ответить на вопросы по роману "Мастер и Маргарита". Кратко. 1) Найдите в романе зарисовки быта и нравов Москвы 30-х годов
2) Каково в романе авторское отношение к Москве и москвичам?
3) Какие художественные приемы использует Булгаков в создании «московских сцен» романа?
3. Почему советская Москва показана в тонах сатирической буффонады, а далекая, почти мифическая библейская Иудея изображена средствами строгого реализма?

Айвенго?”

Головний герой твору Вальтера Скотта молодий чоловік на ім’я Айвенго напевно викликає безліч емоцій у всіх читачів цього твору. Так відбувається з цілком зрозумілої причини – Айвенго цікавий з багатьох точок зору і викликає велику повагу. Особисто я почав перейматися інтересом і симпатією до головного героя вже на самому початку твору. Я помітив, що Айвенго помітно перевершував багатьох своїх однолітків, як мінімум, тому, що чудово володів зброєю. Саме по собі вміння поводитися зі зброєю виділяє людину з позитивної сторони.

Однак

варто зазначити, що Айвенго був напрочуд вольовим і чесною чоловіком. Тобто, його високі фізичні дані та вміння поводитися зі зброєю доповнювалися також і високими моральними та етичними якостями. На жаль для Айвенго, у нього виник серйозний конфлікт з власним батьком, за що молодий чоловік був вигнаний з дому. Втім, це аж ніяк не зіпсувало йому долю. Він був досить сильним, щоб потрапити на службу до короля і служити йому вірою і правдою. Айвенго став справжнім лицарем. Він допомагав багатьом людям, в тому числі і тим, хто був значно слабший за нього. Він робив добрі справи, ризикуючи власним здоров’ям і навіть життям,

щоб бути корисним для звичайних людей, які могли відплатити йому лише добрим словом і не більше.

Враховуючи все вищесказане, можна прийти до однозначного висновку про те, що Айвенго – це, по-перше, ідеальний воїн, який не був тільки вміли, але й сміливий, відважний, здатний на ризиковані вчинки, подолання болю і боротьбу до кінця за свої цілі і переконання. Крім того, звичайно, було безліч випадків, коли йому доводилося проявляти свої високі людські якості – благородство, вірність, відданість близьким людям і тим, кого він поважав. Особисто я не знаю людей, схожих на Айвенго, в сучасному житті. В даний час, як мені здається, допомагати комусь просто так і безоплатно вважається ознакою дурості, а тому подібне лицарство фактично неможливе.

Беручи до уваги велику кількість позитивних сторін Айвенго, вважаю за потрібне відзначити, що він просто не може не сподобатися. Звичайно, цей літературний герой мені дуже запам’ятався. Зі сторінок твору він здається просто надлюдиною, яка не має слабких місць і вправна практично у всьому. Я розумію, що це лише враження, тим не менше, воно дуже сильне. Було б дуже цікаво познайомитись з Айвенго особисто, поставити йому конкретні питання про його життя, справи і успіхи. Це лише підтверджує те, що цей герой справив на мене найкраще враження.

Тема: Русь, пришедшая в упадок.

Идея: Любовь к Руси, к родной земле, без которой невозможно прожить.

а) Тропы:

1) Эпитет:

Немолчный разговор;

В прудах зацветших;

Неясный гул;

Невнятный крик;

Красным пламенем;

Ясный взор;

2) Метафора:

Дома косые;

Где видно ангелов сквозь дым;

Русалкам бледным;

Волшебница суровая;

3) Олицетворение:

Плакал за горой;

Гуси важные;

Таинственная Русь;

Икона приплыла;

Русь бредит Богом;

Часы весеннего томления;

Пляски белых облаков;

Фортуна катит колесо;

б) Фигуры:

1) Ряды однородных членов:

Дома косые, двухэтажные;

Рига, скотный двор;

В садах настурции и розаны;

Неясный гул, невнятный крик;

Крёстный ход и пение;

Бредит Богом, красным пламенем;

Взор её туманится, сжимается рука;

Золотоглавые, святые, белые скиты;

2) Риторическое обращение:

О, Русь, волшебница суровая,  

Повсюду ты своё возьмёшь.

Бежать? Но разве любишь новое

Иль без тебя да проживёшь?  

Да что! В пруду перед усадьбою

Русалкам бледным плохо ль жить?

Жанр стихотворения: Элегия

Написано в 1913 году. Николай Гумилёв посвятил это стихотворение своему родовому имению и Бежецкому краю, к родной земле, где он вырос.