ответьте на вопросы по литре 8 по поэме мцыри: 1)В чём заключается красота человека готового умереть за свободу? 2)Можно ли утверждать, что мцыри совершил подвиг ради свободы?
1. Сколько лет Иван Северьянович Флягинпроводит в плену у татар? 3 года5 лет10 лет15 лет 2. Кто из героев называет Флягина "премного‑малозначащим" и "полупочтеннейшим"? князьграф К.заседательдиректор театра 3. Где Иван Флягин служит в армии в течение 15 лет? на Уралена Кавказев Москве в Петербурге
4. Какое имя получает Иван Флягин, став монахом? отец Измаил отец Пафнутий отец Зосима отец Иоанн
5. Куда едет Флягин, когда уходит в отставку из армии? в Парижв Лондонв Петербургв Москву
6. Кто ночью приводит Флягина к дому, где поет цыганка Груша? князьмагнетизерзнакомый кучердоктор
7. Кем по профессии был отец Ивана Флягина?
8. Куда князь увозит Грушу, чтобы избавиться от нее?
в монастырьв лесна островв другой город
9. Чем Иван Флягин запугивает татар, чтобы сбежать из плена?
фейерверкамивоздушными шарамиэлектрической лампочкойвоздушными змеями 10. В каком городе Флягин служит артистом в театре? в Москвев Петербургев Парижев Орле
11. Где родился Иван Флягин? в Москвев Петербургев Рязянской губерниив Орловской губернии
12. Иван Флягин в 11 лет начинает служить у барина в качестве:
13. Будучи ребенком, Флягин становится виновником гибели:
14. За какие заслуги Флягин получает дворянство (становится "благородным" человеком)? за побег из пленаза поимку разбойниковза миссионеровза подвиг на Кавказе
15. Кем работает Иван Флягин, когда живет в монастыре?
Вірш “Мій дух як ніч …” відноситься до циклу “Єврейські мелодії”, Байрон створив його під враженням від Старого Завіту Біблії, якою тоді захопився. Відомі біблійні історії зацікавили їх стільки драматизмом зображених подій, скільки почуттями і пристрастями, що вирують в душах біблійних героїв. Поет переспівав старозавітні історії, наповнивши їх суто романтичним духом, настроями самотності, відчаю і мужності випав у важких випробуваннях, посланих долею. Цей цикл близький до “східних поем”. Ліричний герой ніби хоче висловити біль свого серця, споглядаючи руїни колишніх ідеалів і радощів.
Сюжетною основою вірша “Мій дух як ніч …” історія старозавітних царя Саула і співака Давида. За біблійною традицією Саул – уособлення правителя, який отримав владу Божою волею, але став неугодним Господу, тому що відвернувся від нього. Спочатку він навіть відмовляється від царської пошани, сам працює на власному полі, а потім прибирає собі все більше владних повноважень і навіть перестає визнавати божественну волю. Бог, відрікшись від Саула, проявляє прихильність юного пастуха Давида, красивого білявого юнака. Саул наближає хлопця до себе. Його душу терзає злий дух, якого можуть відігнати тільки чарівні звуки Давида арфи. За біблійною традицією саме Давид вважається автором Книги псалмів ( “Псалми Давидові”) – гімнів, звернених до Господа, тому його слово і пісню чує Бог. Юний поет заприятелював з сином Саула і одружився з його донькою. Перемоги на поле бою зробили співака надзвичайно популярним в народі. І тоді Саул задумав вбити юнака, навіть не підозрюючи, що загине сам, а Давид після його смерті стане царем.
Вірш Байрона – це звернення-монолог Саула до Давида. Його душа, знемагаючи від неймовірного страждання: “Його дух, як ніч”; а серце розірветься через муки, так як доверху наповнений важкими образами. Ніщо не може втішити царя, крім божественного звуку арфи, адже вона знаходиться в руках співака, чиї пісні любі Господу. Чому прагне Саул: веселощам, задоволенню або ще більшій владі? Ні, він хоче переконатися, що його душа жива, що не скам’яніла, адже він ще здатний чути “арфи глас”. Він прагне, щоб божественна пісня розбудила в серці надію, щоб сльози полилися з його очей:
Ще надія в серці спить, Її розбудить дорогий спів. Сльоза як є – вона втече, Поки мозок мій не згорів. Але строго і смутно грай. Додай жалю в свій перший звук. Молю тебе, заплакати дай, Інакше розпадеться серце з мук.
Цей мотив плачу (скорботи) характерний для лірики романтиків, адже він є символом живої і чутливої душі, ознакою “життя духу”. Похмурий настрій вірша підкреслено низкою ключових слів: ніч, муки, сльоза, образа, шкода, страждання.
Сюжетну основу вірша поет ніби виносить “за дужки”. Ні натяку на конкретну особистість чи якісь історичні реалії немає. Перед нами виникає скорботний образ особистості, який мужньо переносить неймовірні муки, прагнучи певного просвітлення, яке може дати їй музика (мистецтво). З тексту вірша нам невідомо, від чого страждає ліричний герой, чому його душі так важко, що його серце може розірватися від страшних мук. Це певне абстрагування від біблійної історії перетворило вірш на образ-алегорію стражденній душі, яка прагне спокою і умиротворення, але вже ніде не може його знайти …
3 года5 лет10 лет15 лет
2. Кто из героев называет Флягина "премного‑малозначащим" и "полупочтеннейшим"?
