О чем узнал Слепцов из дневника сына? 1 о видах бабочек

2 о первой любви сына

3 о школьных отметках

О каком чувстве героя говорят эти цитаты: « … и вдруг, уронив голову на стол, страстно и шумно затрясся, прижимая то губы. То мокрую щёку к холодному пыльному дереву и цепляясь руками за крайние углы»
1 чувство радости
2 чувство утраты
3 чувство гордости

Страница моего дневника. один школьный день. сегодня я пришла в школу и ожидала звонка. бегали по коридору, они играли. я открыла книгу и начала читать. звонок. и вот начался урок. это язык. на нем все внимательно слушали учителя, но есть и такие, что и вдруг меня вызвали к доске. я встала, и с небольшим испугом вышла. меня спросили несколько правил, которые я рассказала на отлично, затем сказали написать предложение и сделать его разбор. я получила удовлетворительную оценку . следующий урок , я быстро проверяла примеры из работы, учила правила,. после звонка, как назло меня спросили те правила, которые я не успела конец урока. перемена. я пошла в столовую, перекусить. и повторяла стихи. звонок. я зашла в класс, села и тут, вдруг контрольная, слава богу читала вы не подумайте, я всегда делаю дом. и контрольную написала успешно, затем у нас внеурочная мы весь урок смотрели ура! оценки у меня не , 5, 4 и 5! ну 4 все вот и весь денек! подробнее - на -

Володимир галактіонович короленко в своїй повісті «сліпий музикант» намагається розкрити перед читачем горе людини, що народився сліпим. він хоче показати нам, як важко людині, яка народилася сліпою, знайти своє призначення в житті. петро представляє весь світ у звуках і  відчуттях. він представляє деякі зовсім незнайомі йому поняття в звуках. але в той же час, ці ж звуки сиплються на нього з усіх боків, не відпочинку. іноді він навіть не може витримати напору емоцій. кожен новий звук зачіпав у душі петра як би окрему струнку. а якщо торкнутися відразу всі струнки, то механізм розбудовується. так було, коли він вперше вийшов на весняну природу. після цього він кілька днів був у маренні.  сприймаючи кожен звук окремо, він міг скласти мелодію. а, почувши чудову гру конюха іохима і своєї мами, у нього з’явилося потяг до музики. музика — ось спосіб висловити емоції, що переповнюють його з усіх сторін. дядько максим і його сестра, мама петра, їй знайти себе в житті. та петро не без їх розуміє своє призначення. дівчинка евеліна, майбутня дружина петра, зрозуміла його і йому своєю любов’ю, ласкою, чуйністю і співчуттям. петро «носився» зі своїм горем, не знаючи і не розуміючи свого призначення в житті, однак після зустрічі з убогим і волоцюгами він розуміє, що він живе в достатку. а жебраки хоч і зрячі, але вони сидять на морозі заради копійок. це дві сюжетні лінії, без яких розповідь втратило б свій сенс. без співчуття до інших петро не зрозумів би, що він не один нещасний в цьому світі. просто є різні сторони нещасть.  повість закінчується концертом, який відзначає кінець юнацтва в життя сліпого музиканта. а що виховав його дядько максим каже собі: «так він прозрів…і зуміє нагадати щасливим про нещасні.»