Напишите жанры произведений: А) «Яблоки Гесперид»
Б) «Ах, кабы на цветы да не морозы»
В) «Илья Муромец и Соловей-разбойник»
Г) «Повесть о Петре и Февронии Муромских»
Д) «Вересковый мед»
Е) «Дубровский»
Ж) «Парус»
З) «Левша»
Назовите героя:
А) «Тогда его сейчас обыскали, пестрое платье с него сняли и часы с трепетиром, и деньги обрали, а самого пристав велел на встречном извозчике бесплатно в больницу отправить…»
Б) «Долго плакала бедная девушка, воображая все, что ожидало ее, но бурное объяснение облегчило ее душу, и она спокойнее могла рассуждать о своей участи…участь супруги разбойника казалась для нее раем…»
В) «Вот красавица одна;
К зеркалу садится;
С тайной робостью она
В зеркало глядится…»
Назовите ФИО авторов произведений:
А) «Перчатка»
Б) «Лесной царь»
В) «Клятва Мойны»
Г) «Вересковый мед»
Д) «Одиссея»
Е) «Ласточки»
Ж) «Песнь о вещем Олеге»
З) «Листок»
Напишите авторов и названия произведений, из которых взяты строки:
А) «На другой день поехали государь с Платовым в кунсткамеры…»
Б) «…Все злей метель и с каждою минутой
Сердито рвет последние листы…»
В) «Какое дикое ущелье!
Ко мне навстречу ключ бежит…»
Г) «Ну, тащися, сивка,
Пашней, десятиной…»
Д) «Белеет парус одинокой
В тумане моря голубом!..»
Е) «Князь тихо на череп коня наступил
И молвил: «Спи, друг одинокой!»
Ж) «…На средине черный гроб;
И гласит протяжно поп…»
З) «Старость боится смерти.
Жизнь я изменой куплю…»
И) «Выходили мужички да тут черниговски
И отворяли-то ворота во Чернигов-град…»
Назовите поэта или писателя, о котором идет речь:
А) Родился в селе Горохове Орловской губернии в семье мелкого чиновника, был внуком священника и купчихи, сыном чиновника и дворянки.
Б) С 1813 года его домашним образованием начал руководить поэт и переводчик Семен Егорович Раич.
В) Родился в Воронеже в мещанской семье торговца скотом. Грамоту изучал на дому, а двухлетнее начальное училище так и не смог закончить, потому что отцу был нужен .
Г) Рано лишившийся матери, разлученный с отцом, воспитывался бабушкой, которая всю свою жизнь посвятила внуку.
Д) Его мать была внучкой известного арапа Абрама Ганнибала, любимца Петра I.
Е) Родился в селе Мишенское Тульской губернии. Был наставником великого князя Александра Николаевича (будущего российского императора Александра II)
Ж) Английский поэт, родившийся в многодетной семье шотландского адвоката. Известность принесли исторические романы
З) Немецкий поэт, драматург, философ и историк. Родился в семье военного фельдшера. Писал .
И) Немецкий поэт. Серьезно занимался медициной, анатомией. Писал .
К) Древнегреческий поэт. Место его рождения не определено. Согласно легендам, не знал грамоты.
Назовите временные отрезки:
А) Античная литература
Б) Древнерусская литература
Дайте определение понятию:
А)мифы
Б) Героический эпос
В) Балада
ответ:Крихітка Цахес, герой однойменного твору Гофмана, народився потворним скособоченим карликом. Але доля в образі феї посміхнулася йому.
Фея Розабельверде (або ж Розабельєрде) подарувала Цахесу три золоті магічні волосини. Після цього Цахес став здаватися людям кращим, ніж був. Тобто:
пригожим;
розумним;
талановитим.
Чари діють майже на всіх людей, які захоплюються Цахесом:
«О, пані Лізо, який у вас милий і пригожий хлопчик!».
Коли хтось в оточенні Цахеса чимось прославляється, це відразу приписується карликові, а в його грубих витівки звинувачують інших.
Завдяки магічному дару, крихітка Цахес, прозваний Цинобером, живе без турбот в палаці, стає важливою персоною в міністерстві закордонних справ.
Образ крихти Цахеса вельми однозначний. Убогий карлик від таких великих можливостей не стає краще. Навпаки, він радий, коли привласнює собі досягнення інших.
Цахес поводиться підло по відношенню до оточуючих, йде до своїх цілей «по головах».
Він:
тупий;
злісний;
хитрий;
ненаситний до почестей.
Потворну ж сутність карлика спочатку бачать тільки студент Балтазар і його товариш.
Розповідаючи історію Цахеса, письменник протиставляє два різних людських світи.
Перший з них, більш поширений – це світ обивателів, тобто філістерів. Філістерами називають людей обмежених, з примітивними інтересами.
Яскравим представником такого типу у творі є сам Крихітка. Це самовдоволена, егоїстична, лицемірна людина, до того ж дурна. Однак у суспільстві Крихітку Цахеса обожнюють – адже у нього є три золоті волосини, подаровані йому феєю. Ці магічні волоски у творі Гофмана уособлюють владу золота.
Весь світ філістерів піддається чарам цього золота, всі люди захоплюються Цахесом.
Адже у світі філістерів навіть найпростіші людські почуття – симпатія, любов, доброзичливість найчастіше підвладні матеріальному розрахунку. Цахес живе неправедним багатством, безсовісно краде досягнення інших.
Контраст філістерів складають ентузіасти. Їхній представник – студент Балтазар. Це романтик, безкорисливий служитель ідеалам краси і справедливості. Він – людина киплячої енергії і ясного розуму.
Балтазар цікавиться:
«прекрасними мріями з якогось далекого світу, повного блаженної радості»;
«високими істинами світу»;
відчуває гармонію прекрасною і живої природи.
Його не засліплюють «золоті волоски» Цахеса-Циннобера, він бачить його потворну сутність. Однак ніхто з філістерів Балтазару не вірить, його переслідують.
У фіналі Балтазар за до мага Проспера Альнануса встановлює справедливість.
Чари розсіюються, всі бачать потворного карлика. Зацькований людьми Цахес від сорому знаходить ганебну смерть в горщику з нечистотами. Тепер він нікчемний і викликає лише жалість. Остання милість феї полягає в тому, що Цинобер запам’ятався людям все-таки гарним, а не потворним.
Отримавши чарівний дар, крихітка Цахес не витримав морального випробування, не постарався стати гідним його, наблизитися внутрішньо до того ідеалу, яким його бачили люди.
Як каже сама фея:
«Я думала, чудовий зовнішній дар, яким я тебе наділила, осяє благотворним променем твою душу і збудить внутрішній голос, який скаже тобі:” Ти не той, за кого тебе приймають, тому старайся зрівнятися з людиною, на чиїх крилах ти, безкрила каліка, підносишся! “Але ніякий внутрішній голос в тобі не прокинувся. Твій зашкарублий, мертвий дух не зміг піднятися…»
Объяснение:
Когда Остап и Андрий возвращаются в отчий дом из бурсы, они одеты не как казаки, а "по-городскому". На них надеты "грязные сапоги" и длинные свитки, которые Тарас называет "поповскими подрясниками", чтобы подзадорить сыновей (чего он и добивается, устраивая с Остапом "бой на кулаках"). Так как в таком виде в Сечт ехать нельзя, отец даёт братьям богатую казацкую одежду, которую сам выбирал для них: красные сафьяновые сапоги с серебряными подковами, широченные шаровары с золотыми очкурами (поясами), алые казакины с узорчатыми поясами, чёрные бараньи шапки с золотым верхом. На поясах висели всевозможные побрякушки и при для трубки, за поясами — турецкие пистолеты, так же у каждого брата было по острой сабле.
II глава.