушку.
3) Рыбка магическим образом девушке с домашними делами, а ее отправляет сходить в церковь. Случается так, что в эту же церковь заехал молодой царевич, которому сразу же понравилась красивая девушка.
4) Он кинул смолы ей под ноги, чтобы задержать, в результате один башмачок девушки прилип и царевич забрал его себе.
5) Он стал искать девушку, ездя по разным местам и примеряя золотой башмачок, и наконец нашел ее.
Дане дослідження присвячено темі помсти у трагедії Вільяма Шекспіра "Гамлет". Підводячи підсумок нашого дослідження, ми дійшли висновку, що творчість генія світової літератури Вільяма Шекспіра є апофеозом не лише англійської ренесансної літератури, але й одним з найцінніших творчих внесків у всесвітню літературу та культуру взагалі. Творчість Шекспіра дала поштовх для розвитку різних галузей мистецтва, адже вона склала фундамент для численних робіт великих художників, музикантів, акторів, поетів, письменників, філософів тощо.
В своєму дослідженні ми розглянули шлях Шекспіра як людини та митця, а також проблему помсти у найвидатнішій трагедії усіх часів - "Гамлет, принц данський". Ми розкрили такі поняття, як "трагедія" і "помста", проаналізували композицію твору та зясували джерела, з яких В. Шекспір черпав сюжет для своєї трагедії, а також розглянули образ Гамлета з позиції різних дослідників.
В результаті проаналізованого матеріалу ми дійшли до наступних висновків:
Питання і проблеми, що хвилювали самого Шекспіра, знаходять відображення у його творчості, хоча не на кожне своє запитання драматург знає відповідь - деякі залишаються риторичними.
Жанр трагедії створено, аби очищати душу, тобто приносити катарсис. Трагедія Шекспіра - могутня не лише з точки зору майстерності у драматургії, а й у емоційному плані. Палітра емоцій читача коливається від співчуття до справедливого гніву, від вболівання за героїв до сорому за їх вчинки.
Трагедія "Гамлет", попри численні розгляди та аналізи, потребує подальшого вивчення не лише як звичайна частина творчої спадщини генія, а й як окремий літературний вимір, створений Шекспіром з певною метою. Цей твір наповнений філософією та підтекстами, які можна трактувати по-різному, і кожне трактування має право на існування, а також кожне нове трактування може стати цілим відкриттям у шекспірології та літературі взагалі.
Головний герой трагедії, Гамлет - не просто принц з тягарем відповідальності, це, насамперед, людина на роздоріжжі, де кожен із шляхів веде в лиховісну невідомість. Образ Гамлета - це образ людини у пошуку, це філософ, що живе у кожному з нас, і Шекспір дозволяє читачеві зазирнути у власну душу, коли той оцінює дії героя чи звертає увагу на ті чи інші слова Гамлета. Таким чином, кожен може знайти у принці данському щось близьке - можливо, цим великий драматург підкреслює особисту драму кожної людини, народженої на цей світ.
Проблема помсти у трагедії "Гамлет" висвітлюється у всій її масштабності, а проте вирішення цієї проблеми не запропоновано. Шекспір не навязує своєї думки з цього приводу, залишаючи читачеві простір для роздумів над "вічним питанням". У нашому дослідженні ми порівняли християнську та язичницьку точки зору, а також представили зразки християнських та язичницьких мотивів, що зустрічаються у сюжеті трагедії.
Таким чином, ми розглянули тему помсти у трагедії "Гамлет" В. Шекспіра, спираючись на сам текст та раніші дослідження, і дійшли до висновку, що помста несе у собі небезпеку небажаних наслідків та не приносить очікуваного полегшення.
Золотой Башмачок краткое содержание
1) Жили-были старик со старухой, у них было две дочки. Старшую дочь они любили и баловали по-всякому, а на долю младшей доставались только упреки и ворчание. Больше всего не любила младшую дочку именно старуха-мачеха.
