Олівер Баррет навчається в Гарварді й має в навчальному закладі практично найкращу успішність. Походить він з дуже заможної сім’ї аристократів. Він любить ходити до бібліотеки Редкліффського коледжу, де і знайомиться зі своєю майбутньою дружиною — Дженніфер Кавіллері. Дівчина з простої родини переселенців, навчається в Редкліффському коледжі. Не зважаючи на абсолютно різний соціальний статус, ці двоє молодих людей стають парою.
Коли навчання в коледжі лишилося позаду, закохані приймають рішення взяти шлюб, хоча батько Олівера не дає благословення на такий союз. Він ставить синові ультиматум: якщо він одружиться, то не отримає жодних коштів від нього. Син зробив, як вважав за потрібне.
Весільна церемонія скромна, проте повна тепла, веселощів та кохання. Не маючи ніякого фінансового підґрунтя для майбутнього життя, молодята працюють на різній, зовсім не престижній, роботі.
Дженні влаштовується викладати до приватної школи, але заробітна плата там невисока. Живуть чоловік та жінка в убогій квартирці, яка є їм доступною за коштами. Вони відмовляють собі абсолютно в усьому, проте їхні стосунки стають все міцнішими, а кохання тільки розпалюється.
Після отримання диплома Олівер отримує багато пропозицій щодо працевлаштування, оскільки він один з трьох найкращих студентів навчального закладу. Та кілька за на роботу він відхиляє, оскільки шукає місце, на якому відразу буде отримувати гідну зарплатню, аби забезпечити безбідне життя для Дженні. Він починає працювати в хорошій юридичній конторі в місті Нью-Йорк. Життя налагоджується, любов між чоловіком та жінкою ще більш зміцніла. Вони вже готові до народження дитини та мріють про маленького сина, та Дженні не вдається завагітніти. Вони звертаються до лікарів, аби дізнатися причину цього. Чоловік та жінка проходять обстеження, і Олівера повідомляють, що його дружина має невиліковні форму лейкемії й невдовзі помре.
Олівер послухав пораду медиків та робив вигляд, що нічого не сталося, не повідомляючи Дженні про її стан, проте скоро її самопочуття погіршилося і їй все розповіли. Часу лишилося зовсім мало…
Для полегшення стану хворої дружини Олівер просить грошей у батька, з яким багато часу не спілкувався. Проте він не каже правду про те, на які цілі взяв кошти. Вже перебуваючи на лікарняному ліжку, жінка обговорює зі своїм батьком процедуру поховання. Потім залишається наодинці з чоловіком та звертається до нього з проханням налагодити стосунки з батьком, а ще бути з нею до останньої миті та не винуватити себе в тому, що має статися і неодмінно станеться…
Коли батько Олівера зрозумів для чого його син брав у нього гроші, то відразу вирушив у Нью-Йорк. Він приїхав відразу після смерті Дженні. В лікарняних стінах батько та син помирилися.
1) каков сюжет поэмы? Сюжет ее прост: это история короткой жизни молодого юноши, послушника в грузинском монастыре. Привезенный тяжелобольным пленником в этот монастырь, он был оставлен на попечение монахам русским генералом. Выздоровев через некоторое время, постепенно «к плену он привык» , «был окрещен святым отцом» и «уже хотел во цвете лет изречь монашеский обет» , как вдруг решился на побег в одну из ненастных осенних ночей. Пытаясь вернуться в родную страну, из которой был вырван совсем ребенком, Мцыри скитается в лесу три дня. Убив в битве барса, тяжело раненный, Мцыри был найден монахами «в степи без чувств» и возвращен в монастырь. Но сюжет поэмы составляют не эти внешние факты жизни главного героя, а его переживания. 2)что дает для понимания характера героя 2ая глава? В небольшой 2-й главе-строфе рассказывается о Мцыри: как попал в монастырь, о том, что совершил побег и вскоре был найден умирающим. 3)почему повествование передается Мцыри? Это монолог-исповедь героя. Форма исповеди позволяет автору раскрыть внутренний мир своего героя, ведь основная задача писателя не столько показать события жизни героя, сколько раскрыть его внутренний мир. Старик безмолвно слушает беглеца, и это позволяет читателю увидеть все происходящее с героем исключительно глазами самого героя. 4)какова композиция поэмы? Композиция произведения своеобразна: поэма состоит из вступления, краткого рассказа автора о жизни героя и исповеди героя, причем порядок событий при изложении изменен. 5)какова цель побега Мцыри? Бегство из монастыря и трехдневное скитание знакомят Мцыри с жизнью, убеждают его в бессмысленности монашеского существования, приносят ощущение радости жизни, но не приводят к желанной цели ― вернуть родину и свободу. 6)какие эпизоды трехдневного скитания Мцыри вы считаете особенно важными? С 8-й главы начинается повествование о трехдневном скитании. Последовательность событий уже не нарушается, читатель шаг за шагом двигается вместе с героем, переживает вместе с ним. Мцыри рассказывает о встрече с молодой грузинкой, о том, как сбился с пути, о битве с барсом. 7)почему погиб Мцыри? Главы 25-я и 26-я — прощание Мцыри и его завещание. Поняв во время скитаний, что «на родину следа не проложить уж никогда» , послушник готов умереть. Те три дня, которые он провел на воле, стали самым ярким воспоминанием в жизни юноши. Смерть для него — избавление от монастыря-тюрьмы. Единственное, о чем сожалеет герой, что его «труп холодный и немой Не будет тлеть в земле родной, повесть горьких мук» его «не призовет меж стен глухих Вниманье скорбное ничье на имя темное» его. Поэтому он просит старца похоронить его в саду, откуда виден Кавказ. Его мысли даже перед смертью, — о Родине. 8)Как возник у М. Ю. Лермонтова замысел написать поэму? В 1840 году, путешествуя по Военно-Грузинской дороге, Лермонтов встретил одинокого монаха, последнего из упраздненного близлежащего монастыря. Монах рассказал Лермонтову свою историю. Любопытный рассказ произвел на Лермонтова живое впечатление, и он изложил историю монаха Бэри в поэме. Поэма была опубликована в 1840 году. 9)Какое из толкований этого слова наиболее точно определяет характер героя? (Мцыри - “естественный человек”, живущий не по надуманным законам государства, подавляющим свободу человека, а по естественным законам природы, позволяющим человеку раскрыться, реализовать свои стремления. Но герой вынужден жить в неволе, в стенах чуждого ему монастыря). 10)Что же познал Мцыри, очутившись на свободе? (На свободе с новой силой раскрылась любовь Мцыри к родине, которая слилась для юноши со стремлением к вольности. На воле он познал “блаженство вольности” и укрепился в своей жажде земного счастья. Прожив три дня на свободе, Мцыри узнал, что он смел и бесстрашен. Ощущение счастья вызвано у Мцыри не только тем, что он видел, но и тем, что он успел совершить. Бегство из монастыря во время грозы дало наслаждение ощутить дружбу “меж бурным сердцем и грозой”; общение с природой принесло радость (“ему было весело вздохнуть… ночную свежесть тех лесов”); в битве с барсом он познал счастье борьбы и восторг победы; встреча с грузинкой вызвала “сладкую тоску”. Все эти переживания Мцыри объединяет одним словом – жизнь! (Что делала я на воле - Жил…)
Олівер Баррет навчається в Гарварді й має в навчальному закладі практично найкращу успішність. Походить він з дуже заможної сім’ї аристократів. Він любить ходити до бібліотеки Редкліффського коледжу, де і знайомиться зі своєю майбутньою дружиною — Дженніфер Кавіллері. Дівчина з простої родини переселенців, навчається в Редкліффському коледжі. Не зважаючи на абсолютно різний соціальний статус, ці двоє молодих людей стають парою.
Коли навчання в коледжі лишилося позаду, закохані приймають рішення взяти шлюб, хоча батько Олівера не дає благословення на такий союз. Він ставить синові ультиматум: якщо він одружиться, то не отримає жодних коштів від нього. Син зробив, як вважав за потрібне.
Весільна церемонія скромна, проте повна тепла, веселощів та кохання. Не маючи ніякого фінансового підґрунтя для майбутнього життя, молодята працюють на різній, зовсім не престижній, роботі.
Дженні влаштовується викладати до приватної школи, але заробітна плата там невисока. Живуть чоловік та жінка в убогій квартирці, яка є їм доступною за коштами. Вони відмовляють собі абсолютно в усьому, проте їхні стосунки стають все міцнішими, а кохання тільки розпалюється.
Після отримання диплома Олівер отримує багато пропозицій щодо працевлаштування, оскільки він один з трьох найкращих студентів навчального закладу. Та кілька за на роботу він відхиляє, оскільки шукає місце, на якому відразу буде отримувати гідну зарплатню, аби забезпечити безбідне життя для Дженні. Він починає працювати в хорошій юридичній конторі в місті Нью-Йорк. Життя налагоджується, любов між чоловіком та жінкою ще більш зміцніла. Вони вже готові до народження дитини та мріють про маленького сина, та Дженні не вдається завагітніти. Вони звертаються до лікарів, аби дізнатися причину цього. Чоловік та жінка проходять обстеження, і Олівера повідомляють, що його дружина має невиліковні форму лейкемії й невдовзі помре.
Олівер послухав пораду медиків та робив вигляд, що нічого не сталося, не повідомляючи Дженні про її стан, проте скоро її самопочуття погіршилося і їй все розповіли. Часу лишилося зовсім мало…
Для полегшення стану хворої дружини Олівер просить грошей у батька, з яким багато часу не спілкувався. Проте він не каже правду про те, на які цілі взяв кошти. Вже перебуваючи на лікарняному ліжку, жінка обговорює зі своїм батьком процедуру поховання. Потім залишається наодинці з чоловіком та звертається до нього з проханням налагодити стосунки з батьком, а ще бути з нею до останньої миті та не винуватити себе в тому, що має статися і неодмінно станеться…
Коли батько Олівера зрозумів для чого його син брав у нього гроші, то відразу вирушив у Нью-Йорк. Він приїхав відразу після смерті Дженні. В лікарняних стінах батько та син помирилися.
Сюжет ее прост: это история короткой жизни молодого юноши, послушника в грузинском монастыре. Привезенный тяжелобольным пленником в этот монастырь, он был оставлен на попечение монахам русским генералом. Выздоровев через некоторое время, постепенно «к плену он привык» , «был окрещен святым отцом» и «уже хотел во цвете лет изречь монашеский обет» , как вдруг решился на побег в одну из ненастных осенних ночей. Пытаясь вернуться в родную страну, из которой был вырван совсем ребенком, Мцыри скитается в лесу три дня. Убив в битве барса, тяжело раненный, Мцыри был найден монахами «в степи без чувств» и возвращен в монастырь. Но сюжет поэмы составляют не эти внешние факты жизни главного героя, а его переживания.
2)что дает для понимания характера героя 2ая глава?
В небольшой 2-й главе-строфе рассказывается о Мцыри: как попал в монастырь, о том, что совершил побег и вскоре был найден умирающим.
3)почему повествование передается Мцыри? Это монолог-исповедь героя. Форма исповеди позволяет автору раскрыть внутренний мир своего героя, ведь основная задача писателя не столько показать события жизни героя, сколько раскрыть его внутренний мир. Старик безмолвно слушает беглеца, и это позволяет читателю увидеть все происходящее с героем исключительно глазами самого героя.
4)какова композиция поэмы?
Композиция произведения своеобразна: поэма состоит из вступления, краткого рассказа автора о жизни героя и исповеди героя, причем порядок событий при изложении изменен.
5)какова цель побега Мцыри? Бегство из монастыря и трехдневное скитание знакомят Мцыри с жизнью, убеждают его в бессмысленности монашеского существования, приносят ощущение радости жизни, но не приводят к желанной цели ― вернуть родину и свободу.
6)какие эпизоды трехдневного скитания Мцыри вы считаете особенно важными?
С 8-й главы начинается повествование о трехдневном скитании. Последовательность событий уже не нарушается, читатель шаг за шагом двигается вместе с героем, переживает вместе с ним. Мцыри рассказывает о встрече с молодой грузинкой, о том, как сбился с пути, о битве с барсом.
7)почему погиб Мцыри?
Главы 25-я и 26-я — прощание Мцыри и его завещание. Поняв во время скитаний, что «на родину следа не проложить уж никогда» , послушник готов умереть. Те три дня, которые он провел на воле, стали самым ярким воспоминанием в жизни юноши. Смерть для него — избавление от монастыря-тюрьмы. Единственное, о чем сожалеет герой, что его
«труп холодный и немой
Не будет тлеть в земле родной, повесть горьких мук» его
«не призовет меж стен глухих
Вниманье скорбное ничье на имя темное» его.
Поэтому он просит старца похоронить его в саду, откуда виден Кавказ. Его мысли даже перед смертью, — о Родине.
8)Как возник у М. Ю. Лермонтова замысел написать поэму? В 1840 году, путешествуя по Военно-Грузинской дороге, Лермонтов встретил одинокого монаха, последнего из упраздненного близлежащего монастыря. Монах рассказал Лермонтову свою историю. Любопытный рассказ произвел на Лермонтова живое впечатление, и он изложил историю монаха Бэри в поэме. Поэма была опубликована в 1840 году.
9)Какое из толкований этого слова наиболее точно определяет характер героя?
(Мцыри - “естественный человек”, живущий не по надуманным законам государства, подавляющим свободу человека, а по естественным законам природы, позволяющим человеку раскрыться, реализовать свои стремления. Но герой вынужден жить в неволе, в стенах чуждого ему монастыря).
10)Что же познал Мцыри, очутившись на свободе?
(На свободе с новой силой раскрылась любовь Мцыри к родине, которая слилась для юноши со стремлением к вольности. На воле он познал “блаженство вольности” и укрепился в своей жажде земного счастья. Прожив три дня на свободе, Мцыри узнал, что он смел и бесстрашен. Ощущение счастья вызвано у Мцыри не только тем, что он видел, но и тем, что он успел совершить. Бегство из монастыря во время грозы дало наслаждение ощутить дружбу “меж бурным сердцем и грозой”; общение с природой принесло радость (“ему было весело вздохнуть… ночную свежесть тех лесов”); в битве с барсом он познал счастье борьбы и восторг победы; встреча с грузинкой вызвала “сладкую тоску”. Все эти переживания Мцыри объединяет одним словом – жизнь! (Что делала я на воле - Жил…)