Дід Платон Півторак – рибалка, перевізник через Десну.
Дід Савко – рибалка, перевізник через Десну. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою. Був би він схожий на Миколу-угодника, коли б величезна, мов коров’ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору сверт не висів на ньому, як на хлопчику батьків піджак.
Дід Платон:
«Життя – бо ваше вже, а не моє. А тільки я так скажу вам на прощання. Не з тієї пляшки наливаєте. П’єте ви, як бачу, жаль і скорботи. Марно п’єте. Це, хлопці, не ваші напої. Це напої бабські. А воїну треба напитися зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті. Ото ваше вино. А жаль — це не ваше занятіє. Жаль підточує людину, мов та шашіль. Перемагають горді, а не жалісливі!» (слова Платона Півторака)
Автор,мальчики-Федя, Павлуша, Ильюша, Костя и Ваня.
В рассказе "Бежин луг" рассказывается об авторе,который заблудился во время охоты и попросился переночевать возле костра,с мальчиками,которые вышли с лошадьми в ночное.Их звали Федя, Павлуша, Ильюша, Костя и Ваня.
Автор, притворившись спящим,стал слушать их разговор.Илюша рассказывал, как он с друзьями ночевал на фабрике...Так они разговаривали о домовых,утопленниках,призраках,как вдруг собаки залаяли и убежали.Павлуша кинулся вдогонку и вскоре вернул их,сказав что они почуяли волка.
Потом чуть чуть они начали разговор о леших и водяных...
Очень символично то,что в том же году Павлуша умер,упав с лошади.
Дід Платон Півторак – рибалка, перевізник через Десну.
Дід Савко – рибалка, перевізник через Десну. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою. Був би він схожий на Миколу-угодника, коли б величезна, мов коров’ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору сверт не висів на ньому, як на хлопчику батьків піджак.
Дід Платон:
«Життя – бо ваше вже, а не моє. А тільки я так скажу вам на прощання. Не з тієї пляшки наливаєте. П’єте ви, як бачу, жаль і скорботи. Марно п’єте. Це, хлопці, не ваші напої. Це напої бабські. А воїну треба напитися зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті. Ото ваше вино. А жаль — це не ваше занятіє. Жаль підточує людину, мов та шашіль. Перемагають горді, а не жалісливі!» (слова Платона Півторака)
бежин луг
Объяснение:
герои:
Автор,мальчики-Федя, Павлуша, Ильюша, Костя и Ваня.
В рассказе "Бежин луг" рассказывается об авторе,который заблудился во время охоты и попросился переночевать возле костра,с мальчиками,которые вышли с лошадьми в ночное.Их звали Федя, Павлуша, Ильюша, Костя и Ваня.
Автор, притворившись спящим,стал слушать их разговор.Илюша рассказывал, как он с друзьями ночевал на фабрике...Так они разговаривали о домовых,утопленниках,призраках,как вдруг собаки залаяли и убежали.Павлуша кинулся вдогонку и вскоре вернул их,сказав что они почуяли волка.
Потом чуть чуть они начали разговор о леших и водяных...
Очень символично то,что в том же году Павлуша умер,упав с лошади.