Образ головного героя в оповіданні Е. По "Золотий жук"
Розповідь починається з деякої таємничості і неординарності в описі як головного героя, невдахи Вільяма Леграна, що втратив своє багатство, так і місцевості, де він проживав. Протягом усієї оповіді автор тримає читача в напрузі, не розкриваючи особистості свого героя.
Дійсно, на перший погляд, перед нами встає образ людини, що потерпіла життєве фіаско і втекла від суспільного презирства на безлюдний острів. Більш того, реакція Леграна на "золотого" жука, знайденого ним для колекції, свідчить про дивацтво цієї людини, що межує з божевіллям. Із самого початку, як автор, що веде оповідання від першої особи, так і негр на ім'я Юпітер, позаочі вважали "масу Білла" не зовсім нормальною людиною, проявляючи, однак, при цьому максимум терпіння і поваги до нещасливого потомственого гугенота. Автор так описує цю загадкову людину: "Багато що в характері самітника вселяло цікавість і повагу. Я побачив, що він добре освічений і наділений незвичайними здібностями, але разом з тим він заражений мізантропією і страждає від хворобливого стану розуму, поринаючи поперемінно то у захват, то в похмурість
Всем известно, что самое дорогое для всех слово – мама. Это первое слово, которое произносит человек. Лучше мамы нет никого на свете! У нее самые добрые и ласковые руки, которые умеют делать все, самое нежное сердце, которое любит нас бескорыстно. Мама всегда придет на подскажет, научит, защитит. Обратимся к главному герою рассказа – Артему, мы узнаем, как он относится к своей маме. В рассказе раскрывается важный в художественной системе писателя образ матери. Платоновский герой открывает для себя горизонт всех людей, отправляясь “первый раз в первый класс”. Автор описывает первый школьный день первоклассника Артема. А. Платонов очень достоверно рисует детские страхи мальчика, впервые оторвавшегося от матери.
Образ головного героя в оповіданні Е. По "Золотий жук"
Розповідь починається з деякої таємничості і неординарності в описі як головного героя, невдахи Вільяма Леграна, що втратив своє багатство, так і місцевості, де він проживав. Протягом усієї оповіді автор тримає читача в напрузі, не розкриваючи особистості свого героя.
Дійсно, на перший погляд, перед нами встає образ людини, що потерпіла життєве фіаско і втекла від суспільного презирства на безлюдний острів. Більш того, реакція Леграна на "золотого" жука, знайденого ним для колекції, свідчить про дивацтво цієї людини, що межує з божевіллям. Із самого початку, як автор, що веде оповідання від першої особи, так і негр на ім'я Юпітер, позаочі вважали "масу Білла" не зовсім нормальною людиною, проявляючи, однак, при цьому максимум терпіння і поваги до нещасливого потомственого гугенота. Автор так описує цю загадкову людину: "Багато що в характері самітника вселяло цікавість і повагу. Я побачив, що він добре освічений і наділений незвичайними здібностями, але разом з тим він заражений мізантропією і страждає від хворобливого стану розуму, поринаючи поперемінно то у захват, то в похмурість
В рассказе раскрывается важный в художественной системе писателя образ матери. Платоновский герой открывает для себя горизонт всех людей,
отправляясь “первый раз в первый класс”.
Автор описывает первый школьный день первоклассника Артема. А. Платонов очень достоверно рисует детские страхи мальчика, впервые оторвавшегося от матери.