Витек Свист - "белобрысый, расстегнутый на все крючки и пуговицы, жуликоватый на вид парень", оптимист и говорун. Быков обратил внимание на то, что не каждый человек на геройство, но каждый должен и может отвечать за совершаемые поступки. "Глупый я человек… вот. Шаленый, безголовый… Вообще обормот. Только теперь понял это ", - так говорил про себя Свист. По товарищей он рассказывает историю своей жизни.
Рос один в матери, учиться не хотел, мать не слушался. Поступивши на завод, почувствовал отвращение к работе ("зимой и летом - одни втулки"), начал пить. Попал под влияние какого-то ...ответ:
Леся Українка з особливим теплом згадувала своє дитинство. З ранніх років письменниця славилась особливим світовідчуттям, трепетно ставилась до природи, розуміла, що є добром, а що злом. Дитинство Лесі не було безхмарним, адже його затьмарювала тяжка хвороба.
Дівчинка була терплячою, про що і розповідається у творі "Як дитиною, бувало...": "Я була малою горда, – Щоб не плакать, я сміялась". У творі "Мрії" Леся Українка згадує себе маленьку та ділиться з читачами найсокровеннішим - своїми мріями та фантазіями. Письменниця стверджує: "Я любила вік лицарства". Світ дитинства Лесі Українки добрий, світлий та неповторний. (Не з интернета)
Витек Свист - "белобрысый, расстегнутый на все крючки и пуговицы, жуликоватый на вид парень", оптимист и говорун. Быков обратил внимание на то, что не каждый человек на геройство, но каждый должен и может отвечать за совершаемые поступки. "Глупый я человек… вот. Шаленый, безголовый… Вообще обормот. Только теперь понял это ", - так говорил про себя Свист. По товарищей он рассказывает историю своей жизни.
Рос один в матери, учиться не хотел, мать не слушался. Поступивши на завод, почувствовал отвращение к работе ("зимой и летом - одни втулки"), начал пить. Попал под влияние какого-то ...ответ:
Объяснение:
как то так
Леся Українка з особливим теплом згадувала своє дитинство. З ранніх років письменниця славилась особливим світовідчуттям, трепетно ставилась до природи, розуміла, що є добром, а що злом. Дитинство Лесі не було безхмарним, адже його затьмарювала тяжка хвороба.
Дівчинка була терплячою, про що і розповідається у творі "Як дитиною, бувало...": "Я була малою горда, – Щоб не плакать, я сміялась". У творі "Мрії" Леся Українка згадує себе маленьку та ділиться з читачами найсокровеннішим - своїми мріями та фантазіями. Письменниця стверджує: "Я любила вік лицарства". Світ дитинства Лесі Українки добрий, світлий та неповторний. (Не з интернета)