князьграф К.заседательдиректор театра
3. Где Иван Флягин служит в армии в течение 15 лет?
на Уралена Кавказев Москве в Петербурге
4. Какое имя получает Иван Флягин, став монахом?
отец Измаил отец Пафнутий отец Зосима отец Иоанн
5. Куда едет Флягин, когда уходит в отставку из армии?
в Парижв Лондонв Петербургв Москву
6. Кто ночью приводит Флягина к дому, где поет цыганка Груша?
князьмагнетизерзнакомый кучердоктор
7. Кем по профессии был отец Ивана Флягина?
8. Куда князь увозит Грушу, чтобы избавиться от нее?
в монастырьв лесна островв другой город
9. Чем Иван Флягин запугивает татар, чтобы сбежать из плена?
фейерверкамивоздушными шарамиэлектрической лампочкойвоздушными змеями
10. В каком городе Флягин служит артистом в театре?
в Москвев Петербургев Парижев Орле
11. Где родился Иван Флягин?
в Москвев Петербургев Рязянской губерниив Орловской губернии
12. Иван Флягин в 11 лет начинает служить у барина в качестве:
13. Будучи ребенком, Флягин становится виновником гибели:
14. За какие заслуги Флягин получает дворянство (становится "благородным" человеком)?
за побег из пленаза поимку разбойниковза миссионеровза подвиг на Кавказе
15. Кем работает Иван Флягин, когда живет в монастыре?
ответы на вопросы теста
1. ответ (3) 10 лет
2. ответ (1) князь
3. ответ (2) на Кавказе
4. ответ (1) отец Измаил
5. ответ (3) в Петербург
6. ответ (2) магнетизер
7. ответ (4) кучером
8. ответ (2) в лес
9. ответ (1) фейерверками
10. ответ (2) в Петербурге
11. ответ (4) в Орловской губернии
12. ответ (3) форейтора
13. ответ (2) монаха
14. ответ (4) за подвиг на Кавказе
15. ответ (1) кучером
Вірш “Мій дух як ніч …” відноситься до циклу “Єврейські мелодії”, Байрон створив його під враженням від Старого Завіту Біблії, якою тоді захопився. Відомі біблійні історії зацікавили їх стільки драматизмом зображених подій, скільки почуттями і пристрастями, що вирують в душах біблійних героїв. Поет переспівав старозавітні історії, наповнивши їх суто романтичним духом, настроями самотності, відчаю і мужності випав у важких випробуваннях, посланих долею. Цей цикл близький до “східних поем”. Ліричний герой ніби хоче висловити біль свого серця, споглядаючи руїни колишніх ідеалів і радощів.
Сюжетною основою вірша “Мій дух як ніч …” історія старозавітних царя Саула і співака Давида. За біблійною традицією Саул – уособлення правителя, який отримав владу Божою волею, але став неугодним Господу, тому що відвернувся від нього. Спочатку він навіть відмовляється від царської пошани, сам працює на власному полі, а потім прибирає собі все більше владних повноважень і навіть перестає визнавати божественну волю. Бог, відрікшись від Саула, проявляє прихильність юного пастуха Давида, красивого білявого юнака. Саул наближає хлопця до себе. Його душу терзає злий дух, якого можуть відігнати тільки чарівні звуки Давида арфи. За біблійною традицією саме Давид вважається автором Книги псалмів ( “Псалми Давидові”) – гімнів, звернених до Господа, тому його слово і пісню чує Бог. Юний поет заприятелював з сином Саула і одружився з його донькою. Перемоги на поле бою зробили співака надзвичайно популярним в народі. І тоді Саул задумав вбити юнака, навіть не підозрюючи, що загине сам, а Давид після його смерті стане царем.
Вірш Байрона – це звернення-монолог Саула до Давида. Його душа, знемагаючи від неймовірного страждання: “Його дух, як ніч”; а серце розірветься через муки, так як доверху наповнений важкими образами. Ніщо не може втішити царя, крім божественного звуку арфи, адже вона знаходиться в руках співака, чиї пісні любі Господу. Чому прагне Саул: веселощам, задоволенню або ще більшій владі? Ні, він хоче переконатися, що його душа жива, що не скам’яніла, адже він ще здатний чути “арфи глас”. Він прагне, щоб божественна пісня розбудила в серці надію, щоб сльози полилися з його очей:
Ще надія в серці спить,
Її розбудить дорогий спів.
Сльоза як є – вона втече,
Поки мозок мій не згорів.
Але строго і смутно грай.
Додай жалю в свій перший звук.
Молю тебе, заплакати дай,
Інакше розпадеться серце з мук.
Цей мотив плачу (скорботи) характерний для лірики романтиків, адже він є символом живої і чутливої душі, ознакою “життя духу”. Похмурий настрій вірша підкреслено низкою ключових слів: ніч, муки, сльоза, образа, шкода, страждання.
Сюжетну основу вірша поет ніби виносить “за дужки”. Ні натяку на конкретну особистість чи якісь історичні реалії немає. Перед нами виникає скорботний образ особистості, який мужньо переносить неймовірні муки, прагнучи певного просвітлення, яке може дати їй музика (мистецтво). З тексту вірша нам невідомо, від чого страждає ліричний герой, чому його душі так важко, що його серце може розірватися від страшних мук. Це певне абстрагування від біблійної історії перетворило вірш на образ-алегорію стражденній душі, яка прагне спокою і умиротворення, але вже ніде не може його знайти …