У п’єсі-казці обов’язково є традиційний для авторської та народної казки конфлікт добра і зла, але в даному випадку він виявляється максимально яскраво, визначаючи собою розвиток всіх подій твору. Композиція творів даного жанру досить чітко виділяє всі ті елементи, які є характерними для будь-якого драматичного твору – це експозиція, зав’язка, кульмінація, розв’язка. Вся дія чітко ділиться на сценічні епізоди.
Як і для будь-якого іншого казкового твору, для п’єси-казки є характерним все ті ж казкові два світі. Тут дія зі звичайної реальності переноситься в казкову, і обов’язково ці дві реальності в кульмінаційний момент перетинаються. Носіями конфлікту тут найчастіше виступають головні герої, які обов’язково діляться на негативних і позитивних, в той час як їхні позиції проявляються у вчинках.
Основний засіб створення образу в п’єсі-казці – це мовна характеристика, адже в першу чергу всі персонажі казки є учасниками діалогу. Саме мова героїв розкриває їх найбільш помітні і яскраві властивості, особливості, позитивні і негативні риси натури, характеру, темпераменту. Як правило, такі образи створюються не дуже складними, без конфліктів, рельєфними, щоб дитина могла точно розрізняти, хто поганий, а хто – хороший, чия поведінка є правильною, а чия – гідна виключно осуду і засудження.
У драматичних творах оповідальний початок відсутній, тому читачі про героїв дізнаються виключно за їх словами і діями, дитині надається можливість самостійно оцінювати все, що відбувається, робити відповідні висновки. П’єса-казка, на відміну від інших різновидів казок, дає дитині унікальну можливість глибоко вивчити людський характер, отримати уявлення про хід його думок, основні властивості натури.
Твір здатний розкрити перед дітьми світ людської психіки, що дуже важливо для будь-якої підростаючої особистості, яка дуже жадібно вбирає в себе всі прояви навколишнього світу і тому в такий період необхідно надавати дитині тільки якісну літературу, яка дійсно її навчить хорошому і до розібратися в складнощах людських взаємин. Тому не варто ігнорувати п’єси-казки, думаючи, що дитині вони будуть нецікаві або вона їх не зрозуміє – як раз навпаки, діти люблять цей жанр і з радістю будуть пізнавати світ взаємин людей.
ответ:Самое сильное чувство — разочарование. Не обида, не ревность и даже не ненависть… после них остается хоть что-то в душе, после разочарования — пустота.
Что толку в том, что человек пытается показать нам свою величественную внешность, когда внутри у него пустота?
Сильные не ищут замену человеку, который был им дорог, а смотрят в упор в ту пустоту, которая образовалась после его ухода. Слабые же в эту пустоту пытаются запихнуть кого угодно, лишь бы создать иллюзию, что в их жизни нет пустых мест.
У п’єсі-казці обов’язково є традиційний для авторської та народної казки конфлікт добра і зла, але в даному випадку він виявляється максимально яскраво, визначаючи собою розвиток всіх подій твору. Композиція творів даного жанру досить чітко виділяє всі ті елементи, які є характерними для будь-якого драматичного твору – це експозиція, зав’язка, кульмінація, розв’язка. Вся дія чітко ділиться на сценічні епізоди.
Як і для будь-якого іншого казкового твору, для п’єси-казки є характерним все ті ж казкові два світі. Тут дія зі звичайної реальності переноситься в казкову, і обов’язково ці дві реальності в кульмінаційний момент перетинаються. Носіями конфлікту тут найчастіше виступають головні герої, які обов’язково діляться на негативних і позитивних, в той час як їхні позиції проявляються у вчинках.
Основний засіб створення образу в п’єсі-казці – це мовна характеристика, адже в першу чергу всі персонажі казки є учасниками діалогу. Саме мова героїв розкриває їх найбільш помітні і яскраві властивості, особливості, позитивні і негативні риси натури, характеру, темпераменту. Як правило, такі образи створюються не дуже складними, без конфліктів, рельєфними, щоб дитина могла точно розрізняти, хто поганий, а хто – хороший, чия поведінка є правильною, а чия – гідна виключно осуду і засудження.
У драматичних творах оповідальний початок відсутній, тому читачі про героїв дізнаються виключно за їх словами і діями, дитині надається можливість самостійно оцінювати все, що відбувається, робити відповідні висновки. П’єса-казка, на відміну від інших різновидів казок, дає дитині унікальну можливість глибоко вивчити людський характер, отримати уявлення про хід його думок, основні властивості натури.
Твір здатний розкрити перед дітьми світ людської психіки, що дуже важливо для будь-якої підростаючої особистості, яка дуже жадібно вбирає в себе всі прояви навколишнього світу і тому в такий період необхідно надавати дитині тільки якісну літературу, яка дійсно її навчить хорошому і до розібратися в складнощах людських взаємин. Тому не варто ігнорувати п’єси-казки, думаючи, що дитині вони будуть нецікаві або вона їх не зрозуміє – як раз навпаки, діти люблять цей жанр і з радістю будуть пізнавати світ взаємин людей.
Детальніше - на -
ответ:Самое сильное чувство — разочарование. Не обида, не ревность и даже не ненависть… после них остается хоть что-то в душе, после разочарования — пустота.
Что толку в том, что человек пытается показать нам свою величественную внешность, когда внутри у него пустота?
Сильные не ищут замену человеку, который был им дорог, а смотрят в упор в ту пустоту, которая образовалась после его ухода. Слабые же в эту пустоту пытаются запихнуть кого угодно, лишь бы создать иллюзию, что в их жизни нет пустых мест.
Объяснение: