.Напишите письменную работу (объем 100 - 120 слов), сравнивая стихотворения В.С. Высоцкого «Песня о друге» и песню Туманбая Модагалиева(текст) и композитора Сейдоллы Байтерекова « Жан досым»

Фразеологизм "бить баклуши" имеет значение"бездельничать"

 

Наконец, начались каникулы! Это мое любимое время, когда можно ни о чем не беспокоиться, не нужно делать домашнюю работу, не надо спешить в школу. Можно  заниматься ничегонеделанием, просто  бить баклуши целый день, и никто за это тебя не будет ругать.

Поэтому на каникулах я  отсыпаюсь, потом ,лежа на диване, смотрю свои любимые боевики, иногда хожу и в кинотеатр, но большее время провожу за компьютером.

У меня на компе есть несколько захватывающих игр, где можно сразиться с разными монстрами , динозаврами и даже с нечестью.  Время за игрой пролетает молниеносно, иногда даже забываю перекусить. Вечером мы с другом Васяткой  идем  на каток сразиться в хоккейной схватке с пацанами из соседнего дома.Набегаемся, надурачимся и домой. Вот так я бездельничаю на каникулах.

У Франції на початку 18 століття сам король носив на грудях квіти картоплі, королева прикрашала ними зачіску, а страви з картоплі щодня подавали королю до столу. Щоправда селян довелося привчати до цієї культури хитрістю. Коли картопля достигала, навколо полів ставили охорону. Думаючи, що охороняють щось цінне, селяни нишком викопували картоплю, варили її і їли. В Росії картопля приживалася з величезними труднощами. Селяни вважали за гріх вживати привезених невідомо звідки чортових яблук і навіть під страхом каторги відмовлялися їх розводити. У 19 столітті виникали картопляні бунти. Пройшло чимало часу, поки в народі зрозуміли, що картопля смачна і поживна. Цей овоч використовують для приготування легких закусок, салатів, супів, і других страв. Картопля містить білки, вуглеводи, калій, баластні речовини, вітаміни А, В1, с. У 100 г картоплі є 70 калорій. Дика картопля за декілька тисяч років до нашої ери мала велике значення у житті перших поселенців Анд. Страва, яка рятувала від голоду цілий народ, називалась “чуньо” і готувалась з проморожених, а потім просушених картоплин дикої картоплі. В Андах до цього часу індійці бережуть прислів’я: “Сушене м’ясо без “чуньо” подібне до життя без кохання”. Воно слугувало також одиницею обміну у торгівлі (“чуньо” міняли на квасолю, кукурудзу і т.д.) “Чуньо” було двох видів - біле (“тунта”) і чорне. Рецепт “чуньо” приблизно такий: картоплини розсипали під відкритим небом і залишали мокнути під дощем, сохнути під сонцем та підмерзати ночами під час приморозків; для швидкого видалення вологи картоплини після відтавання розкладували в місці, яке продував вітер і обережно перетоптували ногами. Щоб шкірка з картоплин краще злазила, їх вміщували поміж спеціальними сиром’ятними шкірами; коли готували чорне “чуньо”, почищені у вищеописаний б картоплини промивали водою, а коли готували “тунта”, то картоплини на декілька тижнів опускали у басейн з водою, після чого залишали для остаточного просушування на сонці і вітру. “Тунта” зберігало форму картоплини і було дуже легке. Після такої обробки дика картопля втрачала гіркий присмак і довго зберігалася. Якщо виникає бажання смакувати дикою картоплею, рецепт до Ваших послуг. Вперше європейці, а точніше іспанці, спробували “мучне коріння хорошого смаку” лише в середині 16 століття в Перу і назвали його трюфелем. Проте ця знахідка не досягнула берегів Європи. Пізніше іспанські та англійські кораблі робили зупинки біля берегів Чілі і запасались картоплею. Звідти перші картоплини потрапили в Іспанію, а тоді в Італію. В Європі картопля приживалася важко. Не беручи до уваги те, що іспанці першими з європейців познайомилися з цією культурою, Іспанія була останньою країною в Європі, що по-справжньому оцінила овоч. У Франції перші згадки про обробку картоплі датовані 1600 роком; її поширення натрапляло на багато перешкод аж до 18 століття.