ответьте на во Рассказ Жемчужное ожерелье) 1)В канун какого праздника был сделан Николаем Ивановичем подарок дочери? 2)Какой<престранный подарок>был сделан? 3)Почему подарок <престранный>? 4)Почему автор выбирает именно этот образ–предмет и выносит его в название? 5)Как обьяснил свой поступок Николай Иванович и что пообещал дочери? 6)Для чего отец Маши отправляет затю письмо,в котором говорится,что жемчужное ожерелье фальшивое? 7)Почему он удивился реакции затя?Какой она была? 8)Как вы понимаете слова отца:<А вот у тебя муж души,да истинной:такого надуть невозможно–душа не стерпит!> 9)В чем тайна жемчужного ожерелья и что из этого следует? 10)Чем явилось жемчужное ожерелье для брата рассказчика,и как герой вышел из этой ситуации? 11)Какую тайну своей души раскрыл Николай Иванович зятю и почему он это сделал? 12)(Жизнь изменчива и каприза!Как мало нужно для того,чтобы или погубить человека!)Как вы понимаете эти слова Ги де мопассана?
Катерина – центральний образ поеми, образ жінки-страдниці, яка уособлює нещасливу долю багатьох дівчат, що за словами поета «кохалися з москалями». Ставлення до Катерини може бути і негативним, і позитивним, залежно з якого боку подивитись на її вчинки. Звичайно, її можна засуджувати за те, що покохала москалика, який обезчестив її, зганьбив дівочу честь і підступно покинув, обіцяючи повернутися. Також Катерину можна засуджувати за те, що вона не слухала своїх батьків, рідних людей, які ніколи поганого своїй дочці не хочуть і цим самим порушила одну із головних Божих Заповідей, виконання якої забезпечує довге і щасливе життя. Але Катерина, оскільки була доброю, довірливою і чесною дівчиною, так щиро полюбила москаля, не підозрюючи його не дотримання слова, підступність і брутальність. Катря гідно вислухала і виконала вирок батьків, які відцуралися від неї, хоча і не мали більше дітей. Також її можна зрозуміти тому, що всі її діла були плодами любові і вона достойно виконувала роль матері, хоча ця радісна для багатьох жінок подія була для неї тягарем, з яким вона мала змиритися на все життя. Катерина піклується за свою дитину, зичивши 1 шеляг у чумаків для медяника для сина. За ради своєї дитини, при зустрічі зі зрадником-батьком ладна стати наймичкою лише, щоб він прийняв сина і не псував йому долю. Адже краще бути сиротою, а не сином-безбатченком. Оскільки поема написана в романтичному стилі і від Катерини відцурався весь світ починаючи від батьків і рідного села і закінчуючи глузливими промовами москалів – вона обирає для себе втечу : топиться у ставку знесилена від страшних душевних мук, плачу, ворожінь і принижень.
Проблема Катерини актуальна і в наш час, адже і в сьогоднішньому суспільстві знаходяться такі «москалики», які вміють лише улесливо говорити гарні слова, а потім не відповідають за свої вчинки. Проте, можливо, сьогодні Катерина не була б так суворо покарана від батьків, а вони б поділили її горе.
Объяснение:
Описывая силу Герасима, Тургенев употребляет Гиперболы, то есть сильные преувеличения. Про кровать писатель говорит: "сто пудов можно было положить на нее - не погнулась бы". Когда Герасим косил, то мог "молодой березовый лесок смахивать с корней долой". Двух воров он стукнул друг об дружку лбами так, "что хоть в полицию их потом не води".
Для того, чтобы подчеркнуть характер Герасима, писатель сравнивает его с молодым, здоровым быком, "которого только что взяли с нивы, где сочная трава росла ему по брюхо", и поселили в город, где крестьянин чувствует себя как "пойманный зверь". Эти сравнения подчеркнуть его любовь к свободной жизни.
После свадьбы Татьяны и Капитона единственным существом, которое любил Герасим, стала собачка испанской породы. Герасим маленького щенка, выходил его и называл Муму. Когда по велению барыни Гаврила приказал Герасиму удавить муму, дворник выполнил волю барыни, но после этого ушел пешком в родную деревню. Герасим хотел доказать, что есть предел человеческому терпению, и он не такой человек, который позволит себя унижать и отбирать у себя право на свободный выбор.
Тургенев хотел вызвать у читателей сочувствие к Герасиму, протест против произвола барыни и всех помещиков вообще, которые присвоили себе право распоряжаться судьбами людей. Писатель говорит, что даже у немого, лишенного общаться человека есть чувство собственного достоинства, которое надо уважать.
Объяснение:
Вроде вот.