П’єса «Ляльковий дім» є одним з найкращих творів норвезького драматурга Генріка Ібсена. Цей твір здійняв у суспільстві неабиякий резонанс, адже він був одним із перших представників «нової драми». П’єса не підпорядковувалася вже давно звичним канонам драматичних творів, у ній з’явилися модерністські ознаки, що передбачали можливість декількох варіантів трактування змісту. У центрі твору — образ головної героїні, привітної та веселої жінки на ім’я Нора Хельмер. Усі події відбуваються в домі Хельмерів і розкривають певні грані подружнього життя героїв. Нора віддавала всю себе своєму чоловікові, йшла на самопожертви та вирішилась на обман для того, щоб зберегти його самоповагу та гідність, а Торвальд сприймав шлюб насамперед як можливість виглядати кращим у очах суспільства, його цілком влаштовували самообман та фальш. На мою думку, ми не маємо права звинувачувати Нору, адже вона прийняла рішення бути людиною, розібратися в собі та нарешті розірвати фальшиві стосунки, що стримували її все життя. Героїня сама розуміє, що вона була лише лялькою: спочатку в руках батька, потім — Торвальда. Але, незважаючи на це, ця тендітна жінка змогла врятувати чоловіка та винести сім’ю на своїх плечах. Нора — це унікальна жінка, адже вона змогла відважитись на пошуки власного я, відстояти свою гідність та заявити суспільству, що його правила є меншою мірою не досконалими.
Складний, неоднозначний шлях поетеси в літературу (перший успіх — потім шістнадцять років вимушеного мовчання, не йшла на компроміси з владою).
2. 70-ті роки — розквіт творчості поетеси ("Над берегами вічної ріки",."Неповторність", "Сад нетанучих скульптур", "Вибране", роман у віршах "Маруся Чурай").
II. Маруся Чурай — дівчина з легенди (за легендою, Маруся — автор популярних пісень, мала чудовий голос, працьовита, добра, щира; жила з матір'ю, коханий зрадив, вона його отруїла, суд помилував дівчину).
III. Головна героїня роману — Маруся Чурай (не просто вродлива, з бажанням кохати, а натура творча, особлива, ніжна, з вразливою душею, не байдужа до людей).
1. Неоднозначне ставлення односельців до суду над Марусею Чурай (для одних — гордість, душа народу, для інших — вбивця).
2. Драматичне, болісне переживання зрадженого серця (мовчить, не говорить, для кого була виготовлена отрута, шукає відповіді на питання про причини зрадженого кохання, прозріння посилює душевні муки).
3. Майстерне переплетіння в романі особистого та загальнонародного (особисте горе ніщо у порівнянні з всенародною трагедією: "Комусь на світі гірше, як тобі").
IV. Життєва, актуальна правда роману (роздуми про драматичні сторінки історії України, про сьогодення, про нашу мораль: проблеми митця і суспільства, вірності і зради, батьків та дітей).
П’єса «Ляльковий дім» є одним з найкращих творів норвезького драматурга Генріка Ібсена. Цей твір здійняв у суспільстві неабиякий резонанс, адже він був одним із перших представників «нової драми». П’єса не підпорядковувалася вже давно звичним канонам драматичних творів, у ній з’явилися модерністські ознаки, що передбачали можливість декількох варіантів трактування змісту. У центрі твору — образ головної героїні, привітної та веселої жінки на ім’я Нора Хельмер. Усі події відбуваються в домі Хельмерів і розкривають певні грані подружнього життя героїв. Нора віддавала всю себе своєму чоловікові, йшла на самопожертви та вирішилась на обман для того, щоб зберегти його самоповагу та гідність, а Торвальд сприймав шлюб насамперед як можливість виглядати кращим у очах суспільства, його цілком влаштовували самообман та фальш. На мою думку, ми не маємо права звинувачувати Нору, адже вона прийняла рішення бути людиною, розібратися в собі та нарешті розірвати фальшиві стосунки, що стримували її все життя. Героїня сама розуміє, що вона була лише лялькою: спочатку в руках батька, потім — Торвальда. Але, незважаючи на це, ця тендітна жінка змогла врятувати чоловіка та винести сім’ю на своїх плечах. Нора — це унікальна жінка, адже вона змогла відважитись на пошуки власного я, відстояти свою гідність та заявити суспільству, що його правила є меншою мірою не досконалими.
Объяснение:
Відповідь:
Складний, неоднозначний шлях поетеси в літературу (перший успіх — потім шістнадцять років вимушеного мовчання, не йшла на компроміси з владою).
2. 70-ті роки — розквіт творчості поетеси ("Над берегами вічної ріки",."Неповторність", "Сад нетанучих скульптур", "Вибране", роман у віршах "Маруся Чурай").
II. Маруся Чурай — дівчина з легенди (за легендою, Маруся — автор популярних пісень, мала чудовий голос, працьовита, добра, щира; жила з матір'ю, коханий зрадив, вона його отруїла, суд помилував дівчину).
III. Головна героїня роману — Маруся Чурай (не просто вродлива, з бажанням кохати, а натура творча, особлива, ніжна, з вразливою душею, не байдужа до людей).
1. Неоднозначне ставлення односельців до суду над Марусею Чурай (для одних — гордість, душа народу, для інших — вбивця).
2. Драматичне, болісне переживання зрадженого серця (мовчить, не говорить, для кого була виготовлена отрута, шукає відповіді на питання про причини зрадженого кохання, прозріння посилює душевні муки).
3. Майстерне переплетіння в романі особистого та загальнонародного (особисте горе ніщо у порівнянні з всенародною трагедією: "Комусь на світі гірше, як тобі").
IV. Життєва, актуальна правда роману (роздуми про драматичні сторінки історії України, про сьогодення, про нашу мораль: проблеми митця і суспільства, вірності і зради, батьків та дітей).
Пояснення: