Напишите развернутый ответ на вопрос: «Кого ты считаешь победителем в произведении М. Шаханова «Отрарская поэма о побежденном победителе»? Почему? 8 предложений
Джек Лондон, (Джон Гриффит) (12.1.1876, АҚШ, Сан-Франциско қаласы — 22.11.1916, Сан-Франциско маңы, Глен-Эллен мекені) — америкалық жазушы. Өгей әкесінің қолында тәрбиеленген. Жас кезінде зауыт, фабрика, электр станцияларында түрлі жұмыстар істеген. Әдеби шығармалар жазумен 17 жасынан шұғылдана бастаған. 1893 ж. “Сан-Франциско дауысы” газетінде тырнақалды туындысы “Жапон жағалауындағы Тайфун” атты очеркі басылды. Сонан кейін көптеген әңгімелері, повестері, романдары жарыққа шыға бастады.Жазушы шығармаларындағы биік белесі — “Мартин Иден” (1909, қазақ тілінде 1968) роман-биографиясында автордың өзіндік тұлғасы, қоғам мен қоршаған ортаны тануы, шығармашылық өнер жөніндегі ойлары көрініс тапқан. Кейіннен Лондон шығармаларын Мұхтар Омарханұлы Әуезов, М. Дәулетбаев, Б. Омаров, т.б. қаламгерлер аударған. Әуезовтің “Көксерек” повесінен канадалық жазушы Эрнест Сетон — Томпсонның “Винипег қасқыры” мен Лондонның “Ақ азу” атты шығармаларының әсері байқалады. Мұның өзі қазақ көркемсөз өнерінің әлем әдебиетімен сабақтаса дамығанын көрсетеді. Лондон шығармалары бұрынғы Кеңестер Одағы аумағында көп аударылып, кең тараған.Шығармалары: “Қасқырдың баласы” (1900) “Оның әкесінің құдайы” (1901) “Аяздың балалары” (1902) “Қар қызы” (1903) романы “Ақ азу” (1906, қазақ тілінде 1938 — 48) повесі “Жолда жүрген жолаушылар үшін” (1899, қазақ тілінде 1961) “Солтүстік жорығы” (1900, қазақ тілінде 1960) “Тыртық адам” (1900, қазақ тілінде 1960) “Өмірге құштарлық” (1900, қазақ тілінде 1951)* “Мың дюжина” (1903, қазақ тілінде 1927 — 51) “Темір өкше” (1912) “Айлы алқап” (1913) “Үлкен үйдің қожасы” (1916)
Кожен твір може дати сильне враження. Цілком зрозуміло, що творіння Данте під назвою “Божественна комедія” ніяк не може бути винятком з такого правила. Більше того, особисто на мене воно справило надзвичайно сильне враження. Думаю, що пам’ятати цей твір я буду ще дуже довго. Ймовірно, що одного разу мені навіть захочеться перечитати його знову.
Що ж в ньому такого цікавого і чому мені так сильно хочеться читати і читати його?
Насамперед, хотілося б відзначити те, як яскраво Данте описує все те існуюче пекло.
Він розповідає читачеві про те, яка структура пекла, як воно влаштоване, як туди потрапити. Цілком природно й те, що він описує і мешканців пекла з усіма їх особливостями та характерними рисами. Не тільки сам зміст вразив і зацікавив мене, але і той б, за до якого Данте описує все там. Такий стиль цілком можна називати дуже вдалим, тому що під час прочитання я ніби і сам опинився в тому пеклі, відчув на собі всі його особливості. Кажучи загалом, можна відзначити, що весь опис вдався Данте на славу. Серед інших я можу виділити те, як він описував тих демонів, які там знаходилися.
Що стосується конкретних
епізодів літературного творіння Данте, то тут можна відзначити трагічний розвиток історії таких героїв “Божественної комедії”, як Паоло і Франческа. Мені було шкода їх, але в той же час я розумів, що у їх незавидного становища є певні, виразні і дуже конкретні причини. У той же час сильне враження на мене справив також і Уллис, він вразив мене як людина і як сильна особистість. В цілому ж, опис Данте виглядає досить реалістичним, особливо коли мова заходить про конкретних грішників. Він не гребує тим, щоб лякати власних читачів, робити їх враження від прочитання ще більш тяжкими. Приміром, для цього Данте вдається до опису того, як демони топили грішників. В цілому, я думаю, що опис страждань грішників повинний піти на користь читачеві, адже він зможе змусити себе утримуватися від гріха і стане кращим.
Враховуючи те, наскільки сильне враження на мене справила “Божественна комедія” авторства Данте Аліг’єрі, можу порекомендувати її до прочитання всім іншим. Що до мене, то я буду пам’ятати зміст цього видатного творіння ще дуже довго. А якщо навіть одного разу забуду деякі цікаві деталі й особливості, то обов’язково освіжу все це, прочитавши твір ще раз.
Объяснение:БОЛДЫ!
Що ж в ньому такого цікавого і чому мені так сильно хочеться читати і читати його?
Насамперед, хотілося б відзначити те, як яскраво Данте описує все те існуюче пекло.
Він розповідає читачеві про те, яка структура пекла, як воно влаштоване, як туди потрапити. Цілком природно й те, що він описує і мешканців пекла з усіма їх особливостями та характерними рисами. Не тільки сам зміст вразив і зацікавив мене, але і той б, за до якого Данте описує все там. Такий стиль цілком можна називати дуже вдалим, тому що під час прочитання я ніби і сам опинився в тому пеклі, відчув на собі всі його особливості.
Кажучи загалом, можна відзначити, що весь опис вдався Данте на славу. Серед інших я можу виділити те, як він описував тих демонів, які там знаходилися.
Що стосується конкретних
епізодів літературного творіння Данте, то тут можна відзначити трагічний розвиток історії таких героїв “Божественної комедії”, як Паоло і Франческа. Мені було шкода їх, але в той же час я розумів, що у їх незавидного становища є певні, виразні і дуже конкретні причини. У той же час сильне враження на мене справив також і Уллис, він вразив мене як людина і як сильна особистість. В цілому ж, опис Данте виглядає досить реалістичним, особливо коли мова заходить про конкретних грішників. Він не гребує тим, щоб лякати власних читачів, робити їх враження від прочитання ще більш тяжкими.
Приміром, для цього Данте вдається до опису того, як демони топили грішників. В цілому, я думаю, що опис страждань грішників повинний піти на користь читачеві, адже він зможе змусити себе утримуватися від гріха і стане кращим.
Враховуючи те, наскільки сильне враження на мене справила “Божественна комедія” авторства Данте Аліг’єрі, можу порекомендувати її до прочитання всім іншим. Що до мене, то я буду пам’ятати зміст цього видатного творіння ще дуже довго. А якщо навіть одного разу забуду деякі цікаві деталі й особливості, то обов’язково освіжу все це, прочитавши твір ще раз.