Честно, тема любви в этом любимом романе - самая слабая. Схематичня. Смешные сцены, библейские - очень живые и увлекательные. Хотя по замыслу это должна быть ось сюжета. Скажу мою точку зрения почему это:. Булгаков не смог сбалансировать две как ему показалось равновеликие вещи. Любовь ко всему человечеству и бессмертному началу (Христос Иешуа). И земную человеческую страсть ( мастера и маргариты). Идея о такой любви мужчина и женщины не смогла бы организовать весь роман и сохранить его цельность. Хотя схематичность показывает, что Маргарита бросает мужа ради вспыхнувшей страсти, живет с ним и поддерживает его в трудные времена, верит в силу его творчества. Но к чему это все привело? К знакомству с антиподом добра ( к этому привела земная любовь) и нахлынувшие чувства). К отправлению и существованию в странном призрачном мире. Если учительница со стандартным мышление - не советую копать так гоубоко. Напиши про желтые цветы, которые были выброшены при первой встрече. Мастер был уже болен, и не смог бы по настоящему полюбить.
Момент щастя — миттєвий: закохані тут же розлучаються навіки, адже щастя, за Винниченком, — це «свободна воля», воля від тягаря й обов’язку, що є наслідком тривалих стосунків.
Час складається з моментів. Ми непомітно проходимо повз одні, при згадці про інші серце починає тривожно калатати, деякі запам'ятовуємо назавжди. І немає чіткого алгоритму, чому відбувається саме . так. Іноді довірливий погляд, гарячий подих, невловимий аромат, що кружляє в повітрі... Умови, місце зустрічі, твій соціальний статус — все це марнота: є лише відчуття і емоції — споконвічна загадка людства. Виникаючи у певний момент, вони по вінця сповнюють людину. Сліплять очі, заволодівають свідомістю, зачакловують волю і розум, позбавляють нас можливості говорити. А коли полум'я згасне, маємо вірогідність, шо тепло його зігріватиме нас усе життя
Если учительница со стандартным мышление - не советую копать так гоубоко. Напиши про желтые цветы, которые были выброшены при первой встрече. Мастер был уже болен, и не смог бы по настоящему полюбить.
Момент щастя — миттєвий: закохані тут же розлучаються навіки, адже щастя, за Винниченком, — це «свободна воля», воля від тягаря й обов’язку, що є наслідком тривалих стосунків.
Час складається з моментів. Ми непомітно проходимо повз одні, при згадці про інші серце починає тривожно калатати, деякі запам'ятовуємо назавжди. І немає чіткого алгоритму, чому відбувається саме . так. Іноді довірливий погляд, гарячий подих, невловимий аромат, що кружляє в повітрі... Умови, місце зустрічі, твій соціальний статус — все це марнота: є лише відчуття і емоції — споконвічна загадка людства. Виникаючи у певний момент, вони по вінця сповнюють людину. Сліплять очі, заволодівають свідомістю, зачакловують волю і розум, позбавляють нас можливості говорити. А коли полум'я згасне, маємо вірогідність, шо тепло його зігріватиме нас усе життя