На сегодняшний день многие люди говорят, что они патриоты и любят свою страну, но хватает ли этого, чтоб объяснить значение слова патриот?
На самом же деле патриот тот, кто любит своё Отечество, предан своему народу, готов на жертвы и подвиги во имя интересов своей Родины. Например если вдруг начнется война, то человек без лишних раздумываний пойдёт служить и защищать свою страну. Человек обязан гордиться мужеством, силой и красотой своей Родины, не обращая внимания на недостатки. Таких людей существует не очень много, но они есть и они очень необходимы каждому государству.
Мне очень хотелось бы, чтоб в моей стране было больше таких людей - истинный и настоящих патриотов.
Проблемі вибору сенсу життя, зокрема, присвячені роботи філософів-екзистенціалістів XX століття — Альбера Камю («Міф про Сізіфа»), Жан-Поль Сартра («Нудота»), Мартіна Хайдеггера («Розмова на дорозі»), Карла Ясперса («Сенс і призначення історії»).
Предтеча екзистенціалізму, данський філософ XIX століття Серен К'єркегор стверджував, що життя сповнене абсурду і людина повинна створювати свої власні цінності в байдужому світі.
На думку філософа Мартіна Гайдеггера, люди були «вкинуті» в існування. Екзистенціалісти розглядають стан «вкинутості» в існування (existence) до і в контексті будь-яких інших концепцій чи ідей, якими люди володіють, або визначень самих себе, які вони створюють.
Як сказав Жан-Поль Сартр, «існування приходить до сутності», «людина насамперед існує, наштовхується на себе, відчуває себе у світі, а потім визначає себе. Немає жодної людської природи, оскільки немає ніякого Бога, щоб мати її задум» — отже, немає ніякої визначеної людської природи або первинної оцінки крім тієї, що людина привносить у світ; люди можуть бути оцінені або визначені за їхніми діями і вибором — «життя до того, як ми його проживемо, — ніщо, але це від вас залежить надати йому сенс»[3].
Говорячи про сенс людського життя і смерті, Сартр писав: «Якщо ми повинні померти, то наше життя не має сенсу, бо його проблеми залишаються невирішеними і залишається невизначеним саме значення проблем… Усе, що існує народжене без причини, продовжується у слабкості і вмирає випадково… Абсурдно, що ми народилися, абсурдно, що помремо».
На сегодняшний день многие люди говорят, что они патриоты и любят свою страну, но хватает ли этого, чтоб объяснить значение слова патриот?
На самом же деле патриот тот, кто любит своё Отечество, предан своему народу, готов на жертвы и подвиги во имя интересов своей Родины. Например если вдруг начнется война, то человек без лишних раздумываний пойдёт служить и защищать свою страну. Человек обязан гордиться мужеством, силой и красотой своей Родины, не обращая внимания на недостатки. Таких людей существует не очень много, но они есть и они очень необходимы каждому государству.
Мне очень хотелось бы, чтоб в моей стране было больше таких людей - истинный и настоящих патриотов.
(Как-то так, прости, что маленькое)
Объяснение:
вот:
Объяснение:
Проблемі вибору сенсу життя, зокрема, присвячені роботи філософів-екзистенціалістів XX століття — Альбера Камю («Міф про Сізіфа»), Жан-Поль Сартра («Нудота»), Мартіна Хайдеггера («Розмова на дорозі»), Карла Ясперса («Сенс і призначення історії»).
Предтеча екзистенціалізму, данський філософ XIX століття Серен К'єркегор стверджував, що життя сповнене абсурду і людина повинна створювати свої власні цінності в байдужому світі.
На думку філософа Мартіна Гайдеггера, люди були «вкинуті» в існування. Екзистенціалісти розглядають стан «вкинутості» в існування (existence) до і в контексті будь-яких інших концепцій чи ідей, якими люди володіють, або визначень самих себе, які вони створюють.
Як сказав Жан-Поль Сартр, «існування приходить до сутності», «людина насамперед існує, наштовхується на себе, відчуває себе у світі, а потім визначає себе. Немає жодної людської природи, оскільки немає ніякого Бога, щоб мати її задум» — отже, немає ніякої визначеної людської природи або первинної оцінки крім тієї, що людина привносить у світ; люди можуть бути оцінені або визначені за їхніми діями і вибором — «життя до того, як ми його проживемо, — ніщо, але це від вас залежить надати йому сенс»[3].
Говорячи про сенс людського життя і смерті, Сартр писав: «Якщо ми повинні померти, то наше життя не має сенсу, бо його проблеми залишаються невирішеними і залишається невизначеним саме значення проблем… Усе, що існує народжене без причини, продовжується у слабкості і вмирає випадково… Абсурдно, що ми народилися, абсурдно, що помремо».
Сучасний гуманізм