Семья Мерцаловых, страдая от нищеты, жила в подземелье. Младшая дочь Машутка сильно болела. Несчастья в тот год безжалостно сыпались на семью. Сначала сам Мерцалов заболел брюшным тифом, и его уволили с работы. Потом начали болеть дети. Чтобы найти деньги на лекарство Машутке, Мерцалов бегал по городу, клянчил(по и унижался. Но ему отказывали.
Однажды, вернувшись домой, Мерцалов узнает об очередной неудаче и бежит, чтобы только не видеть молчаливого отчаяния голодной семьи. Он присел на скамейку недалеко от центра города,в аллее, и уже задумался о самоубийстве, но заметил старика. Незнакомец присел рядом с Мерцаловым и принялся рассказывать, что купил знакомым ребятам подарки. Неожиданно Мерцалова охватила злоба. Он закричал на незнакомца.
Старичок приблизил свое лицо и попросил все ему рассказать. В лице незнакомца было что-то внушающее доверие, и Мерцалов рассказал ему всё. Выслушав, старик попросил отвести его к больной девочке.
Незнакомец осмотрел Машутку, попросил мальчиков растопить растопить печку дровами, которые так же попросил взять у соседей. Дал Мерцалову 3 рубля, сказал ему купить чаю,сахару,булок, и достать горячей пищи. Выписал рецепт и ушёл. Выбежав в коридор, Мерцалов спросил имя благодетеля, что бы дети молились за него. тот назвал сказал :"э! вот ещё пустяки выдумали" и покинул их. Доктор оставил под чайным блюдцем вместе с рецептом несколько крупных кредитных билетов. Покупая лекарство, Мерцалов узнал фамилию врача, она была указана на аптечном ярлыке: по рецепту профессора Пирогова
С этих пор точно ангел снизошёл в семью Мерцаловых. Сам он нашёл работу, Машутка выздоровела, братья начали учиться в гимназии. Доктора они видели один раз: когда его перевозили мертвого в собственное имение
Моя мама - найдорожча людина для мене. Я її дуже люблю. Люблю нема за що-то, а просто так, просто за те, що вона у мене є. Я дуже пишаюся і дорожу своєю мамою. Ближче неї у мене нікого немає. Мою маму звати Тетяна Миколаївна. Вона гарна. Люблю мамині посмішку і великі зелені очі, які виблискують бешкетними вогниками, завзятий сміх і її руки, турботливі, теплі, дорогі мені дві долоньки. Моя мама дуже добра, добре ладнає з людьми, всі її поважають і люблять. Вона вміє підтримати в скрутну хвилину і зігріти своєю теплотою, коли мені буває іноді сумно і гірко
Я впевнений, моя мама - найкраща! Вона любить мене таким, який я є, завжди зрозуміє і заспокоїть. Її смарагдові очі іноді бувають сумними і втомленими, але незмінно випромінюють тепло. Вона радіє моїм перемогам і переживає, якщо в моєму житті відбуваються невдачі. Я знаю, що завжди можу розраховувати на мамину до в скрутну хвилину. Мама поруч, коли я хворію, коли плачу і сміюся ... Вона з одного погляду зрозуміє мій настрій і відчує тривогу на душі.
Найбільше в житті я хочу бачити її усміхненою і щасливою, оберігати, любити і ніколи не бачити сліз на її обличчі.
Мама ця людина, яка любить тебе просто за те, що ти є. Мама це та людина, яка дала нам життя і наповнив наше життя любов'ю, турботою і увагою. Мама ця людина, яка навчила нас ходити, їсти, любити цей світ. Вона навчила нас жити і радіти, не залежно від того, що твориться навколо. Вона тихенько стояла осторонь і раділа за нас коли ми досягали якихось успіхів, і розбудовувалася коли нам було погано.
Скільки безсонних ночей було у мами, коли ми хворіли? Скільки разів вона плакала разом з нами коли ми падали, розбивали коліна. Мама пам'ятає кожну дрібницю пов'язану з нами. Мама ніколи нічого не зажадає в замін своєї любові. Вона приймає нас такими, якими ми є і любить нас просто так. Мама, мамочка рідна.
