На ней художник описал состояние природы, пробужденной ото сна. Снег уже сошел, на пропитанной влагой земле начала оживать трава, где-то она еще жухлая и рыжая, где-то уже молодая сочного зеленого цвета. Лес еще обнажен. Деревья стоят без убранства листвы.
В центральной части полотна на первом плане изображена река невероятного насыщенного голубого цвета. На повороте ее русла слегка бурлит сильное течение, а в остальной части — спокойная гладь, отражающая макушки голых деревьев.
Небо также невероятного голубого цвет, на фоне которого деревья кажутся еще более осиротевшими.
Потрясающая реалистичность полотна, словно переносит зрителя в атмосферу весеннего настроения.
Про те, що у світі ставлення людей одне до одного залежить від статусу у суспільстві. Про це говорить автор, коли пише, що спочатку Тонкий жартував, згадував дитинство, витівки Толстого, його прізвиська, але варто було дізнатися, що Толстий став чиновником, то відразу манера спілкування, вираз обличчя та ставлення до нього різко змінилося. Тонкий та його сім'я стали лестити йому, що не дивно. Автор хоче змусити людей замислитися, що можливо варто ставитись один до одного щиро, не замислюючись, жебрак він чи багатий.
На ней художник описал состояние природы, пробужденной ото сна. Снег уже сошел, на пропитанной влагой земле начала оживать трава, где-то она еще жухлая и рыжая, где-то уже молодая сочного зеленого цвета. Лес еще обнажен. Деревья стоят без убранства листвы.
В центральной части полотна на первом плане изображена река невероятного насыщенного голубого цвета. На повороте ее русла слегка бурлит сильное течение, а в остальной части — спокойная гладь, отражающая макушки голых деревьев.
Небо также невероятного голубого цвет, на фоне которого деревья кажутся еще более осиротевшими.
Потрясающая реалистичность полотна, словно переносит зрителя в атмосферу весеннего настроения.
Про те, що у світі ставлення людей одне до одного залежить від статусу у суспільстві. Про це говорить автор, коли пише, що спочатку Тонкий жартував, згадував дитинство, витівки Толстого, його прізвиська, але варто було дізнатися, що Толстий став чиновником, то відразу манера спілкування, вираз обличчя та ставлення до нього різко змінилося. Тонкий та його сім'я стали лестити йому, що не дивно. Автор хоче змусити людей замислитися, що можливо варто ставитись один до одного щиро, не замислюючись, жебрак він чи багатий.