Напишите письменную работу (объем 100 - 120 слов), сравнивая рассказ И. Тургенева «Муму» с одноименным фильмом (1959 г.) режиссеров Анатолия Бобровского и Евгения Тетерина. Отразите сходства и различия рассказа и фильма ​

1.      Ім'я Кавабата стало широко відомим після публікації книги:

А) «Щоденник шістнадцятирічного юнака»;       б) «Країна снігу»;

В) «Тисяча журавлів»;                                            г) «Голос гір»;

Д) «Давня столиця».

2. Уповільненість і непослідовність сюжету в творах Кавабата покликані:

А) відтворити плин подій в ритмі самого життя;                      

б) передати людську відчуженість від світу;

в) відтворити стан людської психіки, почуттів.

3. Чайна церемонія в сюжеті роману «Тисяча журавлів» є:

А) тлом для основних подій;                                            

б) основою оповіді, її внутрішнім змістом і суттю;

в) одним із елементів сюжету, частиною твору.

4. Кікудзі не цінує чайної церемонії, бо:

А) вважає обряд надуманим, формальністю;       б) вважає обряд застарілим, несучасним;

В) в його родині не визнають цього обряду;       г) противиться впливу Тікако через обряд.

5. Чайна церемонія у виконанні Тікако стає:

А) шляхом осягнення краси, гармонії світу;        б) засобом досягнення мети, впливу на людей;

В) уроком давніх традицій, джерелом духовності.

6. «В його уяві виринула зграбна постать дівчини, її стримані, граціозні рухи, легка тінь листя на сьомзі й м’які відблиски світла на святковому кімоно та волоссі. Виразно бачив він червону серветку й рожеве крепдешинове фуросіко з білими журавлями», - такою Кікудзі побачив:

А) пані Ооту;                        б) Тікако;                   в) Фуміко;                 г) Юкіко.

7. Образ Фуміко є втіленням:

А) беззахисності, домашнього тепла;                    б) чистоти, недосяжного ідеалу;

В) минулого, що заважає щастю;                          г) палкого кохання, самовідданості.

8. Втіленням вишуканості, ідеальної природної краси в романі є:

А) квітка;                               б) чашка;                    в) хустка;                   г) глечик.

9. Кікудзі хотів відмовитись від кохання і одруження з Юкіко, бо:

А) дівчина йому не подобалася;                            б) Тікако плямує їхні стосунки;

В) захоплюється іншою – Фуміко;                        г) хоче сам обрати наречену.

10. Темою роману «Тисяча журавлів» є пошуки:

А) сімейного щастя;             б) краси, чистоти, ідеалу;                           в) свого «я» у світі.

11. Змальовуючи історію Кікудзі, Кавабата зосереджує увагу на:

А) логіці подій;                     б) характерах героїв;                                   в) моментах осяянь душі.

12. Індивідуальним стилем письменника називають:

А) стійку своєрідність, оригінальні риси його творчої манери;

Б) належність до певного напряму;          

В) загальні особливості образного відтворення дійсності.          

Відповіді:

1. б;     2. а;     3. б;     4. г;     5. б;     6. г;    

7. а;     8. а;     9.б;      10. б;   11. в;   12. а

Объяснение:

Читаючи комедію Мольєра "Міщанин-шляхтич", мимоволі думаєш, що великий драматург якимось містичним чином побачив і наш час - сучасних Журденів, коли люди неосвічені, часом навіть малограмотні, прагнуть здобути і титул, і владу. Журдени ніколи не вмруть, поки існуватимуть ті, хто вважає, що можна купити те, що не дано природою.

Подекуди герой Мольєра викликає навіть співчуття - адже він хоче чогось навчитися! Але те, як він це робить, викликає тільки сміх. У нього немає найголовнішого - природного розуму, природного здорового глузду, який є навіть у селянина. Він заводить дружбу з людьми, що потихеньку обкрадають його. Він приймає авантюриста Доранта, тому що в того є титул і гарні манери, і відштовхує чесного Клеонта, тому що гой не дворянин. Він носить коштовний, але смішний і чудернацький одяг... Ну чим не "новий росіянин" із сучасного анекдоту?

Але, яким би смішним не був Журден зі своїми претензіями на дворянство, він усе-таки виший від своєї жінки, що заперечує освіту взагалі. Інша річ, що в прагненні наслідувати дворянство зовні, він одягається в безглузді убрання ("Усі добродії так носять"), безглуздо поводиться ("Егей, два моїх лакеї!"). Але повернемося до нашого часу.

Хіба не нагадує це тих, хто "із бруду в князі"? На жаль, дурість людська не знає меж. "Не місце прикрашає людину, а людина місце"; "Як не коваль, то й рук не погань" - ці і подібні до них прислів'я дуже мудрі. Мольєр говорить нам: головне не в титулі і не в гарних манерах, за ними можуть ховатися без тна дурість і неуцтво.

На жаль, журдени жили, живуть і житимуть. Вони будуть намагатися купити собі розум, манери, родовід або щось подібне. Але Мольєр ще понад триста років тому показав, до чого це все приводить.