Семья Мерцаловых, страдая от нищеты, жила в подземелье. Младшая дочь Машутка сильно болела. Несчастья в тот год безжалостно сыпались на семью. Сначала сам Мерцалов заболел брюшным тифом, и его уволили с работы. Потом начали болеть дети. Чтобы найти деньги на лекарство Машутке, Мерцалов бегал по городу, клянчил(по и унижался. Но ему отказывали.
Однажды, вернувшись домой, Мерцалов узнает об очередной неудаче и бежит, чтобы только не видеть молчаливого отчаяния голодной семьи. Он присел на скамейку недалеко от центра города,в аллее, и уже задумался о самоубийстве, но заметил старика. Незнакомец присел рядом с Мерцаловым и принялся рассказывать, что купил знакомым ребятам подарки. Неожиданно Мерцалова охватила злоба. Он закричал на незнакомца.
Старичок приблизил свое лицо и попросил все ему рассказать. В лице незнакомца было что-то внушающее доверие, и Мерцалов рассказал ему всё. Выслушав, старик попросил отвести его к больной девочке.
Незнакомец осмотрел Машутку, попросил мальчиков растопить растопить печку дровами, которые так же попросил взять у соседей. Дал Мерцалову 3 рубля, сказал ему купить чаю,сахару,булок, и достать горячей пищи. Выписал рецепт и ушёл. Выбежав в коридор, Мерцалов спросил имя благодетеля, что бы дети молились за него. тот назвал сказал :"э! вот ещё пустяки выдумали" и покинул их. Доктор оставил под чайным блюдцем вместе с рецептом несколько крупных кредитных билетов. Покупая лекарство, Мерцалов узнал фамилию врача, она была указана на аптечном ярлыке: по рецепту профессора Пирогова
С этих пор точно ангел снизошёл в семью Мерцаловых. Сам он нашёл работу, Машутка выздоровела, братья начали учиться в гимназии. Доктора они видели один раз: когда его перевозили мертвого в собственное имение
Объяснение:
надеюсь
Моя мама - найдорожча людина для мене. Я її дуже люблю. Люблю нема за що-то, а просто так, просто за те, що вона у мене є. Я дуже пишаюся і дорожу своєю мамою. Ближче неї у мене нікого немає. Мою маму звати Тетяна Миколаївна. Вона гарна. Люблю мамині посмішку і великі зелені очі, які виблискують бешкетними вогниками, завзятий сміх і її руки, турботливі, теплі, дорогі мені дві долоньки. Моя мама дуже добра, добре ладнає з людьми, всі її поважають і люблять. Вона вміє підтримати в скрутну хвилину і зігріти своєю теплотою, коли мені буває іноді сумно і гірко
Я впевнений, моя мама - найкраща! Вона любить мене таким, який я є, завжди зрозуміє і заспокоїть. Її смарагдові очі іноді бувають сумними і втомленими, але незмінно випромінюють тепло. Вона радіє моїм перемогам і переживає, якщо в моєму житті відбуваються невдачі. Я знаю, що завжди можу розраховувати на мамину до в скрутну хвилину. Мама поруч, коли я хворію, коли плачу і сміюся ... Вона з одного погляду зрозуміє мій настрій і відчує тривогу на душі.
Найбільше в житті я хочу бачити її усміхненою і щасливою, оберігати, любити і ніколи не бачити сліз на її обличчі.
Мама ця людина, яка любить тебе просто за те, що ти є. Мама це та людина, яка дала нам життя і наповнив наше життя любов'ю, турботою і увагою. Мама ця людина, яка навчила нас ходити, їсти, любити цей світ. Вона навчила нас жити і радіти, не залежно від того, що твориться навколо. Вона тихенько стояла осторонь і раділа за нас коли ми досягали якихось успіхів, і розбудовувалася коли нам було погано.
Скільки безсонних ночей було у мами, коли ми хворіли? Скільки разів вона плакала разом з нами коли ми падали, розбивали коліна. Мама пам'ятає кожну дрібницю пов'язану з нами. Мама ніколи нічого не зажадає в замін своєї любові. Вона приймає нас такими, якими ми є і любить нас просто так. Мама, мамочка рідна.
Объяснение: