Жил-был один мальчик, который очень любил гулять в лесу, и мама подвесила ему на шею колокольчик, чтобы ей было слышно, где мальчик бегает. Однажды он пришел домой и говорит:
- Мама, сними с меня колокольчик, а то ребята меня дразнят "корова", что я хожу со звонком на шее.
- Хорошо, я этот колокольчик привяжу тебе на руку, захочешь - позвонишь мне, не захочешь - не надо. А то ты заблудишься.
И мама привязала мальчику колокольчик на руку. Но ребята опять стали смеяться над ним. Тогда он привязал колокольчик на хвост собаке, пробегавшей мимо. Собака испугалась звона и умчалась в глубь леса.
А в лесу жил злой колдун, которому очень надоел звук колокольчика. Он решил поймать мальчишку и бросить его в сухой колодец.
Когда колдун свершил дело, мальчик обнароужал на дне колодца лишь собаку.- Ты что гуляешь по ночам? Сейчас я тебя съем.
- Туда в колодец упала моя мама, - ответил мальчик. - Слышите?
И из глубины раздался голос:
- Приведи кого-нибудь из взрослых, пусть найдут веревку!
Мальчик закричал:
- Уже пришел дядя! У него есть камень!
Колдун ответил громко:
- Да вот, несу камень, крыльцо обвалилось!
- Камень не годится! - крикнула мама из-под земли. - Нужна веревка! Мальчик спросил:
- У вас не найдется веревки?
- Что я идиот, что ли, - ответил колдун. - Буду я гулять ночью по лесу с веревками!
- А что же делать? - сказал мальчик.
Колдун задумался. Положение было тяжелое. Если плюнуть и исчезнуть, они там, в колодце, всю ночь прозвонят и прокричат, и ночь пропала, не заснешь. Если заткнуть колодец камнем, мальчишка будет камень отваливать и раскричится, будет звать на И прибегут люди, он всем разболтает. И придется отсюда испаряться, а район хороший, рядом магазины, парк, кино и лес. Колдун любил притворяться простым человеком, пить лимонад, есть мороженое и играть в шахматы в разных видах - то в образе пожилой женщины, вызывая всеобщее изумление своим мастерством, то в образе летчика в форме, про которого все думали, что это засекреченный космонавт. То он намекал, что он разведчик в отпуске, - в общем, всякое бывало. И теперь приходилось покидать насиженное место.
- Слушай, парень, может, ты слазаешь за матерью в колодец? - спросил колдун мальчика. - Я тебе дам для матери корзиночку с пирогами, горшочек маслица и бутылочку молока. Подкрепитесь. А я пока схожу за веревкой, за длинной веревкой.
И колдун достал из воздуха корзиночку с пирогами.
- Мама! - закричал мальчик. - Я сейчас к тебе спущусь!
- Ни в коем случае! - глухо ответила мама из колодца. - Я тебя сразу же накажу за это!
Колдун швырнул корзиночку в кусты, и она мгновенно испарилась на лету.
- Ты иди за веревками, а я буду звонить! - крикнула опять мама из-под земли.
Колдун даже задрожал, представив себе, что опять раздастся этот проклятый звон. Он и в лесу-то жил ради тишины. Сейчас мальчишка убежит, и надо будет успокоить всю эту компанию камнем!
- Нет, - крикнул вниз мальчишка, - я один не побегу, мне страшно!
Колдун плюнул с тоски и взял из воздуха моток веревки.
- У дяди веревка! - закричал мальчик матери.
- Пусть привяжет и спускает к нам! - закричала мама и зазвенела колокольчиком.
Колдун, морщась от злобы, привязал веревку и спустил ее. На конце веревки он наколдовал привязанную доску, чтобы быстрее кончить это дело.
Потом пришлось тянуть веревку из колодца, и колдун прямо ахнул: на доске торчала, свесив ноги, собака!
- Она там что, одурела? Я нанимался тут собак таскать? - зашипел колдун. Все, я пошел.
Собака соскочила на землю и принялась обнюхивать колдуна.
И мама в ответ отчаянно зазвенела колокольчиком. Колдун весь перекосился и снова опустил веревку. На веревке оказалось привязано большое кожаное кресло. На этом кресле мама и поднялась наверх. Она спрыгнула и хотела сказать " " своему но он уже преобразился в пень. Собака понюхала пень и задрала на него ножку. Но тут из-за пня выскочил кот, и собака помчалась за ним, бешено лая. Мама с сыном отправились домой, а колдун в это время, сидя на бульдозере, с проклятиями закапывал колодец.
КОНАН ДОЙЛЬ АРТУР (1859-1930) Англійський письменник, ірландець за походженням. Найпопулярнішими книгами письменника є детективні історії про Шерлока Холмса та його друга доктора Ватсона: "Собака Баскервілів" (1901-1902), "Долина жахів" (1914-1915), "Пригоди Шерлока Холмса" (1892-1893). Шерлок Холмс став улюбленцем мільйонів читачів світу, а ім 'ям його називають тих, хто вміє розплутувати складні історії, відзначається високим інтелектом, знанням життя, прагненням до справедливості.. Конай Дойль створив науково-фантастичні романи: "Втрачений світ" (1912), "Отруєний пояс" (1913), "Маракотова безодня" (1929), декілька історичних досліджень.
