Се́верный ура́л — часть уральских гор, простирается от косьвинского камня и соседнего с ним конжаковского камня(59° с.ш.) на юге до северных склонов массива тельпосиз, а точнее, до берега реки щугер, огибающей его с севера. уральский хребет идёт здесь строго с юга на север несколькими параллельными хребтами и увалами общей шириной до 50-60 км. рельеф среднегорный, с плоскими вершинами — результатом поднятия древних выровненных гор и воздействия последующих оледенений и современного морозного выветривания. главные вершины северного урала чаще всего расположены в стороне от водораздельного хребта: конжаковский камень (1569м), денежкин камень (1492 м), чистоп (1292 м), отортен (1182 м, на других картах высота — 1234 м)[1], кожим-из (1195 м), тельпосиз (1617 м). особый интерес представляют остатки более твердых пород — великолепные скалы и останцы. наиболее известные из них встречаются на горах мань-пупу-ньер, торре-порре-из, мунинг-тумп. северный урал — один из самых глухих и труднодоступных районов урала. медвежий угол — так называется одна из его вершин. севернее ивделя, вижая и ушмы почти нет населённых пунктов и соответственно дорог. к горам с востока и запада подступают непроходимые леса и болота. климат здесь уже достаточно суровый. в горах много снежников, которые не успевают растаять за лето. встречаются и пятна вечной мерзлоты, причём до широты конжаковского камня. и хотя ледников в этих районах нет, в карах тельпосиза — самого высокого массива северного урала — найдены два маленьких ледничка. северный урал богат полезными ископаемыми. тут добывают бокситы, марганец и железную руду, бурые угли и различные руды серовской группы месторождений. несмотря на суровость, северный урал популярен у туристов[источник не указан 1294 дня]. экстремалы на вездеходах по руслам рек добрались до печально знаменитогоперевала дятлова, где в 1959 году по неизвестным причинам погибли девять туристов из уральского политехнического института. дошли они и до уникальных скальных останцев мань-пупу-ньер.
Якою повинна бути мовленнєва культура особистості ?
Мовленнєва культура особистості повинна бути зразковою та характеризуватися рядом ознак. По-перше, мовлення має бути правильним, відповідати нормам української літературної мови. По-друге, мовлення має бути осмисленим та змістовним, тобто не пустим та безглуздим. По-третє, воно має бути чітким та послідовним, адже людина має вміти логічно викладати думки. І, по-четверте, мовлення повинно бути багатим та виразним, а для цього ми маємо читати, розвиватися, поповнювати словниковий запас. Варто вміти свідомо використовувати всі багатства нашої мови, майстерно будувати речення та не забувати про правильну та грамотну вимову.
Якою повинна бути мовленнєва культура особистості ?
Мовленнєва культура особистості повинна бути зразковою та характеризуватися рядом ознак. По-перше, мовлення має бути правильним, відповідати нормам української літературної мови. По-друге, мовлення має бути осмисленим та змістовним, тобто не пустим та безглуздим. По-третє, воно має бути чітким та послідовним, адже людина має вміти логічно викладати думки. І, по-четверте, мовлення повинно бути багатим та виразним, а для цього ми маємо читати, розвиватися, поповнювати словниковий запас. Варто вміти свідомо використовувати всі багатства нашої мови, майстерно будувати речення та не забувати про правильну та грамотну вимову.