Катерина – центральний образ поеми, образ жінки-страдниці, яка уособлює нещасливу долю багатьох дівчат, що за словами поета «кохалися з москалями». Ставлення до Катерини може бути і негативним, і позитивним, залежно з якого боку подивитись на її вчинки. Звичайно, її можна засуджувати за те, що покохала москалика, який обезчестив її, зганьбив дівочу честь і підступно покинув, обіцяючи повернутися. Також Катерину можна засуджувати за те, що вона не слухала своїх батьків, рідних людей, які ніколи поганого своїй дочці не хочуть і цим самим порушила одну із головних Божих Заповідей, виконання якої забезпечує довге і щасливе життя. Але Катерина, оскільки була доброю, довірливою і чесною дівчиною, так щиро полюбила москаля, не підозрюючи його не дотримання слова, підступність і брутальність. Катря гідно вислухала і виконала вирок батьків, які відцуралися від неї, хоча і не мали більше дітей. Також її можна зрозуміти тому, що всі її діла були плодами любові і вона достойно виконувала роль матері, хоча ця радісна для багатьох жінок подія була для неї тягарем, з яким вона мала змиритися на все життя. Катерина піклується за свою дитину, зичивши 1 шеляг у чумаків для медяника для сина. За ради своєї дитини, при зустрічі зі зрадником-батьком ладна стати наймичкою лише, щоб він прийняв сина і не псував йому долю. Адже краще бути сиротою, а не сином-безбатченком. Оскільки поема написана в романтичному стилі і від Катерини відцурався весь світ починаючи від батьків і рідного села і закінчуючи глузливими промовами москалів – вона обирає для себе втечу : топиться у ставку знесилена від страшних душевних мук, плачу, ворожінь і принижень.
Проблема Катерини актуальна і в наш час, адже і в сьогоднішньому суспільстві знаходяться такі «москалики», які вміють лише улесливо говорити гарні слова, а потім не відповідають за свої вчинки. Проте, можливо, сьогодні Катерина не була б так суворо покарана від батьків, а вони б поділили її горе.
Удивительна судьба Флягина... Кем только он не был за свою жизнь!
Хотя герою всего 53 года, событий и перемен в судьбе хватило бы на десятерых.
А начал он службу очень рано, как и положено сыну кучера
и крепостному графа
В одиннадцать лет его стали использовать как форейтора
«Я конэсер-с, <...> я в лошадях знаток и при ремонтерах состоял для их руководствования» , — говорит о себе сам герой) Иван Северьяныч, господин Флягин, рассказывая о своей жизни.
У цыган был в разбойниках и конокрадом
В Николаеве служил нянькой у маленькой девочки, даже козу научился доить)
вместе с татарами Иван ушел в степи от полиции) , где и пробыл одиннадцать лет, татары считали его лекарем, он лечил и лошадей, и домашнюю скотину, и жён их. Именно поэтому они и не хотели отпускать его и придумали изощрённый сделав его полуинвалидом
в Астрахани после побега зарабатывал на ярмарках покупать лошадей бедному люду
(цыгане ведь нещадно обманывали продавая негодных кляч)
служил у князя после гибели Груши на Кавказе пробыл более пятнадцати лет, отбывал воинскую службу вместо другого человека, Петра Сердюкова. Стал офицером, получил «Георгия» , вышел в отставку.
Службы чиновничьей у него не получилось (недолго он работал справщиком в паспортном столе на букву «фита» )
пришлось играть в балагане на Адмиралтейской площади (Флягин исполнял роль демона) .
Там он побил одного за то, что приставал к молоденькой актрисе, пришлось уйти. Актриса его содержала, но Ивану было совестно, и он пошел в монастырь.
Монастырскую жизнь он очень полюбил. Он и здесь состоял при лошадях, все время в кучерах.
Он в малом постриге (монах малой схимы - принимает обет целомудрия, нестяжательства и послушания) - и старшего принимать не собирается.