Мій улюблений герой - Шерлок Холмс Шерлок Холмс - герой англійського письменника Артура Конан Дойля. Це мій улюблений літературний персонаж. Я захоплююся детективами і прочитав багато творів Агати Крісті, Едгара По, Жоржа Сіменона й інших письменників. Але самим добрим, розумним, талановитим для мене залишається Шерлок Холмс. Слава про нього проникла у всі куточки Англії, а потім про геніального детектива довідалися в усьому світі. Холмс виїжджає на розслідування до Ватикану, його до потрібна навіть могутнім монархам. Холмс у роботі використовує знаменитий дедуктивний метод. Він може за окремими деталями, за якимись дрібницями дати повну інформацію про людину, її характер і місце проживання. У Холмса є друг - доктор Ватсон. Багато що йому незрозуміле в рішеннях і висновках Холмса, і він постійно задає питання. Зовсім, як я: я так само, як і він, дивуюся словам і висновкам Шерлока Холмса. І Шерлок Холмс завжди терпляче, дохідливо пояснює те, що нам незрозуміле. Мені дуже подобається детективна історія "Собака Баскервілів", яка починається з того, що Шерлок Холмс буквально витягає з ціпка, забутого в його будинку відвідувачем, масу інформації. І коли з'являється власник ціпка, виявляється, що все, сказане Холмсом, - правда. Цього разу мова йде про прокляття, що нависло над родом Баскервілів. З давніх часів передається з покоління в покоління манускрипт, де написано: "Остерігайтеся виходити на болота в нічний час, коли сили зла панують безроздільно". Здавалося б, це легенда, казка, але мурашки пробігають по шкірі, коли чуєш крики нічних птахів на величезному болоті, подих і ричання величезного собаки, готового розтерзати живу людину. Страх відчувають усі, і тільки Шерлок Холмс знає, що робити. Він залишається спокійним, витриманим. Ні в які родові прокляття він не вірить, і його логіка і здоровий глузд зрештою перемагають. Я думаю, що Шерлок Холмс залишиться моїм улюбленим героєм на все життя. У ньому є всі риси, необхідні людині: він цікавий, безстрашний, переконливий, розумний. Таким хочу стати і я. Я не збираюся бути детективом, але упевнений, що людям будь-якої професії не завадили б такі якості.
Жил-был один мальчик, который очень любил гулять в лесу, и мама подвесила ему на шею колокольчик, чтобы ей было слышно, где мальчик бегает. Однажды он пришел домой и говорит:
- Мама, сними с меня колокольчик, а то ребята меня дразнят "корова", что я хожу со звонком на шее.
- Хорошо, я этот колокольчик привяжу тебе на руку, захочешь - позвонишь мне, не захочешь - не надо. А то ты заблудишься.
И мама привязала мальчику колокольчик на руку. Но ребята опять стали смеяться над ним. Тогда он привязал колокольчик на хвост собаке, пробегавшей мимо. Собака испугалась звона и умчалась в глубь леса.
А в лесу жил злой колдун, которому очень надоел звук колокольчика. Он решил поймать мальчишку и бросить его в сухой колодец.
Когда колдун свершил дело, мальчик обнароужал на дне колодца лишь собаку.- Ты что гуляешь по ночам? Сейчас я тебя съем.
- Туда в колодец упала моя мама, - ответил мальчик. - Слышите?
И из глубины раздался голос:
- Приведи кого-нибудь из взрослых, пусть найдут веревку!
Мальчик закричал:
- Уже пришел дядя! У него есть камень!
Колдун ответил громко:
- Да вот, несу камень, крыльцо обвалилось!
- Камень не годится! - крикнула мама из-под земли. - Нужна веревка! Мальчик спросил:
- У вас не найдется веревки?
- Что я идиот, что ли, - ответил колдун. - Буду я гулять ночью по лесу с веревками!
- А что же делать? - сказал мальчик.
Колдун задумался. Положение было тяжелое. Если плюнуть и исчезнуть, они там, в колодце, всю ночь прозвонят и прокричат, и ночь пропала, не заснешь. Если заткнуть колодец камнем, мальчишка будет камень отваливать и раскричится, будет звать на И прибегут люди, он всем разболтает. И придется отсюда испаряться, а район хороший, рядом магазины, парк, кино и лес. Колдун любил притворяться простым человеком, пить лимонад, есть мороженое и играть в шахматы в разных видах - то в образе пожилой женщины, вызывая всеобщее изумление своим мастерством, то в образе летчика в форме, про которого все думали, что это засекреченный космонавт. То он намекал, что он разведчик в отпуске, - в общем, всякое бывало. И теперь приходилось покидать насиженное место.
- Слушай, парень, может, ты слазаешь за матерью в колодец? - спросил колдун мальчика. - Я тебе дам для матери корзиночку с пирогами, горшочек маслица и бутылочку молока. Подкрепитесь. А я пока схожу за веревкой, за длинной веревкой.
И колдун достал из воздуха корзиночку с пирогами.
- Мама! - закричал мальчик. - Я сейчас к тебе спущусь!
- Ни в коем случае! - глухо ответила мама из колодца. - Я тебя сразу же накажу за это!
Колдун швырнул корзиночку в кусты, и она мгновенно испарилась на лету.
- Ты иди за веревками, а я буду звонить! - крикнула опять мама из-под земли.
Колдун даже задрожал, представив себе, что опять раздастся этот проклятый звон. Он и в лесу-то жил ради тишины. Сейчас мальчишка убежит, и надо будет успокоить всю эту компанию камнем!
- Нет, - крикнул вниз мальчишка, - я один не побегу, мне страшно!
Колдун плюнул с тоски и взял из воздуха моток веревки.
- У дяди веревка! - закричал мальчик матери.
- Пусть привяжет и спускает к нам! - закричала мама и зазвенела колокольчиком.
Колдун, морщась от злобы, привязал веревку и спустил ее. На конце веревки он наколдовал привязанную доску, чтобы быстрее кончить это дело.
Потом пришлось тянуть веревку из колодца, и колдун прямо ахнул: на доске торчала, свесив ноги, собака!
- Она там что, одурела? Я нанимался тут собак таскать? - зашипел колдун. Все, я пошел.
Собака соскочила на землю и принялась обнюхивать колдуна.
- Мама, мама! - закричал мальчик в колодец. - Дядя уходит!
И мама в ответ отчаянно зазвенела колокольчиком. Колдун весь перекосился и снова опустил веревку. На веревке оказалось привязано большое кожаное кресло. На этом кресле мама и поднялась наверх. Она спрыгнула и хотела сказать " " своему но он уже преобразился в пень. Собака понюхала пень и задрала на него ножку. Но тут из-за пня выскочил кот, и собака помчалась за ним, бешено лая. Мама с сыном отправились домой, а колдун в это время, сидя на бульдозере, с проклятиями закапывал колодец.
Объяснение:
(1859-1930)
Англійський письменник, ірландець за походженням. Найпопулярнішими книгами письменника є детективні історії про Шерлока Холмса та його друга доктора Ватсона: "Собака Баскервілів" (1901-1902), "Долина жахів" (1914-1915), "Пригоди Шерлока Холмса" (1892-1893).
Шерлок Холмс став улюбленцем мільйонів читачів світу, а ім 'ям його називають тих, хто вміє розплутувати складні історії, відзначається високим інтелектом, знанням життя, прагненням до справедливості..
Конай Дойль створив науково-фантастичні романи: "Втрачений світ" (1912), "Отруєний пояс" (1913), "Маракотова безодня" (1929), декілька історичних досліджень.
Мій улюблений герой - Шерлок Холмс
Шерлок Холмс - герой англійського письменника Артура Конан Дойля. Це мій улюблений літературний персонаж. Я захоплююся детективами і прочитав багато творів Агати Крісті, Едгара По, Жоржа Сіменона й інших письменників.
Але самим добрим, розумним, талановитим для мене залишається Шерлок Холмс.
Слава про нього проникла у всі куточки Англії, а потім про геніального детектива довідалися в усьому світі. Холмс виїжджає на розслідування до Ватикану, його до потрібна навіть могутнім монархам. Холмс у роботі використовує знаменитий дедуктивний метод. Він може за окремими деталями, за якимись дрібницями дати повну інформацію про людину, її характер і місце проживання. У Холмса є друг - доктор Ватсон. Багато що йому незрозуміле в рішеннях і висновках Холмса, і він постійно задає питання. Зовсім, як я: я так само, як і він, дивуюся словам і висновкам Шерлока Холмса. І Шерлок Холмс завжди терпляче, дохідливо пояснює те, що нам незрозуміле.
Мені дуже подобається детективна історія "Собака Баскервілів", яка починається з того, що Шерлок Холмс буквально витягає з ціпка, забутого в його будинку відвідувачем, масу інформації. І коли з'являється власник ціпка, виявляється, що все, сказане Холмсом, - правда.
Цього разу мова йде про прокляття, що нависло над родом Баскервілів. З давніх часів передається з покоління в покоління манускрипт, де написано: "Остерігайтеся виходити на болота в нічний час, коли сили зла панують безроздільно". Здавалося б, це легенда, казка, але мурашки пробігають по шкірі, коли чуєш крики нічних птахів на величезному болоті, подих і ричання величезного собаки, готового розтерзати живу людину. Страх відчувають усі, і тільки Шерлок Холмс знає, що робити. Він залишається спокійним, витриманим. Ні в які родові прокляття він не вірить, і його логіка і здоровий глузд зрештою перемагають.
Я думаю, що Шерлок Холмс залишиться моїм улюбленим героєм на все життя. У ньому є всі риси, необхідні людині: він цікавий, безстрашний, переконливий, розумний. Таким хочу стати і я. Я не збираюся бути детективом, але упевнений, що людям будь-якої професії не завадили б такі якості.