2) Старик купил на рынке двух рыбок своим дочерям. Старшая дочка съела рыбку, а младшая свою и отпустила. Рыбка оказалась волшебной Золотой Рыбкой и решила отблагодарить девушку.
3) Рыбка магическим образом девушке с домашними делами, а ее отправляет сходить в церковь. Случается так, что в эту же церковь заехал молодой царевич, которому сразу же понравилась красивая девушка.
4) Он кинул смолы ей под ноги, чтобы задержать, в результате один башмачок девушки прилип и царевич забрал его себе.
5) Он стал искать девушку, ездя по разным местам и примеряя золотой башмачок, и наконец нашел ее.
Дане дослідження присвячено темі помсти у трагедії Вільяма Шекспіра "Гамлет". Підводячи підсумок нашого дослідження, ми дійшли висновку, що творчість генія світової літератури Вільяма Шекспіра є апофеозом не лише англійської ренесансної літератури, але й одним з найцінніших творчих внесків у всесвітню літературу та культуру взагалі. Творчість Шекспіра дала поштовх для розвитку різних галузей мистецтва, адже вона склала фундамент для численних робіт великих художників, музикантів, акторів, поетів, письменників, філософів тощо.
В своєму дослідженні ми розглянули шлях Шекспіра як людини та митця, а також проблему помсти у найвидатнішій трагедії усіх часів - "Гамлет, принц данський". Ми розкрили такі поняття, як "трагедія" і "помста", проаналізували композицію твору та зясували джерела, з яких В. Шекспір черпав сюжет для своєї трагедії, а також розглянули образ Гамлета з позиції різних дослідників.
В результаті проаналізованого матеріалу ми дійшли до наступних висновків:
Питання і проблеми, що хвилювали самого Шекспіра, знаходять відображення у його творчості, хоча не на кожне своє запитання драматург знає відповідь - деякі залишаються риторичними.
Жанр трагедії створено, аби очищати душу, тобто приносити катарсис. Трагедія Шекспіра - могутня не лише з точки зору майстерності у драматургії, а й у емоційному плані. Палітра емоцій читача коливається від співчуття до справедливого гніву, від вболівання за героїв до сорому за їх вчинки.
Трагедія "Гамлет", попри численні розгляди та аналізи, потребує подальшого вивчення не лише як звичайна частина творчої спадщини генія, а й як окремий літературний вимір, створений Шекспіром з певною метою. Цей твір наповнений філософією та підтекстами, які можна трактувати по-різному, і кожне трактування має право на існування, а також кожне нове трактування може стати цілим відкриттям у шекспірології та літературі взагалі.
Головний герой трагедії, Гамлет - не просто принц з тягарем відповідальності, це, насамперед, людина на роздоріжжі, де кожен із шляхів веде в лиховісну невідомість. Образ Гамлета - це образ людини у пошуку, це філософ, що живе у кожному з нас, і Шекспір дозволяє читачеві зазирнути у власну душу, коли той оцінює дії героя чи звертає увагу на ті чи інші слова Гамлета. Таким чином, кожен може знайти у принці данському щось близьке - можливо, цим великий драматург підкреслює особисту драму кожної людини, народженої на цей світ.
Проблема помсти у трагедії "Гамлет" висвітлюється у всій її масштабності, а проте вирішення цієї проблеми не запропоновано. Шекспір не навязує своєї думки з цього приводу, залишаючи читачеві простір для роздумів над "вічним питанням". У нашому дослідженні ми порівняли християнську та язичницьку точки зору, а також представили зразки християнських та язичницьких мотивів, що зустрічаються у сюжеті трагедії.
Таким чином, ми розглянули тему помсти у трагедії "Гамлет" В. Шекспіра, спираючись на сам текст та раніші дослідження, і дійшли до висновку, що помста несе у собі небезпеку небажаних наслідків та не приносить очікуваного полегшення.