Катерина – центральний образ поеми, образ жінки-страдниці, яка уособлює нещасливу долю багатьох дівчат, що за словами поета «кохалися з москалями». Ставлення до Катерини може бути і негативним, і позитивним, залежно з якого боку подивитись на її вчинки. Звичайно, її можна засуджувати за те, що покохала москалика, який обезчестив її, зганьбив дівочу честь і підступно покинув, обіцяючи повернутися. Також Катерину можна засуджувати за те, що вона не слухала своїх батьків, рідних людей, які ніколи поганого своїй дочці не хочуть і цим самим порушила одну із головних Божих Заповідей, виконання якої забезпечує довге і щасливе життя. Але Катерина, оскільки була доброю, довірливою і чесною дівчиною, так щиро полюбила москаля, не підозрюючи його не дотримання слова, підступність і брутальність. Катря гідно вислухала і виконала вирок батьків, які відцуралися від неї, хоча і не мали більше дітей. Також її можна зрозуміти тому, що всі її діла були плодами любові і вона достойно виконувала роль матері, хоча ця радісна для багатьох жінок подія була для неї тягарем, з яким вона мала змиритися на все життя. Катерина піклується за свою дитину, зичивши 1 шеляг у чумаків для медяника для сина. За ради своєї дитини, при зустрічі зі зрадником-батьком ладна стати наймичкою лише, щоб він прийняв сина і не псував йому долю. Адже краще бути сиротою, а не сином-безбатченком. Оскільки поема написана в романтичному стилі і від Катерини відцурався весь світ починаючи від батьків і рідного села і закінчуючи глузливими промовами москалів – вона обирає для себе втечу : топиться у ставку знесилена від страшних душевних мук, плачу, ворожінь і принижень.
Проблема Катерини актуальна і в наш час, адже і в сьогоднішньому суспільстві знаходяться такі «москалики», які вміють лише улесливо говорити гарні слова, а потім не відповідають за свої вчинки. Проте, можливо, сьогодні Катерина не була б так суворо покарана від батьків, а вони б поділили її горе.
Объяснение:
Удивительна судьба Флягина... Кем только он не был за свою жизнь!
Хотя герою всего 53 года, событий и перемен в судьбе хватило бы на десятерых.
А начал он службу очень рано, как и положено сыну кучера
и крепостному графа
В одиннадцать лет его стали использовать как форейтора
«Я конэсер-с, <...> я в лошадях знаток и при ремонтерах состоял для их руководствования» , — говорит о себе сам герой) Иван Северьяныч, господин Флягин, рассказывая о своей жизни.
У цыган был в разбойниках и конокрадом
В Николаеве служил нянькой у маленькой девочки, даже козу научился доить)
вместе с татарами Иван ушел в степи от полиции) , где и пробыл одиннадцать лет, татары считали его лекарем, он лечил и лошадей, и домашнюю скотину, и жён их. Именно поэтому они и не хотели отпускать его и придумали изощрённый сделав его полуинвалидом
в Астрахани после побега зарабатывал на ярмарках покупать лошадей бедному люду
(цыгане ведь нещадно обманывали продавая негодных кляч)
служил у князя после гибели Груши на Кавказе пробыл более пятнадцати лет, отбывал воинскую службу вместо другого человека, Петра Сердюкова. Стал офицером, получил «Георгия» , вышел в отставку.
Службы чиновничьей у него не получилось (недолго он работал справщиком в паспортном столе на букву «фита» )
пришлось играть в балагане на Адмиралтейской площади (Флягин исполнял роль демона) .
Там он побил одного за то, что приставал к молоденькой актрисе, пришлось уйти. Актриса его содержала, но Ивану было совестно, и он пошел в монастырь.
Монастырскую жизнь он очень полюбил. Он и здесь состоял при лошадях, все время в кучерах.
Он в малом постриге (монах малой схимы - принимает обет целомудрия, нестяжательства и послушания) - и старшего принимать не собирается.
Объяснение: